Кличний відмінок власних імен

(короткий словник)

Кличний відмінок вживається при звертанні. Форми кличного відмінка посилюють стилістичні функції звертань, надають їм своєрідної специфіки та особливого мовного колориту.

А

Адам – Адаме! Алла – Алло!

Анатолій – Анатолію! Андрій – Андрію!

Анжела – Анжело! Антон – Антоне!

Артем – Артеме!

Б

Богдан – Богдане! Богдана – Богдано!

Борис – Борисе!

В

Вадим – Вадиме Валентин – Валентине!

Валентина – Валентино! Валерій – Валерію!

Валерія – Валеріє! Варвара – Варваро!

Віктор – Вікторе Вікторія – Вікторіє!

Віра – Віро! Віталій – Віталію!

Володимир – Володимире! В’ячеслав - В’ячеславе!

Г

Галина – Галино! Ганна – Ганно!

Геннадій – Геннадію! Георгій – Георгію!

Герман – Германе! Гліб – Глібе!

Гнат – Гнате! Григорій – Григорію!

Д

Данило – Даниле! Денис – Денисе!

Діана – Діано! Діна – Діно!

Дмитро – Дмитре!

Е

Едуард – Едуарде! Емма – Еммо!

Є

Євген – Євгене! Євгенія – Євгеніє!

Євдокія – Євдокіє! Єфросинія – Єфросиніє!

Ж

Жанна – Жанно!

З

Зінаїда – Зінаїдо! Зоя – Зою (-є)!

І

Іван – Іване! Ігор – Ігоре (-ю)!

Ілля – Ілля (-є)! Інна – Інно!

Ірина – Ірино!

Й

Йосип – Йосипе!

К

Катерина – Катерино! Костянтин – Костянтине!

Кузьма – Кузьмо!

Л

Лариса – Ларисо! Лев – Леве!

Леонід – Леоніде! Леся – Лесю!

Лідія – Лідіє! Лука – Луко!

Любов – Любове! Людмила – Людмило!

М

Майя – Майє (-ю)! Максим – Максиме!

Марина –Марино! Марія – Маріє!

Микита – Микито! Микола – Миколо!

Мирон – Мироне! Михайло – Михайле!

Н

Надія – Надіє! Наталія – Наталіє!

Наталя – Наталю! Ніна – Ніно!

О

Оксана – Оксано! Олег – Олегу (-же)!

Олександр – Олександре! Олександра – Олександро!

Олена – Олено! Олексій – Олексію!

Ольга – Ольго! Остап – Остапе!

П

Павло – Павле! Петро – Петре!

Пилип – Пилипе!

Р

Раїса – Раїсо! Рита – Рито!

Роза – Розо! Роман – Романе!

Руслан – Руслане! Руслана – Руслано!

С

Сава – Саво! Світлана – Світлано!

Святослав – Святославе! Семен – Семене!

Сергій – Сергію! Софія – Софіє!

Степан – Степане!

Т

Тамара – Тамаро! Тарас – Тарасе!

Тетяна – Тетяно!

Ф

Федір – Федоре

Ю

Юлій – Юлію! Юлія – Юліє!

Юрій – Юрію!

Я

Ярослав – Ярославе! Ярослава – Ярославо!

Словник медичної термінології

Рекомендаційного характеру словничок не має.

 

абстиненція стриманність, здержливість

авітаміноз голоднеча на вітаміни, брак вітамінів, відсутність вітамінів, авітаміноза

аглютинація аглютинація, зціплення, з(с)ціплювання, збивання

агорафобія жах просторонь, жах майданів, вулиць, жах перед просторонью

акліматизація принатуре(юва)ння, пристосування до підсоння (клімату) чужої сторони, звикання до підсоння (клімату), акліматизація, акліматизування

акушерство положнянство, положництво, наука про пологи, акушерство, акушерування

альвеола дучка, чарунка, луночка, альвеола

анамнез розпит, анамнеза, відомости про минулий стан здоровля хворого, допит

ангіна зівниця, анг(ґ)іна, запалення пельки, жаба, задавлячка, задавка

апендицит запал робаковатого додатку, робаковиця, хробаковиця, запалення хробакуватого паростку, запалення хробакового паростка, апендицит

апетит апетит, хить, охота на їжу, до їжі(и)

артерія артерія, б’ючка, бойова жила, чер(воно)жила

асептика відзаразнення, унезаразнення, унезаразність, лікування охороною від зарази, асептика

