3. Інформаційне забезпечення стратегічної діяльності підприємства.

Стратегічна інформація – дані про стан зовнішнього оточення та внутрішнього середовища підприємства, які можуть бути використані в процесі формування та реалізації стратегії.

Характерними рисами стратегічної інформації є такі:

■ більша частина стратегічної інформації є зовнішньою;

■ відрізняється динамічним характером та насиченістю;

■ містить значний обсяг якісних показників;

■ може бути конфіденційною та становити комерційну таємницю

підприємства.

Особливості стратегічної інформації обумовлюють і певні ознаки її якості: насиченість, надійність, достовірність.

Система стратегічної інформації підприємства містить три блоки:

• стратегічна інформація для формування стратегії;

• стратегічна інформація для контролю за реалізацією стратегії;

• негативна інформація про підприємство.

Сукупність стратегічної інформації блоку «Інформація для формування стратегії» доцільно з урахуванням її цілеспрямованості ранжирувати на такі види:

• банк інформації про стан зовнішнього середовища (макросередовища; стан галузі, ринків діяльності, конкурентні умови; діяльність конкурентів; постачальники; споживачі);

• банк прогнозної інформації про розвиток стратегічних зон господарювання (СЗГ), стратегічної позиції підприємства;

• банк інформації про стан підприємства у конкурентному середовищі (характеристика функціональних сфер внутрішнього середовища за певними параметрами; сильні та слабкі сторони; конкурентні переваги; конкурентна позиція; КФУ; оцінка потенціалу).

Стратегічна інформація блоку «Інформація для контролю за реалізацією стратегії» об'єднує такі види:

• банк інформації про результати та ризик реалізації стратегії;

• банк планових/нормативних показників, за якими оцінюється діюча стратегія на певних етапах її реалізації.

Окремий інформаційний блок системи стратегічної інформації складає «Негативна інформація про підприємство», виокремлення якої обумовлене необхідністю передбачення в стратегії заходів, які нівелюють негативні наслідки діяльності підприємства, що можуть перешкоджати успішній реалізації стратегії, а також своєчасному формуванню коригуючих заходів щодо реалізації стратегії. До негативної інформації належить інформація про діяльність підприємства, яка стосується забруднення навколишнього середовища; порушення чинного законодавства; недобросовісної конкуренції; неефективної діяльності підприємства; «провалу» стратегії тощо.

База стратегічних даних (БСД) — це стислий системний опис найсуттєвіших стратегічних елементів, що належать до зовнішнього середовища підприємства; вона (БСД) використовується для оцінки поточного становища, застосовується для визначення прояву процесів у майбутньому та для прийняття стратегічних рішень.

У БСД міститься інформація про вплив окремих складових і чинників процесу стратегічного аналізу та управління на формування стратегічних альтернатив, а також інформація, що дозволяє обирати ті або інші рішення з визначених альтернативних варіантів, тобто БСД може трактуватись як підсистема підтримки управлінських рішень.

Моніторинг у системі стратегічного управління являє собою сукупність видів діяльності щодо спостереження за зовнішнім оточенням підприємства з метою одержання інформації, яка може бути корисною для розробки стратегії та контролю за її реалізацією. Функції стратегічного моніторингу обмежуються відстеженням, фіксацією та визначенням тенденцій змін зовнішніх факторів, встановленням відхилень від межі толерантності підприємства. Одержана в результаті стратегічного моніторингу інформація є вихідною передумовою визначення засобів адаптації підприємства до зовнішнього середовища.

В системі стратегічного моніторингу вирішуються такі завдання:

• оновлення відомостей про стан факторів зовнішнього оточення в системі стратегічної інформації;

• «ранній» діагноз ринкової ситуації;

• забезпечення інформацією про можливості та загрози, що з'явились у зовнішньому середовищі для підприємства;

• забезпечення керівництва підприємства оперативною зовнішньою інформацією;

• зменшення ступеня невизначеності стану підприємства;

• встановлення відхилень стану зовнішнього середовища від прогнозного розвитку;

• виявлення «слабких» сигналів, тобто проблем, відомих за ранніми та неточними ознаками.