- •Макетування і верстка Навчальний посібник
- •Передмова
- •Частина I вступ до дисципліни організація додрукарського процесу
- •1.3.4Загальні відомості про програмне забезпечення
- •1Невеличкий екскурс в історію видавничих систем
- •1Традиційні поліграфічні технології і настільні видавничі системи (dtp-нвс)
- •1Організація технологічного процесу набору і верстки
- •1Порівняння процесів підготовки тексту в текстових редакторах і системах верстки
- •1Види видань
- •1.2Газетно-журнальні видання
- •1.3Рекламні видання
- •1.4Інформаційні видання
- •1.2Поняття та характеристика шрифту
- •Шрифт (нім Schrift, від schreiben — писати):
- •Шрифти створюються художниками у відповідності до:
- •Шрифти характеризуються:
- •1.3Шрифти та їхній поділ за графічною основою
- •З погляду на зовнішній вигляд шрифти можна розділити на два великих класи:
- •Шрифти з зарубками (serіf)
- •Шрифти без зарубок (sans-serіf)
- •1.4Класифікація друкарських шрифтів (відповідно до дсту 3489.1-71) Групи стандартних шрифтів за характеристикою їхнього графічного оформлення
- •1. Група рублених шрифтів — до цієї групи належать шрифти, що не мають зарубок.
- •1.5Гарнітура шрифту
- •Як розділяють шрифти за їх призначенням
- •Групи шрифтів за призначенням
- •Накреслення шрифтів
- •1.6Основні одиниці типографської системи мір і їх співвідношення з одиницями метричної системи
- •Кегль шрифту
- •Одиниці типографської системи мір, що застосовуються для позначення кегля.
- •1.7Основні вимоги до шрифту
- •1.8Типи шрифтів їх формати та формати текстових файлів
- •Системні шрифти
- •Шрифти True Type - істинно друкарський шрифт
- •PostScript-шрифти
- •1Набір тексту
- •1.2Огляд технічних правил та вимог
- •Довжина рядка
- •Ширина колонки
- •Вирівнювання (виключка)
- •Формування перенесень
- •Міжлітерні просвіти
- •Запитання для самоконтролю
- •1.3Технічні особливості набору тексту
- •Набір закінчення текстових рядків
- •Набір перенесень слів
- •Відбиття розділових знаків.
- •Дужки в текстовому наборі
- •Знаки відсотка, градуса, хвилини і секунди
- •Скорочення
- •Виділення в текстовому наборі
- •Набір рубрик
- •Акцидентний набір і основні види книжково-журнальної акциденції
- •Основні види угрупування рядків в акцидентному наборі
- •Основні правила набору титулів, контртитулів.
- •Що називають оптичною серединою полоси
- •Особливості набору на іноземних мовах
- •1.4Набір формул Особливості набору формул.
- •Набір символів, цифр, знаків і скорочення.
- •Запитання для самоконтролю
- •1Верстка
- •1.2Щ о називають версткою
- •1.3Основні вимоги до зверстаних полос книжково-журнальних видань
- •Що розуміють під однаковістю верстки
- •Розташування елементів видання при верстці
- •Що розуміють під звідністю верстки і як вона досягається
- •«Висячі рядки» і правила, що діють стосовно цих рядків
- •Увігнання і вигнання рядків
- •Перенесення слова із полоси на полосу
- •Спуск і основні технічні правила верстки спускових полос
- •Заставка і правила її верстки
- •Кінцева полоса й основні правила верстки кінцевих полос
- •Кінцівки й основні правила їх верстки
- •Колонцифри, основні варіанти їх набору і верстки
- •Основні вимоги до набору і розташування нижніх колонцифр
- •Основні вимоги до набору і розташування верхніх колонцифр
- •На яких полосах видання не ставлять колонцифри
- •Колонтитули, основні правила їх набору і розташування
- •У яких випадках на полосах видання не ставлять колонтитула
- •Колонлінійки і правила їхнього застосування
- •Титульний аркуш і правила його верстки
- •Контртитул і особливості його верстки
- •Фронтиспис і особливості його верстки
- •Авантитул і особливості його верстки
- •Які елементи видання можуть бути зверстані на звороті титулу
- •Анотація й основні правила її верстки
- •Вихідні дані і правила їх верстки
- •Шмуцтитул і особливості її верстки
- •Присвята і правила її верстки
- •Як набирають і де зверстують епіграф
- •Порядок верстки передмови, введення і вступної статті
- •Порядок верстки післямови і заключної статті