аускультація, вислухування вислухування, обслухування, обслух, вислух, авскультація

афазія безмов’я, безмовність, втрата мови, згуба мови, неспроможність говорити, безгоміння, афазія

бактерія (лат. bacterium) бактерія, дро(і)б’янка, тоїжка; бактерії аеробні тоїжки кисенці; кисенці; мікроби, які потрібують для існування кисень; бактерії кисенці, бактерії аеробні; бактерії анаеробні тоїжки безкисенці; безкисенці; мікроби, що живуть без кисеня; бактерії безкисенці, бактерії анаеробні

білірубін жовчо(е)ва червінь, жовчечервінь, жовчочервінь, червоний жовчовий барвень, білірубін

брадифазія, брадилалія повільна мова, забар мови

бронх дишка, озяв, бронх

бронхіт дишиця, запалення дишок, озявиця, бронхіт

бронхопластика штукування дишок

варикозний жиляковий, варикозний

вена синьожила, син(є)жила, вена, жила, доводня

газообмін виміна газів, газовиміна, газообміна

гематоген кровотворник, гематог(ґ)ен, кровоквасник

гемералопія куряча сліпота, луна, лунавість

гемоглобін кровобарвник, кровокрасник, гемоглобін, червінь, кровокрасень, червінь кровна

гемостаз кровоспин, гемостаза

гепатит запалення печінки, печінковиця, гепатит

гімнастика г(ґ)імнастика, руханка

гіперемія перекровлення, кровонаплив, гіперемія

глаукома зелений морок, зелена вода, зелена полуда

глікоген солодень, глікоген

глотка пролик, пролиг, горло, пелька, ковтка, горлянка

градус ступінь, градус, крок

дантист зубник, зубар, зубний лікар, да(е)нтист

діабет цукриця, цукрі(о)вниця, цукрівка, цукросеччя, мочове виснаження, діябет

дієта спосіб живлення, діета

екзальтація екзальтація, палкість, несамовитість, перечулення, захопленість

екстрений нагальний, негайний, пильний, надзвичайний

елемент первень, елемент

еліксир живило, живолік, еліксір, життьовий елексир, водний або спиртовий розчин ліку

емульсійний молочастий

емульсія емульсія, молочаста рідина, молостка

епідемія пошесть, епідемія, помірок, моровиця, помір’я

епітелій натканець, наболонь, епітелій

еритроцит червонокрівець, еритроцит

еротичний хтивий, пожадливий, еротичний

еротоманія полове божевілля, еротоманія, половий надгін, надхтивість

засіб лік, засіб, середник; засіб антисептичний відзаразник, засіб проти гниття, протизаразний

зів пелька, паща; зів матковий вічко, вістя, вікно, вічко матиці, уразове вічко

злоякісний злосливий, лихий, шкідливий, злісний, з’їдливий, в’їдливий; злоякісна пухлина лихий (злісний) опух

зоб воло, волє, гуша; зобна залоза волова залоза, залоза волєва, віделкова

зона зона, пас, поясок, пояс, черес, оперезка

імплантація прищеплювання, штукування, імплантація, вщеплювання

імпульс спонука, побуд, імпульс

індивідуальний осібниковий, осібний, окремий, індивідуальний; індивідуальні особливості осібникові відміни, індивідуальні особливості (відміни)

індивід(уум) осібняк, осібник, окремець, індивідуум

індивідуальність осібність, індивідуальність, осібниковість

інфаркт кровозалив, вилив, відклади, наповнення, інфаркт

інфекція зараза, зараження, інфекція, узаразнення, закаження

істерія гі(и)стерія, причинна

капіляри волосники, пажили, капіляри

кардіограма крива серця, серцева крива, кардіограма

кардіографія записування серцевих рухів

катаракта полуда, полуда очна, полуда на оці (на очах), сивий морок, катаракта, сочевиця

кишечник кишківник, кишки, тенеса, ялита

клапан заставка, заслі(и)нка, хлипавка, затинка, кляпка

клітор скоботень, секінь

конденсація згуст, згущення, згущування, конденсація

консультація порада (лікарська), консультація

кон’юнктива спійня, сполучня, сполучниця, злучнівка, споївка, кон’юнктива

кон’юктивіт сполучниця, спійниця, кон’юктивіт, запалення злучнівки

крапельниця крапельник, капельник, крапливець, скрапливець, крапелярка, капельниця, крапельниця

