Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навчально-метод.компл_СУ_2015 12.02.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
17 Мб
Скачать
☆

Зм2 Рівні стратегічних рішень та типологія стратегій підприємства

  1. Поняття стратегії та стратегічного набору, чинники вибору стратегії, рівні стратегічних рішень.

  2. Еталонні стратегії розвитку.

  3. Конкурентні стратегії..

  4. Функціональні стратегії.

  1. Поняття стратегії та стратегічного набору, чинники вибору стратегії, рівні стратегічних рішень. У процесі управління підприємством керівниками та спеціалістами приймається велика кількість рішень різного терміну дії щодо планування діяльності, організаційної роботи, мотивування персоналу, контролю тощо. Під стратегічними рішеннями у науковій літературі розуміються рішення, які мають кардинальне значення для функціонування об'єкта і які обумовлюють довготермінові невідворотні наслідки. Вони приймаються на етапі формування стратегії та на етапі реалізації стратегії. У процесі розробки стратегії підприємства стратегічні рішення приймаються стосовно вибору стратегічних альтернатив, розподілу ресурсів, формування стратегічного плану. Характеристики стратегічних рішень: невизначеність та інноваційність їх природи, суттєвий вплив на перспективний розвиток, високий рівень суб’єктивності у прийнятті, творчий підхід та відсутність жорстких часових обмежень для вироблення, довгостроковий характер наслідків. Рівні стратегічних рішень зображено на рис. 3.1

Рисунок 3.1 - Рівні стратегічних рішень в диверсифікованій компанії

Підходи до визначення суті стратегії:

1. «Стратегії як процесу» - для визначення стратегії потрібно відповісти на такі запитання: «Хто ми є?», «Де ми перебуваємо?» («вихідне» для організації положення А); . «Куди ми йдемо?» або «Якими ми бажаємо бути?» («кінцеве», бажане для організації положення Б); «Коли і як ми досягнемо наших цілей?», тобто як можна перейти з положення А у положення Б.

2. Визначення «стратегії як результату» (кінцевого орієнтиру) пов’язано з необхідністю встановлення конкретних орієнтирів для здійснення стратегічної діяльності. У цьому контексті розрізняють наступні підходи. Найчастіше стратегію ототожнюють з позицією на ринках. Стратегія розглядають як зразок, до якого прагне наблизитись організація (підприємство). Стратегію визначають як ідеальну модель підприємства, в якій реалізується «бачення» його керівників і власників.

3. Стратегія як управлінський план дій.

Стратегії охоплюють три складові: особлива компетентність організації – це те, що організація може робити особливо добре, це ті сильні сторони, що їх має невелика кількість організацій; сфера дії – стосовно стратегії визначення розміру ринку, на якому діятиме організація; розміщення ресурсів.

Стратегія – це створення дієвої позиції підприємства на ринку на основі використання виробничої діяльності та відмінної комерційної діяльності від тієї, що реалізують конкуренти.

Стратегічний набір — це система стратегій різного типу, що їх розробляє підприємство на певний відрізок часу, яка відбиває специфіку функціонування та розвитку підприємства, а також рівень його претендування на місце й роль у зовнішньому середовищі.

Існують такі групи стратегій, які складають «стратегічний набір»:

• загальні для всієї організації в цілому;

  • загальні конкурентні за окремими бізнес-напрямками;

  • продуктово-товарні для кожного з напрямків діяльності організації (як з виробництва різних видів товарів, так і з надання різних послуг);

  • функціональні для кожної з функціональних підсистем підприємства;

  • ресурсні для забезпечення досягнення стратегічних орієнтирів загального, функціонального та продуктово-товарного типів стратегій.

Чинники формування стратегії:

  • ринкові можливості, галузева привабливість і конкурентні сили;

  • компетенція і ресурси підприємства;

  • культура і філософія бізнесу;

  • персональні цінності, прагнення і бачення менеджерів стратегічного рівня;

  • виникаючі загрози, рівень ризику;

  • соціальні, політичні, правові, демографічні аспекти зовнішнього середовища.