- •Затекстові примітки і коментарі, порядок їх верстки
- •Додатки і порядок їх верстки
- •Види покажчиків, що зустрічаються у виданнях; правила їхнього набору і верстки
- •Бібліографічні списки, основні особливості їх набору і верстки
- •Заголовки й підзаголовки
- •Зміст та особливості зверстки
- •Додаткові тексти й основні правила їхньої верстки
- •1.49.3. Багатоколонкова верстка Основні особливості багатоколонкової верстки
- •Колонтитули і колонцифри при багатоколонковій верстці
- •Рубрики при багатоколонковій верстці
- •Запитання для самоконтролю
- •Розташування виносок при багатоколонковій верстці
- •Особливості верстки ілюстрацій
- •Запитання для самоконтролю
- •1.5Верстка таблиць
- •Класифікація таблиць
- •Основні вимоги до набору і верстки таблиць
- •Формат таблиць
- •Особливості оформлення багатополосних таблиць
- •Основні технічні правила набору заголовкової частини таблиць
- •Основні технічні правила набору надзаголовкової частини таблиць
- •Основні технічні правила набору боковиків
- •Основні технічні правила набору цифрових граф
- •Основні технічні правила набору текстових граф
- •Використання лінійок при наборі таблиць
- •«Ламання» таблиць, у яких випадках і як його виконують
- •Верстка клаптикових таблиць
- •Верстка полосних і розстібних (подовжніх і поперечних) таблиць
- •Виводи і їх класифікація
- •Особливості набору і верстки виводів
- •Запитання для самоконтролю
- •1.6Верстка ілюстрацій Головні особливості ілюстративної верстки
- •Основні види верстки ілюстрацій в книжково-журнальних виданнях
- •Забезпечення правила звідності верстки при зверстці ілюстрацій
- •Правила зверстки рисунків стосовно тексту
- •Правила зверстки зображень врозріз
- •Правила зверстки ілюстрацій в оборку
- •Як зверстати два рисунки
- •Вплив розташування матеріалів на розвороті й обороті полоси на ілюстративну верстку
- •Як зверстати зображення, що займають цілу полосу
- •Підпис під малюнком
- •Запитання для самоконтролю
- •1Ілюстрації
- •1 0.1. Теорія кольору
- •Колірні моделі
- •Р ис. 10. 3. Модель hsb
- •Р ис. 10.4. Порівняльна - характеристика колірних моделей
- •10.2. Формати файлів зображень
- •Векторна графіка
- •Векторні формати
- •Метафайл windows
- •Растрова графіка
- •Формат растрованого зображення
- •Створення зображень. Сканування.
- •Основні параметри сканера
- •Типи скануючих пристроїв
- •Ручні сканери
- •Сканери для обробки плівок і діапозитивів
- •Калібрування сканера
- •Техніка сканування
- •Установки сканера
- •З якою виділивною здатністю потрібно сканувати
- •Оптична та інтерпольована роздільна здатність. Основи корекції зображень.
- •Методика усунення муару з скануючих растрових зображень.
- •Запитання для самоконтролю
- •1 1.1. Системи кольорів. Ділення кольору.
- •Роль балансу по сірому в технології мкф
- •Методика освоєння технології мкф
- •Принципи застосування технології мкф
- •Лініатура растра
- •11.2. Поліграфічні растри
- •Різні картинки, різні растри
- •Растрування кольорових зображень
- •Пошук компромісів
- •Калібрування монітора
- •Запитання для самоконтролю
- •1Макетування
- •1 2.1 Вимоги до макета
- •1.2.1З чого починається розробка макету
- •1.2.2Підбір шрифтів
- •1.2.3Основні елементи макету
- •1.2.4Колонки
- •1.2.5Ілюстрації і текст
- •12.2 Створення начерку макету
- •Поради по макетуванню.
- •12.3. Особливості макетування і верстки газет
- •Післямова
- •1.3Особливості макетування і верстки книги
- •Поля на книжкових сторінках
- •Рамка (printing rule)
- •Елементи книги
- •Модульна сітка
- •Колонки, стиль, або поля
- •12.5. Основні етапи та особливості макетування і верстки журналів
- •Галузевий стандарт гсту 29.1-97.
- •Підготовка матеріалу
- •У якому вигляді підготувати фотографію автора?
- •Як правильно відсканувати фотографію?
- •Чи можна використати фотографію, зроблену цифровою камерою?
- •У якому вигляді підготувати логотипи для публікації в журналі?
- •Полоса журналу яка має розміри 20,5х29 см.
- •Вимоги до рекламних макетів:
- •Скільки тексту міститься на одній сторінці журналу?