криза (хвороби) раптовий спад гарячки, криза, пересилення, речинець (хороби), раптовий упад гарячки, наглий спад палу

кристалізація кришталізування, кришталювання, крис(ш)талізація, вигранення

культивувати плекати, культивувати

культура розплід, годівля, плекання, культура

лейкемія білокрів’я, левкемія, білачка

лейкоцит білокрівець, левкоци(і)т

логопатія розлад мови

логорея балакучість, невпинна мова

магніт маґнес, магнет, маґніт, тягунець, морське залізо

мазь масть, мастиво, мазь, омаста, мазило

макроцити збільшені червонокрівці, макроцити, грубокрівці

маніпуляція маніпуляція, досліджування руками, рукочин

масаж масаж, містушення

матеріал матеріял, знадібок, мн. знадоби, надібок; матеріал перев’язний перев’язувальний (перев’язний) матеріял, завивні знадоби

матка ураз, матиця, матка

менструація місячка, краски, менструація, цвіт, жіноче, червоний сплав, рубашня, свій час

метастаз переніс, перенос, перенесок, перенесення, перекид, метастаза

миш’як арсен, мишак

мікроби мікроби, дрібноживці

мікроорганізм дрібноустрій, мікрооргані(и)зм, мікроб, бактерія

мікроскоп мікроскоп, дрібногляд, дрібновид

мікроцит дрібнокрівець, дрібний червонокрівець, мікроцит

мікстура мішанина, мікстура, мішево

мозок спинний стриж, стриж хребтовий, стрижень хребний, спинний мозок

мочка вуха кляп(к)а вуха, вушна часточка (кляпа, кляпка), вушко

навіяння, навіювання силення, вроки, сугестія, намовлення, навіяння, навіювання; словесне навіювання намова

напій напій, питво, пиття, напиток; напій спиртний трунок

наркоз заморювання, знечулення, наркоза; наркоз місцевий місцеве знечулення (наркоза); знечулення; наркоз загальний загальна наркоза; заморювання; заморення; загальне знечулення

обсервація спостереження, спостерігання, нагляд, догляд, обсервація, дозір

озноб холод, мороз, дрощі; (рос. ознобл. место) остуда; (рос. ознобленный) заморожений, остуджений

паличка (лат. bacillus) тоїжка, патичка, патичок, баціл, паличка

пальпація обмацування, мацання, вимацування, пальпація, дотикання

периферичний обводовий, періферійний, периферичний, околишний

пілюля горошинка, горошинка аптечна, піґулка, пилюля, горошок

піпетка смокталочка, смоктачка, очна капальниця, піпетка

пластика штукування, пла(я)стика

пластичний пля(а)стичний, штукований

плече рам’я, рамено, плече

пневмонія легенниця, запалення легенів, пневмонія

позитивний сталий, позитивний, додатний

показання вказівка, виказ, показ, виказка, свідчення, свідкування

полімер багатодільний, багаточастинний

пора шпара, отвір, щілина, проник, продушинка, порожнина, перезівник

потяг гін, гони, спонука, побудник, потяг, порив, поривання, поваб до чого

презерватив захисник, охоронник, презерватива

проституція проституція, розпуста професійна

психічний душевний, психічний, умисловий

психоз божевілля, душевна хороба, психоз(а)

психомоторний психопорушний, психомоторний

пульс живчик, пульс

пульсаторний живчиковий, б’ючковий, пульсаторний

пульсація пульсація, пульсування, биття, токотіння

рак (лат. cancer, carcinoma) пістряк, рак

результат наслідок, вислід, результат, здобуток

рецептори переховувачі, приймачі

ртутний живосрібний, живосрібловий, політанний

ртуть живе срібло, ртуть, політанія; отруєння ртуттю отруїння живим сріблом

рудиментарний недорозвинений, (в)зародковий, зачатковий, рудиментарний

сепсис гниття, загноєння крови

сифіліс пранці, сифіліс

спайка злука, спаєння, сполука, звязок; (металів) злютовування, злютування

спайковий злучний, сполуковий

сперма ріження, сім’я, насіння (чоловіче), сперма

сперматозоїд заплідник, заплідок, насінник, верчик, сперматозоїд, ріженник, жевжик

стадія стан, доба, стадій, стадія (доба розвитку хороби; потайний, схований стан хороби; стан найвищої гарячки; доба пересилення хороби; доба видужування)

