Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навчально-метод.компл_СУ_2015 12.02.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
17 Мб
Скачать
☆

21. Суть виробничої субстратегії повного задоволення попиту полягає в тому, що:

а) підприємство виробляє продукцію в кількості, яка відповідає максимально можливим показникам його виробничих потужностей;

б) підприємство виробляє і нагромаджує продукцію на складах для задоволення реальних потреб ринку;

в) підприємство виробляє стільки продукції, скільки потребує ринок, не нагромаджуючи запаси останніх на складах;

г) підприємство виробляє продукцію в кількості, продиктованій реально існуючим мінімальним попитом;

д) усі відповіді неправильні.

22. Рекламні кампанії трактуються як:

а) маркетингові стратегії;

б) функціональні стратегії;

в) операційні стратегії;

г) загальні стратегії;

д) усі відповіді неправильні.

23. Сукупність альтернативних стратегій формується з метою:

а) аналізу і вибору найкращої стратегічної альтернативи для її наступної реалізації;

б) порівняльного аналізу і критики авторів найгірших альтернатив;

в) аналізу об’єктивних обмежень, з якими зустрічалось підприємство в процесі реалізації попередньої стратегії;

г) всебічного дослідження економічного потенціалу підприємства;

д) усі відповіді неправильні.

24. Ключові критерії за якими слід обирати найкращу стратегічну альтернативу це:

а) стан галузі, позиція підприємства в галузі, цілі підприємства, фактор часу;

б) фінансові ресурси підприємства, існуючі зобов’язання підприємства, ступінь залежності від зовнішнього середовища;

в) інтереси і ставлення вищого керівництва, кваліфікація персоналу;

г) усі відповіді правильні;

д) усі відповіді неправильні.

25. Стратегія стабілізації реалізується за рахунок:

а) захисту наявної частки ринку, підтримування виробничого потенціалу підприємства на досягнутому рівні, модифікації базової продукції;

б) захисту наявної частки ринку, скорочення витрат і відсікання зайвого, глобалізації діяльності;

в) вертикальної або горизонтальної інтеграції, «збирання врожаю», санації;

г) консервації частини потужностей, захисту наявної частки ринку, відсікання зайвого, реструктуризації;

д) усі відповіді неправильні.

26. «Стратегія інтегрованого зростання» передбачає:

1) інтеграцію з усіма учасниками ринкових операцій;

2) «зворотну» вертикальну інтеграцію з постачальниками;

3) вертикальну інтеграцію «вперед» зі споживачами;

4) створення (приєднання) нових складальних виробництв;

27. До стратегій входження у нові види бізнесу не належить:

а) придбання підприємства з фінансовими труднощами;

б) стратегія відторгнення;

в) самостійне створення підприємства у новій сфері бізнесу;

г) створення спільного підприємства;

д) усі відповіді неправильні.

28. Створення спільного підприємства є вигідним у такій ситуації:

а) високий рівень ризику проектованої справи, доцільність об'єднання ресурсів і досвіду для формування надійних конкурентних переваг;

б) високий рівень прибутковості у своїй сфері діяльності;

в) утвердження підприємства як лідера у традиційній сфері діяльності;

г) наявність слабкого неконкурентоспроможного потенційного партнера;

д) усі відповіді неправильні.

29. За умови швидкого зростання ринку та сильної конкурентної позиції підприємства на ринку найсприятливішою стратегією для підприємства є:

а) неспоріднена диверсифікація;

б) створення спільного підприємства;

в) вертикальна інтеграція;

г) концентрація на даному виді бізнесу;

д) усі відповіді неправильні.

30. За умови слабкої конкурентної позиції підприємства на швидко зростаючому ринку несприятливою стратегією є:

а) вертикальна інтеграція;

б) концентрація на даному виді бізнесу;

в) споріднена диверсифікація;

г) відторгнення;

д) усі відповіді неправильні.

31. Який тип конкурентної стратегії можна рекомендувати підприємству у випадку якщо сировина та матеріали коштують дорого, але підприємство має високотехнологічне обладнання, володіє передовими конструкторськими розробками, має висококваліфікованих працівників:

а) стратегія з орієнтацією на витрати;

б) стратегія вибіркової спеціалізації;

в) стратегія унікальності та лідерства за якістю;

32. Яка з цих умов є неприйнятною для реалізації стратегії цінового лідерства:

а) продукт, що виробляється в галузі, є стандартним і задовольняє усіх споживачів;

б) більшість покупців використовують продукт однаково;

в) високий рівень цінової конкуренції;

г) незначні масштаби виробництва;

д) усі відповіді неправильні.

33. Стратегія цінового лідерства неефективна за умови:

а) усі виробники галузі виробляють досить стандартизовану продукцію;

б) відсутні реальні можливості диференціації продукції;

в) незначні обсяги виробництва;

г) переважна більшість покупців використовують продукцію однаковим способом;

д) усі відповіді неправильні.

34. Для якого типу підприємств найбільшою мірою характерна гнучкість?

а) комутантів («сірих мишей»);

б) експлерентів («ластівок»);

в) віолентів («гордих левів»);

г) патієнтів («хитрих лисів»);

д) усі відповіді неправильні.

35. Для якого типу підприємств характерною є найвища продуктивність праці?

а) патієнтів («хитрих лисиць»);

б) віолентів («гордих левів», «могутніх слонів», «неповоротких бегемотів»);

в) комутантів («сірих мишей»);

г) експлерентів («ластівок»);

д) усі відповіді неправильні.

36. Якому з чотирьох типів підприємств (за Г.Фрізевінкелем) найлегше перепрофілюватися?

а) патієнтам («хитрим лисицям»);

б) віолентам («гордим левам»);

в) експлерентам («ластівкам»);

г) комутантам («сірим мишам»);

д) усі відповіді неправильні.

37. Для якого типу підприємств характерне масове і крупносерійне виробництво?

а) віолентів («гордих левів», «могутніх слонів», «неповоротких бегемотів»);

б) патієнтів («хитрих лисиць»);

в) комутантів («сірих мишей»);

г) експлерентів («ластівок»);

д) усі відповіді неправильні.

38. Для якого типу підприємств характерною є висока стійкість?

а) комутантів і віолентів;

б) патієнтів і експлерентів;

в) патієнтів і віолентів;

г) віолентів і експлерентів;

д) усі відповіді неправильні.

39. Для реалізації конкурентної стратегії необхідно створити систему стратегічного управління з комплексу п’яти взаємопов’язаних чинників:

а) стратег-лідер + система підбору і навчання персоналу + адекватна культура + методологія стратегічного управління + адекватна структура;

б) призначений керівник + підрозділ управління реалізацією стратегії + ідеологія стратегії + відділ кадрів + персонал підприємства ;

в) обраний керівник + апарат управління підприємством + філософія бізнесу + служба управління персоналом + контрольно-ревізійна служба;

г) неформальний лідер + структура громадських організацій підприємства + світоглядні позиції персоналу + соціально-психологічна служба + персонал підприємства.