2. Етичні норми і нормативи. Професійна етика.

Сутність етики ділового спілкування

Говоріть лише тоді, коли вам є що сказати.

Не може говорити цікаво той, хто нічого не читає, не бере участі у громадському життя, не дискутує з товаришами і нічого не переживає.

Хто говорить надто тихо, той справляє враження людини, яка не вірить у свої сили. Той же, хто говорить надто голосно, справляє враження агресивної людини.

Для збагачення власного словникового запасу читайте твори авторитетних авторів, слухайте кваліфікований промовців і принагідно записуйте ті слова й вирази, які б хотіли використовувати у своєму мовленні.

Виявіть, які слова ви вживаної надто часто, і намагайтесь замінити їх іншими словами й виразами.

Чергуйте довгі речення з короткими. Довгі речення важко сприймати й розуміти.

Вимовляйте слово «ми» голосно, а слово «я» - пошепки. Вживайте якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до людей: «даруйте», «перепрошую», «дякую» та інші.

Природа дала людині один язик і два вуха для того, щоб вона слухала інших удвічі більше, ніж сама говорить.

Кажуть, що люди – ніби дзеркало. Усміхайся – і світ повертатиме тобі усмішку. Дружня усмішка усуває настороженість або агресивність, долає всілякі перешкоди у спілкуванні.

Етика медичного працівника

Медичний працівник, крім доброти і справедливості, має бути співчутливим, доброзичливим, справедливим, терплячим, врівноваженим, спокійним і ніколи не втрачати самоволодіння.

Обов’язки медичного персоналу полягають в постійній турботі про покращення здоров’я людей. Ціною власного життя медичний працівник повинен відстоювати життя і здоров’я хворого.

Клятва Гіппократа справила великий вплив на розвиток медичної етики в цілому. Згодом студенти, які закінчували медичні навчальні заклади, підписували «факультативну обіцянку», в основу якої були покладені моральні заповіти Гіппократа.

Багато видатних медиків справили великий вплив на розвиток медичної етики. Так, М.Я.Мудров вважав, що необхідно виховувати медичних працівників у дусі гуманізму, відвертості і безкорисливості. Він писав, що набуття професії медика повинно бути справою не випадку, а покликання. Питання медичної етики отримало подальший розвиток в працях М.І.Пирогова і багатьох інших вчених.

Гуманізм – латинський термін, що означає людяний. Це принцип світогляду і моралі медичного працівника, що базується на впевненості в безмежності можливостей людини. Етика розглядає гуманізм як визнання людини найвищою цінністю, передбачає захист щастя і гідності її, свободи і розвитку. Щоб говорити про професійну етику, необхідно звернути особливу увагу на моральні принципи медичного працівника:

1. Гуманістична спрямованість медичної діяльності.

2. Заборона, з будь-яких причин, участі в діях, спрямованих проти фізичного, психічного здоров’я і життя людей.

3. «Передусім - не нашкодити»

4. Індивідуальний підхід до хворого.

5. Додержання колегіальності в роботі.

6. Збереження лікарської таємниці.

Принцип гуманізму вимагає від медичної сестри бути готовим надати медичну допомогу хворому, бути турботливим і уважним до нього.

Принцип «Передусім - не нашкодити» вимагає від медичного працівника обережності в діях, виключення всього необміркованого, необґрунтованого. Дотримуючись цього принципу, медичний працівние усі свої дії має спрямувати на стимулювання захисних сил організму, створення найкращих зовнішніх і внутрішніх умов для досягнення максимальної ефективності лікування. Тут ми говоримо про значення слова в роботі медичного працівника. Слово – це зброя, яким можна ранити і лікувати.

Хворий дуже тонко відчуває ставлення медпрацівника до нього . Часті помилки і огріхи в роботі, невиконання обіцянок, запізнення – не сприяють росту авторитету. У деяких випадках можуть бути прояви грубості і нетактовності, які викликані неправильною поведінкою чи лікаря , чи пацієнта, але завжди потрібно додержуватися етики відносин.

Пам’ятка для спілкування.

Слухай співрозмовника, не перебиваючи.

При розмові не розмахуй руками, не жестикулюй без потреби.

Не кажи про присутніх «він» або «вона».

Не забувай про слова «спасибі», «будь ласка», «дякую».

Увічливо запропонуй свою допомогу.

Не чекай похвали за свій добрий вчинок.