статевий поголівний, половий, статевий, сексуальний; статевий акт злягання, споловання; статеве безсилля статева (полова) недолужність;статеві органи природження, полові (розродні) орґани, дітородні органи; статевий орган природження (жіноче й чоловіче); чоловічі статеві органи чоловічі (мужські) дітородні органи; статевий член прутень, прут, корінь; статева аберація сексуальний (поголівний) заблуд, полове збочення

стать поголів’я, пол, рід, стать

стафілокок ґроновик, ґрониста кулька, ґронокулець, ґрончата кулька, ґронококк, стафілокок

стенокардія стиснення серця, грудна дава, грудна жаба, стенокардія

стрептокок ланцюжник, ланцюжкова кулька, стрептокок

таз (анат.) миска, миса, лідвиця

тазовий мисковий

температура теплина, температура

термометр тепломір, тепломірник, термометр (термометер), градусник

трансплантація перещеплювання, перещеплення, пересадження, пересаджування, трансплантація, перещеп

трахея дихавка, дишник, трахея, дихало

тромб кровозціпень, кров’яна затичка, тромб

туберкульоз бугорчатка, горбковиця, туберкульоза, сухоти

фаланга маслачок (маслачки ножаних пальців), фала(я)нга, ставець

феномен явище, поява, з’ява, феномен, ознака

фільтр цідилко, цідильце, цідилок, цідило, фільтр(а)

фільтрат процід, фільтрат

шок оголомшення, шок, оглумшення

шприц бризкавка, шприц, шприцка, порскавка, прискавка, цвик, цикавка

 

 

 

МОВНІ ПОРАДИ

 

Який вибрати медичний термін?

 

УРЕТРА – СЕЧІВНИК – СЕЧОВИПУСКАЛЬНИЙ КАНАЛ. В анатомічній термінології останнім часом спостерігаємо тенденцію віддавати перевагу деяким однослівним створеним з власне українського мовного матеріалу термінам, які були введені у словники на поч. ХХ ст., над прямими запозиченнями з латинської мови або над терміносполученнями, калькованими (дослівно перекладеними) з російської мови.

Так, в сучасних анатомічних словниках як відповідники латинських термінів urethra masculina, urethra feminina зафіксовано такі українські терміносполучення: чоловічий сечівник, жіночий сечівник, слово anus перекладено як відхідник. Саме ці слова подають словники М.Галина (1920) й В.Кисільова (1928): рос. уретра перекладено як сечівник, а заднепроходное отверстие (anus) – як відхідник, заузник.

Сучасні загальномедичні словники, як виразники мовної практики, наводять довші синонімічні ряди: сечівник, уретра, сечовипускальний(сечовипускний) канал; відхідник, анус, анальний отвір, відхідниковий отвір, задній прохід.

Звичайно, що найкращими відповідниками однослівних греко-латинських термінів також є однослівні українські терміни (лексичні запозичення або кальки): сечівник, уретра; відхідник, анус. Терміносполучення сечовипускний (сечовипускальний) канал, задній прохід створені за російськими моделями, є громіздкими. Їх не слід вживати.

УСТЯ АОРТИ – ВІЧКО АОРТИ – ОТВІР АОРТИ – ГИРЛО АОРТИ. Часто лікарі запитують: «Яке слово треба вживати у назві діагнозу: стеноз гирла аорти чи стеноз устя аорти?» Очевидно, намагаючись підібрати український відповідник, медичні працівники часто використовують знання загальнолітературної норми (гирло ріки), дають перевагу слову, якого немає в російській мові, – і помиляються, оскільки взаємозаміни слів гирло й устя у цьому сталому словосполученні літературна норма не допускає. Медичні словники слова гирло як відповідника рос. устье навіть не фіксують:

·        у словниках 20-х рос. устье – це укр. вістя, вічко, відтулинка, отвір, надсіння, передвірок; orificium urethrae externum – надвірнє сечівникове вічко; ostium tympanicum tubae auditivae – бубонцева (барабанна) відтулина слухової труби,

·        у словниках 60-х – переважно устя: устя сечівника; устя, отвори судин,

·        у сучасних словниках – устя, вічко, отвір: устя (вічко, отвір) аорти; устя (вічко, отвір) сечоводу; устя (вічко) верхньої порожнистої вени, устя (вічко) нижньої порожнистої вени; внутрішнє вічко (отвір) сечівника, зовнішнє вічко (отвір) сечівника;устя (вічка) легеневої артерії; стеноз устя аорти.

