1.8Типи шрифтів їх формати та формати текстових файлів

У додатках Windows використовуються шрифти трьох типів: системні, Тruе Турe і PostScript. На даний час шрифти зберігаються у вигляді файлів. Вони містять інформацію, яка запитується додатками (наприклад, ATM – менеджер шрифтів) для відображення документів на екрані або на папері.

Системні шрифти

Системні шрифти застосовуються в діалогових вікнах та меню і практично не мають відношення до видавничих систем.

Опис системних шрифтів зберігається у файлах з розширенням .fon і знаходяться в папці Windows/Fonts.

Шрифти True Type - істинно друкарський шрифт

Для додрукарської підготовки використовуються три типи шрифтів:

• Adobe Type1;

• Adobe Type3;

• True Type.

В ідеалі при підготовці видавання необхідно використовувати єдиний стандарт, який би визначив усі властивості та параметри шрифтів.

Як правило, це два формати цифрових векторних шрифтів: формат ttf (True Type Font — істинно друкарський шрифт), розробленому фірмами Apple (apple.ru) та Microsoft (microsoft.com/ukraine) — лідерами інформаційної революції та Type1 фірми Adobe (часто ці шрифти називаються PostScript-шрифтами). Це колекції зображень літер, цифр, розділових знаків та елементів оформлення, втілені методами векторної графіки, із застосуванням математичних кривих. Вони максимально пристосовані для швидкого відтворення на будь-яких пристроях, від дешевих кишенькових до високоякісних поліграфічних. Більш примітивні растрові (точкові) формати шрифтів лишаються актуальними лише для найпростіших випадків, і побачити їх можна, наприклад, при увімкненні комп’ютера.

Від радянської кібернетики у спадок нам дістався фатальний безлад машинної абетки. Незважаючи на прийняті керівні документи з цього питання, на практиці поширено кілька різних конкуруючих кодових таблиць (КОІ, Американської національної організації стандартів ANSI-1251 тощо), в кожній з яких кириличні літери розташовані у іншому порядку. Ще більший різнобій щодо специфічно українських літер: і, ї, є, ґ. Саме цим спричинені незручності при обміні текстовими повідомленнями. А оскільки машинна латиниця в усьому світі давно уніфікована, то часом доводиться відправляти повідомлення рідною мовою, але нерідними літерами, як це робилося ще в глибоку давнину. Надію на подолання цього архаїзму дає поступове впровадження нової розширеної системі кодування Unicode.

Шрифти True Type складаються із одного файла, який використовуєься як для виводу на екран так і на папір.

Шрифти True Type широко використовуються в офісних програмах і прекрасно зарекомендували себе в роботах, для яких досить тільки виводити результати на лазерний принтер. При друці шрифтів True Type на принтері PostScript драйвер принтеру зазвичай перетворює їх в PostScript сумісні шрифти.

Опис гарнітур типу True Type, кожна з якої відповідає сімейству шрифтів різного кегля, також розташовуються в папці Windows/Fonts. Файли опису гарнітур шрифтів True Type мають розширення .ttf

Шрифти TrueType можна використовувати в програмах, де можливе перетворення тексту в криві. Ці шрифти більш розповсюджені і вартість їх нижча за Type1.

PostScript-шрифти

У видавничій справі стандартом є шрифтова технологія PostScript. До появи Windows 3.x і програми Adobe Type Manager приходилося працювати з растровими шрифтами. Для кожного поєднання гарнітури і кегля використовувався окремий шрифт. Таким чином, їхня кількість була неймовірно великою. Символ у растровому шрифті формується за допомогою точок. Оскільки число цих точок для кожного символу є постійним, збільшення символів призводить до появи «зарубок» (рис. 7.7).

Рис. 7. 7. Результат збільшення розміру напису, виконаної растровим шрифтом

Тому у видавничій справі використовуються масштабовані шрифти, опис яких складається мовою PostScript. У мові PostScript передбачені спец-команди і математичні рівняння, за допомогою яких літера подається не у вигляді набору точок, а у вигляді сукупності кривих, що відповідають її контурам. Завдяки цьому кегль шрифту можна змінювати в дуже великих межах від 4 до 650 пунктів.

