Класифікація таблиць

Таблиці, що є складовими частинами книг, журналів, газет, каталогів і іншої видавничої продукції, називають книжково-журнальними таблицями. Таблиці, що представляють собою зразки форм обліку і звітності і складаються тільки з заголовної і надзаголовної частин, називають проформами. Таблиці з незаповненою прографкою, призначені для наступного заповнення вручну або на друкарській машинці, називають порожньографками чи бланковими таблицями.

Книжково-журнальні таблиці в залежності від характеру заповнення граф поділяють на цифрові (у яких усі графи містять тільки цифрові дані й окремі математичні знаки), текстові (у яких усі колонки прографки містять тільки текст), змішані (у яких одна частина колонок текстова, а інша — цифрова), математичні (у яких хоча б один стовпчик містить математичні чи хімічні формули) і таблиці з зображеннями (у яких хоча б в одній графі розташовують ілюстрації).

Таблиці, укладені з чотирьох сторін у рамку з лінійок, називають закритими; якщо лінійки обрамлення є тільки з трьох сторін (зверху, праворуч і ліворуч) — напівзакритими, якщо ж обрамляє лінійка є тільки зверху — відкритими.

Таблиці, що займають усю площу полоси видання, називають полосними (сторінковими), а якщо займають лише частину полоси — клаптиковими. Якщо таблиці розташовані уздовж полоси видання і читаються так само, як і текст, їх називають подовжніми, якщо ж вони розташовані поперек полоси і можуть бути прочитані при повороті видання на 90° за напрямом стрілки годинника, то їх називають поперечними.

Таблиці, розташовані на двох суміжних полосах видання (розвороті), називають розстібними.

Таким чином, за характером розташування таблиць на полосі видання можна виділити (див. Рис. 9.2.) клаптикові таблиці, зверстані в оборку (1), клаптикові таблиці, зверстані врозріз (2‑4), клаптикові поперечні таблиці, зверстані в оборку (5), клаптикові розстібні таблиці, зверстані врозріз (6, 7), полосні таблиці подовжні (8), поперечні (9), подовжні з клаптиком (10), поперечні з клаптиком (11), таблиці розстібні подовжні (12), поперечні (13) і поперечні з оборкою на парній полосі (14).

Великі за обсягом таблиці часто оформлюють як багатополосні — вони можуть складатися з двох або декількох полосних або розстібних таблиць із продовженнями.

Нарешті, таблиці, що не можуть бути розташовані навіть на розворотах, можуть бути оформлені на вклейках мінімально необхідного ф ормату.

Рис. 9.2. Варіанти розташування таблиць на полосі видання

Основні вимоги до набору і верстки таблиць

Таблиці набирають шрифтом, кегль якого на один або два пункти нижче кегля шрифту основного тексту.

Таблиці в одному виданні набирають одноманітно (у шрифтах, їх кеглях, малюнку лінійок, що обрамляють, розмірах рівнонасичених заголовків і граф, оформленню заголовних і надзаголовних частин, розмірах абзацних відступів і втяжок, виключці колонок у графах, системі рубрикації в боковиках, характеру вертикальної розбивки рядків, системі застосування перерізів і лінійок-перерізів і т.п.). Неприпустимо в одному виданні робити частину таблиць закритими, а інші відкритими чи напівзакритими.

Тільки в рідкісних випадках можуть бути допущені відступи від цього правила; наприклад, якщо у виданні всі таблиці набрані петитом (кг. 8 п.), а окремі насичені таблиці не можуть бути розташовані навіть на розвороті, то, щоб уникнути вклейок, їх за указівкою видавництва набирають нонпареллю (кг. 6 п.) і т.п.