Отже, у складі терміносполучень мови медицини як відповідник рос. устье можна вживати слова устя, вічко, отвір. Якому з цих трьох слів віддавати перевагу можете вирішувати на свій смак і розсуд.

ТЕРМІНОВІ ПОЛОГИ – СТРОКОВІ ПОЛОГИ – СВОЄЧАСНІ ПОЛОГИ. Лікарі-акушери-гінекологи часто вживають словосполучення термінові пологи (роди), зустрічається воно в медичній документації: “Закінчилась: пологами терміновими, передчасними, абортом артифіціальним за медичними показаннями, кримінальним, самовільним викиднем (підкреслити)” (форма № 003-1/о).

Очевидно, появу цього стійкого виразу можна пояснити намаганням мовців дослівно передати українською російське срочные роды. Але в українській мові прикметник срочный перекладається не тільки словом терміновий, а й синонімами строковий, негайний та ін.Терміновий в офіційному спілкуванні вживається в складі мовних стереотипів переважно в значенні “який вимагає негайного виконання, вирішення; спішний”: термінова (негайна, пильна) справа, термінове замовлення, термінова допомога, вжити термінових заходів;строковий – переважно у значенні “обмежений певним терміном, який триває певний строк”: строковий вклад, строкова військова служба.

Тому на позначення аналізованого поняття медицини можна вибрати хоча б словосполучення з прикметником строковий: строковіпологи (роди) – або своєчасний: своєчасні пологи (роди) – терміносполучення, зафіксоване в авторитетних львівських медичних словниках.

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ – ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ДІАГНОЗ. Лікарі часто запитують, як правильно: диференційний,диференційований чи диференціальний діагноз, диференційна чи диференціальна діагностика? У середовищі медиків з цього приводу точаться дискусії.

Якщо глянемо в історію фіксації в медичних словниках відповідників лат. differentialis, то побачимо, що більшість з них віддають перевагу термінові диференціальний. Одинадцятитомний “Словник української мови” фіксує диференціальний. На підтримку цієї форми зазначу, що в мові існують й інші слова з цим афіксом, які ніхто не пропонує відкидати: функціональний, регіональний, універсальний,актуальний, національний тощо. Хоча слово диференційний також відповідає системі української мови (пор. потенційний, комерційний,емоційний, ідейний). Але відкидати слово диференціальний не можна тільки на підставі того, що саме таке слово існує в російській мові.

Вживання диференційований діагноз є звичайною помилкою.

Крім того слід зазначити, що диференціальний (диференційний) діагноз – це терміносполучення, яке позначає етап діагностики, який встановлює відмінність цієї хвороби від інших, споріднених за клінічними проявами. Це стале словосполучення фіксують медичні словники. Вислів диференціальна (диференційна) діагностика не фіксують словники, це професіоналізм, який бажано не вживати в наукових творах.

 

Список літератури

1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. — К.: Видавничий центр «Академія», 2004. — 344 с.

2. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посіб. — К.: Артек, 1999.

3. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник -К.: А.С.К., 2003. — 400 с.

4. Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – С. 204-219

5. Зубков М.Г. Мова ділових паперів. — Харків: Торсінг, 2001.- 384 с.

6. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне й непрофесійне спілкування — Донецьк: ТОВ ВКФ "БАО", 2004. — 480 .

7. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / за ред. Н.Д.Бабич.- Чернівці: Книги ХХІ, 2005. -572 с.

8. Мацюк З.О. Станкевич Н.І. Українська мова професійного спілкування — К.: Каравела, 2005.

9. Мацько Л.І. Кравець Л.В. Культура українського фахового мовлення Навч. посіб. — К.: ВЦ "Академія", 2007. — 360 с.;

10. Мацько Л. І., Мацько О. М. Риторика: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2003. — 311с

11. Панько Т.І., Кочан Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство — Львів: Вид-во “Світ”, 1994. — 214 с.

12. Токарська А.С., Кочан І.М. Українська мова фахового спрямування для юристів — К. : Знання, 2008. — 413 с.

13. Шевчук С.В. Ділове мовлення для державних службовців: Навчальний посібник. — К.: Арій, 2008. — 424 с.

14. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: модульний курс. — К., 2008 — 448 с.

15. Шевчук С.В. Службове листування. Довідник. — К.: ЛІТЕРА, 1999.