3. Впровадження стратегічних змін на підприємстві.

Стратегічні зміни на підприємстві – це зміни, викликані бурхливим розвитком ринку, або зміною цільових орієнтирів підприємства. Стратегічні зміни стосуються всіх аспектів діяльності підприємства. Відповідно до визначення стратегічних змін, виділено їх типи та види. Зміни на підприємстві, обумовлені обраною стратегією або її коригуванням в процесі реалізації, можуть бути як частковими, локальними, так і радикальними.

Часткові стратегічні зміни передбачають окремі зміни в будь-яких сферах діяльності підприємства. Наприклад, зміна пріоритетів, технології, структурні перетворення здійснюються, як правило, у разі переорієнтації діяльності підприємства.

Локальні стратегічні зміни відбуваються лише у певній сфері діяльності підприємства (перетворення бізнес-процесів, маркетингової політики). Локальні стратегічні зміни здійснюються у випадку, коли підприємство виходить із новим товаром на ринок, не змінюючи при цьому сфери своєї діяльності.

Радикальні стратегічні зміни на підприємстві, які обумовлені кардинальною зміною умов функціонування або обраної стратегії, передбачають більш швидкі фундаментальні зміни в системі управління, структурі підприємства та бізнес-процесах.

При стратегічному управлінні розглядаються переважно стратегічні зміни, які обумовлені реалізацією стратегії. Ці зміни здійснюються у сфері організаційної культури, фінансування, ресурсного забезпечення тощо і, на відміну від змін, зумовлених кардинальними змінами зовнішніх умов підприємства, відбуваються протягом усього періоду реалізації стратегії.

Кардинальні зміни зовнішніх умов господарювання підприємства обумовлюють стратегічні зміни характеру та рівня ділової активності, організаційно-правової форми, структури власності, джерел фінансування, збутової політики тощо. До цього типу стратегічних змін правомірно зарахувати зміни, пов'язані із впровадженням концепції стратегічного управління на підприємстві.

Традиційно до основних ділянок стратегічних змін відносять такі:

• інформування і мотивація персоналу;

• лідерство і стиль менеджменту;

• базові цінності і корпоративна культура;

• організаційна й інші структури;

• фінансування й інше ресурсне забезпечення;

• компетенція і навички.

Впроваджуючи стратегії, треба врахувати, що «позитивні та негативні» фактори (сили, вектори) будуть існувати завжди; їх треба ретельно досліджувати та балансувати. «Аналіз поля сил» спрямований на оцінку сил, що сприяють і протидіють введенню змін на підприємстві.

Аналіз починається з визначення «сил впливу» на діяльність організації, що найчастіше розглядається в контексті окремих груп.

Група в організації — це відносно усталене, нечисленне за складом, пов’язане загальними цілями об’єднання осіб, де здійснюється безпосередній контакт між окремими особами на довго- або короткостроковій основі. Група існує як спільність, сформована на формальних (офіційних) або неформальних (неофіційних) засадах.

«Аналіз поля сил» передбачає виявлення таких характеристик по кожній групі:

• «відносна сила групи»,

• «агресивність»,

• «механізм впливу»,

• «ймовірний тиск»,

• «сила тиску».

Зміст «аналізу поля сил»:

• аналіз ситуації в організації;

• визначення прихильників та супротивників змін, які проходять в процесі стратегічного розвитку;

• розробка заходів, які спрямовані на різні елементи «поля сил», згідно з інтересами організації.

Побудова на основі «аналізу поля сил» «балансу сил в організації» — це довготривалий переговорний процес, який потрібним для подальшого ефективного управління. «Аналіз поля сил» і використання отриманої в процесі його побудови інформації дозволяє керівникам запобігати конфліктам, які об’єктивно завжди супроводжують зміни в організації.