Питання для самоконтролю

Що таке спілкування?

Що ми вкладаємо в поняття «етика ділового спілкування»?

В чому сутність і зміст етики ділового спілкування для медичного працівника?

Що таке професійна етика?

Доля української мови - то є водночас й доля

української держави й нації.

Ігор Лосєв

Тема 7: Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів. Спілкування по телефону.

Студенти повинні:

Знати:способи застосування в своїй діяльності правил спілкування.

Вміти:спілкуватися по телефону, говорити й проводити ділові зустрічі й прийоми.

Література

1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник. - К.: А.С.К., 2003. – 400с.

2. Зубков М.Г. Мова ділових паперів. – Харків: Торсінг, 2001. – 384 с.

3. Шевчук С.В. Ділове мовлення для державних службовців: Навчальний посібник. – К.: Арій, 2008. –

424 с.

4. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: модульний курс. – К., 2008. – 448 .

5. http://www.ukrlit.vn.ua/article/990.html

6. http://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_мова

Методичні вказівки

Під час опрацювання цієї теми студенти мають звернути увагу на правила спілкування фахівця; розуміти як сприймати партнера та вести телефонну ділову розмову.

План

1. Загальні принципи і правила спілкування фахівця:

- моральність;

- повага до інших людей;

- раціональність;

2. Правила критики та самокритики.

3. Культура телефонного діалогу.

1. Загальні принципи і правила спілкування фахівця

Ділове спілкування фахівця повинно ґрунтуватися на засадах етичних норм, певних ритуальних правил ділових взаємин, знання й уміння, які пов’язані з обміном інформацією, використанням способів і засобів взаємовпливу та взаєморозуміння. У цьому контексті вагомого значення набуває моральний аспект ділового спілкування.

Етика ділового спілкування фахівця ґрунтується на таких правилах

дотримання літературних норм у користуванні лексичними,

фонетичними, морфологічними, стилістичними і синтаксичними

засобами мови;

мовлення має бути правильним;

чемність, уважність, ввічливість

коректність, толерантність, повага до співрозмовника.

Спілкуючись із відвідувачами, виконуючи свої службові обов’язки, медпрацівник для проведення службової зустрічі повинен:

в годину прийому пацієнта бути в настрої, не виказувати роздратованості;

бути ввічливим: обов’язково встати із-за столу, привітатися, запропонувати відвідувачу

сісти, потім самому сісти й звернутися до пацієнта зі словами заохочення до розмови:

Я Вас уважно слухаю.

Говоріть, будь ласка

Ви з якого питання?

Чим можу вам допомогти?

Я до Ваших послуг

слухати пацієнта уважно, з розумінням;

виявити витриманість і доброзичливість:

не перебивати відвідувача «на півслові»;

якщо пацієнт не в змозі зупинитися і не дає вам сказати бодай одне

слово, необхідно використати словесні формули:

Дозвольте мені сказати декілька слів.

Я б хотів лише зауважити, що…

Перепрошую, зупиніться хоч на хвилинку і не забудьте,

що маєте сказати, бо я мушу зауважити, що…

тон розмови має бути діловим, стриманим, спокійним, коректним;

послуговуватись літературною лексикою, а темп - неспішним;

в кінці зустрічі провести відвідувача до дверей, попрощатися

Переговори – це обговорення певного питання з метою з’ясування позицій сторін

Розрізняють кілька стратегій ведення переговорів

протистояння крайніх позицій;

сторони займають дружні позиції:

сторони розуміють необхідність пошуку спільного рішення.

Переговори мають три стадії:

підготовка до переговорів

хід переговорів;

підсумовування переговорів та виконання досягнутих

домовленостей.