4. Культура мовлення під час дискусії

Наше життя так чи інакше містить різні форми прояву суперечок та дискусій.

Дискусія — форма колективного обговорення, мета якої — виявити істину через зіставлення різних поглядів, правильне розв’язання проблеми. Під час такого обговорення виявляються різні позиції, а емоційно-інтелектуальний поштовх пробуджує бажання активно мислити.

Особливе значення мають професійні дискусії, які повинні призводити до вирішення певних професійних питань і т.п. У зв’язку з цим виникає питання правильного ведення дискусій. Це в першу чергу стосується психології ведення дискусії, логічної та мовної культури дискусій.

Основні правила дискусії:

1 Всі відкрито висловлюють свої думки. 2 Всі точки зору повинні поважатися. 3 Слухайте інших не перебиваючи. 4 Не говоріть занадто довго та занадто часто. 5 Водночас говорить лише одна особа. 6 Дотримуйтесь позитивних ідей та стосунків. 7 Не критикуйте себе та інших. 8 Незгоди й конфлікти відносно ідей не повинні бути направлені на конкретну особу.

Також під час дискусії важливими є такі аспекти:

1 Дуже важливо, щоб всі погодились з кожним пунктом правил, “ратифікували” їх. Це дозволить далі посилатися на ці правила як на “закон поведінки” під час дискусій.

2 Зауваження щодо порушень не повинні бути брутальними або образливими. Можуть бути застосовані будь-які форми.

3 Перелік правил не є сталим і непорушним. Учасники можуть змінювати та доповнювати його. Але важливо написати його разом. Це спочатку створить атмосферу спільних зусиль, а не накинутих настанов.

Важливе місце після логіки та організації дискусії має культура мовлення. Адже не так вже й багато людей у ході суперечки вміють дотримуватися елементарної культури мовлення. Це в першу чергу стосується використання необразливих, дипломатичних формулювань тощо, це стосується вмінню висловлювати лаконічно свою думку, не припускатися двохзначного трактування своїх висловлювань і позицій.

Важливе місце також слід приділити часу виступів сторін, які ведуть дискусію. Не можна допускати, щоб одна сторона мала більше часу для виступу.

Не можна допускати, щоби якась зі сторін переходила на силові методи ведення дискусії. Сила голосу - це ще не вирішення проблеми, це не наближення до найкращого розв'язання суперечки. У жодному разі не можна під час дискусій використовувати недозволені методи ведення суперечок: ображати один одного, натякати на якісь певні негативні сторони один одного, не маючи конкретних доказів чи відносячи до суперечки речі, які не мають логічного стосунку до питань, що розглядаються.

Слід мати на увазі, що переконати людину під час дискусії легше, ніж у процесі лекції. Але до такої дискусії треба готуватися: визначити головні проблеми, зосередитися на способах їх розв’язання.

У процесі обговорення треба стежити за тим, щоб:

- усі пункти обговорювалися послідовно один за одним;

- не пропустити жодного важливого фактора;

- усі учасники обговорення мали можливість висловити свою думку про дану справу;

- ніхто не відхилявся від суті справи;

- було відзначено, в яких пунктах учасники дій