Головна незручність PostScript-шрифту полягає в тому, що він складається з двох файлів: екранного шрифту (який насправді є растровим) і принтерного. Для того, щоб зображення шрифту будувалося не тільки в лазерному принтері чи фотоскладальному автоматі, але і на екрані монітора, при роботі в середовищі Windows необхідно використовувати програму Adobe Type Manager (ATM). Вона будує точкове зображення шрифту, ґрунтуючись на описі контурів літер, що міститься у файлі опису гарнітури. Таким чином ATM визначає тип івигляд символа, який відображується на моніторі та робить цей шрифт максимально гладеньким.

Кожна PostScript-гарнітура описується файлами чотирьох типів:

• PFB (PostScript Font Binary). У файлі з таким розширенням міститься опис контурів символів гарнітури мовою PostScript, по яких процесор PostScript — принтера чи фотоскладального автомата формує відповідні зображення;

• PFM (PostScript Font Metrics). У цьому файлі знаходиться інформація, необхідна для внутрішньої роботи системи Windows. При його відсутності ім'я гарнітури з'явиться у списку вибору шрифтів.

• AFM (Adobe Font Metrics). Файл із цим розширенням не використовується в середовищі Windows. Він призначений для комп'ютерів Macintosh;

• INF (Font Info). Цей файл містить інформацію, яка використовується в процесі установки шрифту.

Як же опис PostScript-гарнітур потрапляє у принтер? Деякі гарнітури, що убудовані в PostScript-принтер, розташовуються на спеціальному накопичувачі, приєднаному до принтера, їх називають резидентними. Для опису інших PostScrif гарнітур необхідно принтер завантажити. Робиться це в такий спосіб:

1. Скопіюйте опис гарнітур на жорсткий диск.

2. Зареєструйте їх у системі. У програмі ATM ця операція виконується за допомогою кнопки Add (Додати).

Тепер необхідно повідомити принтеру про те, що нові гарнітури можна загрузити. Для цього на керуючій панелі програми ATM установіть позначку Autoload for PostScript Printer (Автозавантаження в PostScript-принтер). Завантаження PostScript-гарнітур також зручно робити за допомогою однієї із cпеціальних програм менеджера шрифтів.

Формати файлів.

При наборі тексту на комп'ютері зазвичай використовується текстовий редактор. Але, на жаль, текстові редактори, що випускаються різними фірмами, як правило, несумісні між собою. Саме тому був придуманий текстовий формат, що розуміє всі текстові редактори. Розширення такого файлу закінчується txt. У даний час різні програми верстки дозволяють імпортувати файли з інших текстових редакторів, наприклад WіnWord.

Видавничі системи, які використовуються для верстки, також практично несумісні один з одним. Але і тут знайшли вихід. Останнім часом усе частіше використовуються формати PostScrіpt і PDF. Це універсальні формати, що не залежать від програми макетування і можуть переноситися з комп'ютера на комп'ютер без втрати шрифтів та ілюстрацій.

Сьогодні друкарні все частіше приймають оригінал-макети від замовника в цьому форматі. Але якщо ви здаєте верстку в тому форматі, у якому ви макетували (наприклад, Adobe PageMaker, Adobe InDesign, QuarkXPress), то, окрім ілюстрацій, вам необхідно надати в друкарню і шрифти, що ви використовували у верстці.

Запитання до самоконтролю

1. Що відноситься до характеристики символів?

2. Які основні вимоги до шрифту?

3. Які Ви знаєте шрифти та їх поділ за графічною основою?

4. Що таке кегль шрифту?

5. Які є одиниці типографської системи?

6. Що таке гарнітура шрифту?

7. Які Ви, знаєте типи шрифтів?

8. Які існують формати текстових файлів?