Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БРОШУРА З УДМ.docx
Скачиваний:
13
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

4. Орудний відмінок діяча в дієприкметникових зворотах

Розгляньмо, наприклад, такі речення: Зразки випробували за методикою, попередньо розробленою науковцями. Зроблені дослідниками спостереження мали велике наукове значення. Усі ці конструкції містять діяча в орудному відмінку й тому не відповідають нормам української мови. Уникнути цього можна, замінивши їх підрядними частинами: Зразки випробували за методикою, яку попередньо розробили науковці. Спостереження, що їх зробили дослідники, мали велике наукове значення.

Якщо конструкція з підрядними частинами, що замінила орудний відмінок діяча, обтяжує вислів, речення зазвичай можна перебудувати так, щоб у ньому не було ні орудного відмінка діяча, ні підрядної частини. Наприклад: Спостереження дослідників мали велике наукове значення.

Отже, українській мові невластиві конструкції з діячем в орудному відмінку – їх треба уникати. Але додаток може бути в орудному відмінку, коли він позначає знаряддя і відповідає на питання чим?, а не ким?

Розробляючи фахові тексти (зокрема нормативні документи) або перекладаючи іншомовні, треба не калькувати чужі синтаксичні конструкції, а вживати лише властиві українській мові.

Пасивні конструкції штучні та неприродні, вони спотворюють логіку висловів і руйнують традиції української мови, тому їх треба уникати.

Трикомпонентну конструкцію з дієсловами пасивного стану на -ся треба заміняти двоскладною активною конструкцією або означено-особовим реченням.

Замість двокомпонентних конструкцій з дієсловами недоконаного виду пасивного стану на -ся треба вживати форми на

-но, -то (якщо йдеться про подію) або неозначено-особове речення (якщо йдеться про процес).

Додаток може бути в орудному відмінку тільки тоді, коли він позначає знаряддя дії та відповідає на питання чим?, а не ким?.

5. Узгодження підмета з присудком

Основні правила узгодження:

Якщо підмет містить складений числівник, що закінчується на оди­ницю, присудок при ньому має форму однини (131 голос був поданий проти; 1841 об'єкт не підключений до...).

Якщо числівник у складі підмета закінчується на іншу цифру, крім одиниці, присудок має форму множини (2 студенти зайняли місця в залі; На нараді присутні 40 фельдшерів, 9 – не з'явилися).

При підметах на зразок п'ятнадцять лікарів, сто сорок чоло­вік, 25 ампул присудок має форму як однини, так і множини: 15 фельдшерів працює (працюють); 15 медичних карток міститься (містяться).

Підмети зі словами більшість, меншість, частина, багато, кілька, як правило, узгоджуються з присудком в однині (Більшість лікарів схвалила..., Багато фельдшерів не підготувало...).

При підметі, вираженому займенником хто, присудок ставимо у формі однини чоловічого роду (Хто сьогодні відсутній? Хто не здав анкети? Усі, хто не з'явився...; Ті, хто прийшов...).

6. Складні випадки керування

Укладаючи текст службового документа, потрібно стежити за правиль­ним написанням відмінкових закінчень дієслів та віддієслівних іменників. Перехідні дієслова вживають з іменними формами знахідного відмінка (визначати що, визнавати кого (що), відзначати що, підкреслювати що, проходити що, давати що). Якщо при цих дієсловах є заперечна частка не, то іменні форми при них уживаються, як правило, в родовому відмінку, порівняйте: не визначати чого, не визнавати кого (чого), не відзначати чого, не підкреслювати чого, не проходити чого, не дава­ти чого і под. Синонімічні близькозвучні слова можуть керувати неодна­ковими відмінковими формами (синонімічні: властивий кому і харак­терний для кого, опанувати що й оволодіти чим, завідувач чого і завідуючий чим, сповнений чого і наповнений чим; вникати в що й уникати чого, враження від чого й ураження чого; доглядати кого (що), наглядати за ким (чим); рекламування чого і рекламація на що; дорівнювати чому і рівнятися на що і т. д.).

Досить часто різняться керуванням міжмовні російсько-українські відпо­відники, порівняйте:

благодарить кого – дякувати кому,

причинять что – завдавати чого,

снабжать чем – постачати що,

нуждаться в чем – потребувати чого,

подражать кому – наслідувати кого,

насмехаться над кем – сміятися (глузувати) з кого.

Відповідно може не збігатися і прийменникове керування, порівняйте:

подготовиться к чему – підготуватися до чого,

стремиться к чему – прагнути до чого,

предупреждать о чем (что) – попереджувати про що (запобіга­ти чому),

думать о чем – думати про що,

заботиться о ком (чем) – піклуватися (турбуватися) про кого (що),

случилось по вине кого – трапилося (сталося) через кого,

работать по совместительству – працювати за сумісництвом,

выполнять по распоряжению – вико­нувати за розпорядженням,

обратиться по адресу – звернутися за адресою (на адресу).

Ділова українська мова виробила стандартизовані дієслівно-приймен­никові сполучення на зразок контроль за..., винагорода за..., витрати на..., відрахування на..., покладається на... . Варто зазначити, що уста­лені прийменникові конструкції потрібно розмежовувати з російськомов­ними відповідниками, порівняйте:

по приказу – за наказом,

соответственно приказу – відповідно до наказу,

по возвращении – після повернення,

приводить в пример – наводити як взірець (зразок),

ввести в состав – увести до складу,

по указанию – за вказівкою,

по всем правилам – за всіма правилами,

по инициативе – з ініціати­ви,

несмотря на обстоятельства – незважаючи на обставини.

Про­те деякі україномовні прийменникові конструкції відповідають російсько­мовним, порівняйте:

по нашей инициативе – з нашої ініціативи, за нашою ініціативою;

мероприятия по – заходи щодо (для, до);

по март включительно – до березня (по березень) включно.

Оскільки офіційно-діловий функціональний різновид української літе­ратурної мови зорієнтований на стандартизовані засоби творення ділового тексту, то відповідно синтаксис ділових паперів характеризується числен­ними мовними кліше – усталеними початковими і кінцевими фразами (Звертаємося до Вас із проханням..., З повагою...), традиційними звер­таннями (Вельмишановний пане Президенте!, Шановний добродію!), усталеними словосполученнями і зворотами (з огляду на обставини, як зазначалося вище, звертаємо вашу увагу на, у зв'язку з викладеним вище), стандартизованими компліментарними та етикетними формами (Вітаємо Вас з нагоди Нового року і бажаємо міцного здоров'я, щастя в особистому житті й успіхів у роботі; З нагоди обрання Вас народ­ним депутатом дозвольте побажати...).

Отже, йдеться про певну стандартизацію синтаксичних засобів діло­вої мови.