Функції та повноваження вру

Функції ВР України — це основні напрямки діяльності українського парламенту.

Головними функціями ВР України є представницька, законодавча, установча, функція парламентського контролю. Похідні - фінансово-бюджетна, квазісудова та зовнішньополітична.

• Представницька функція - тільки ВРУ може виступати від імені всього Українського народу.

• Законодавча - полягає у прийнятті законів, внесенні до них змін, визнанні їх такими, що втратили юридичну силу, скасуванні або призупиненні їх дії. Складовою частиною цієї функції є законопроектна робота, а також проведення відповідних наукових досліджень, зокрема з проблем ефективності і розвитку законодавства, наукової експертизи законопроектів тощо.

• Установча - формування органів виконавчої і судової влади, а також формуванню власних, парламентських структур; призначенню чи обранню на посади, звільненню з посад, наданню згоди на призначення і звільнення з посад осіб інших ОДВ та державних організацій, сприянню формуванню ОМС; вирішенню питань, що стосуються територіального устрою, Збройних Сил тощо.

• Парламентський контроль, основними напрямами якого є: бюджетно-фінансовий контроль; контроль за діяльністю КМУ; за додержанням конституційних прав і свобод людини й громадянина та їх захист; за діяльністю СБУ та органів прокуратури; здійснення парламентського контролю з окремих питань безпосередньо або через тимчасові спеціальні і тимчасові слідчі комісії.

Про нарощування уваги парламенту до контрольної функції свідчить рівень організації та проведення днів уряду та парламентських слухань з найактуальніших питань соціально-економічного розвитку держави та захисту конституційних прав і свобод громадян.

ВР України здійснює й бюджетно-фінансову функцію, яка полягає у затвердженні законом Державного бюджету, внесенні до нього змін, здійсненні контролю за його виконанням та прийнятті рішення щодо звіту про його виконання, встановленні грошової одиниці України.

Про зовнішні функції свідчать такі повноваження, як законодавче визначення засад зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та їх денонсацію; схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів Збройних Сил інших держав на територію України тощо.

За повноваженнями парламенти поділяють на:

- З абсолютно визначеною компетенцією – всі повноваження виписані вичерпно; Це як в нас ВРУ!

- З абсолютно невизначеною компетенцією – немає виписаних повноважень, тому – що прийде їм в голову;

- З відносно визначеною компетенцією – частина виписані, частина – ні.

Стаття 85 КУ. До повноважень ВР України належить:

1) внесення змін до КУ в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції;

2) призначення всеукраїнського референдуму з питань територіальних змін;

3) прийняття законів;

4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

7) призначення виборів ПУ у строки, передбачені цією Конституцією;

8) заслуховування щорічних та позачергових послань ПУ про внутрішнє і зовнішнє становище України;

9) оголошення за поданням ПУ стану війни і укладення миру, схвалення рішення ПУ про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

10) усунення ПУ з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 цієї Конституції;

11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності КМУ;

12) надання згоди на призначення ПУ Прем'єр-міністра України;

13) здійснення контролю за діяльністю КМУ відповідно до цієї Конституції;

14) затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;

15) призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених цією Конституцією;

16) призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;

17) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого ВР України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;

18) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням ПУ;

19) призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України;

20) призначення половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

21) призначення на посаду та припинення повноважень членів ЦВК за поданням ПУ;

22) затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;

23) схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

24) надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад ПУ Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

25) надання згоди на призначення ПУ на посаду Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;

26) призначення третини складу Конституційного Суду України;

27) обрання суддів безстроково;

28) дострокове припинення повноважень ВР Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до ВР Автономної Республіки Крим;

29) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;

30) призначення чергових та позачергових виборів до ОМС;

31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення ПУ указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

32) надання у встановлений законом строк згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;

33) здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією;

34) прийняття рішення про направлення запиту до ПУ на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів чи комітету ВР України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу ВР України;

35) призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату ВР України; затвердження кошторису ВР України та структури її апарату;

36) затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності.

Конституція закріплює широкі повноваження ВР Україні, які за сутністю і призначенням можна поділити на декілька груп. Найважливішими є повноваження щодо: внесення змін до Конституції України; прийняття законів; визначення засад політики держави та програм суспільного розвитку; взаємовідносин ВР і ПУ; формування інших державних органів; організації адміністративно-територіального устрою нашої країни; здійснення зовнішніх функцій держави, а також бюджетні та контрольні повноваження.

ВР може розглядати питання про відповідність КМУ та прийняти резолюцію недовіри, що спричиняє його відставку. Питання про відповідальність Кабінету Міністрів може бути розглянуто за пропозицією не менш як 150 народних депутатів України. Резолюція недовіри КМУ вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало не менш як 226 народних депутатів.

Повноваження зазначені в ст.85 КУ. Вважаю недоречним копіювати їх.