- •Зразок нетипової верстки макета та його ключові особливості
- •12.6. Макетування та верстка наукових і науково-популярних видань
- •Що необхідно знати перед виведенням плівки
- •Запитання для самоконтролю:
- •13. Друк
- •13.1 Високий друк
- •13.2 Плоский друк
- •13.3 Глибокий друк
- •Р ис. 13.1. Різограф моделі riso — Risograph fr 3950.
- •13.4 Основні характеристики паперу
- •Частина II комп`ютерна верстка Огляд комп’ютерних програм настільної верстки
- •14. PageMaker 7.0 – програма для верстки і дизайну бізнес-публікацій.
- •14.1. Знайомство із програмою.
- •14.2. Основні властивості pagemaker
- •Створення фреймів
- •Зображення у публікації
- •14.3. Позиціонування та упорядкування об'єктів
- •Вирівнювання і розподіл об'єктів
- •14.4. Розташування об’єктів на сторінці. Шари
- •Розташування об'єктів на шарах
- •Запитання до самоконтролю
- •14.5. Робота з текстом Імпорт
- •Застосування команди Place (Помістити)
- •Імпорт тексту за допомогою буфера обміну
- •Експорт
- •Атрибути форматування символів
- •Вибір гарнітури
- •Накреслення
- •Масштабування символів
- •Визначення величини інтерліньяжу
- •Запитання до самоконтролю
- •14.6. Робота із зображеннями
- •Векторна графіка.
- •Імпорт зображень
- •Імпорт eps-файлів
- •Імпорт gif-файлів
- •14.7. Верстка багатосторінкових документів
- •Завантаження тексту до зверстаного документу
- •Додавання сторінок
- •Видалення сторінок
- •Переміщення по сторінках
- •Сортування сторінок
- •14.8. Шаблони
- •Основна шаблонна сторінка.
- •Перехід на шаблонну сторінку
- •Елементи шаблонної сторінки
- •Створення додаткових шаблонних сторінок
- •Збереження сторінки як шаблону.
- •Оформлення звіту.
- •Контрольні запитання.
- •Хід роботи.
- •1 .Налаштування в програмі Page Maker.
- •Спеціальні символи в програмі Page Maker. Стилі і робота з ними.
- •Хід виконання. (Частина 2)
- •Розташування об’єктів на сторінці.
- •Робота з кольором в програмі Page Maker.
- •Оформлення звіту.
- •Контрольні запитання.
- •Хід роботи
- •Збірка великої публікації.
- •Оформлення звіту.
- •Контрольні запитання
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Оформлення звіту.
- •Контрольні запитання
- •Команди роботи з шарами
- •Розташування об'єктів на шарах
- •Макет нової публікації
- •Створення публікації із заданими параметрами
- •Формування шаблонних сторінок
- •Дизайн обкладинки буклету
- •Імпорт і позиціонування зображень
- •Кадрування зображень
- •Робота із текстовим фреймом
- •Оформлення внутрішніх сторінок буклету
- •Абзацні лінії
- •Розташування тексту
- •Контури обтікання
- •Перший внутрішній розворот
- •Другий внутрішній розворот
- •Головне вікно програми. Головне меню програми. Створення нового документа
- •1.3.1Палітра інструментів
- •15.2. Основні властивості Adobe Indesign cs
- •15.2.1. Типи об'єктів в документі
- •15.2.2. Перегляд і масштабування публікації
- •Переміщення по публікації
- •15.3. Створення і редагування шаблонів сторінок публікації.
- •1.3.2Робота з текстом
- •Оформлення звіту.
- •Контрольні запитання.
- •Хід роботи.
- •II етап
- •III етап
- •IV етап
- •1.3.3Про об'єднання прозорості в ілюстраціях
- •VI етап
- •Частина III теми та практичні завдання для самостійної роботи студентів
- •1 6. QuarkXPress — програма для верстки і дизайну бізнес- публікацій.
- •16.1. QuarkXPress Головні положення
- •Знайомтеся: вікна програми і документу.
- •Створення нового документа
- •Відкриття існуючого документа
- •Збереження документа
- •Масштабування і навігація
- •Робота з блоками
- •Текстові блоки
- •16.9. Вкладка Text діалогового вікна Modify
- •Рамка текстового блоку
- •Графічні блоки
- •Вставка зображень
- •Кольорові блоки
- •Перетворення блоків
- •Редагування форми блоку
- •Перетворення в блок
- •Меню Style: доступ до всіх засобів оформлення
- •Розробка стилю суцільної лінії
- •Редагування стилів ліній
- •16.3. Позиціонування та упорядкування об'єктів
- •Копіювання і дублювання
- •Порядок виконання
- •Взаємне розташування тексту і графіки
- •Вправа 3 Обтікання одного текстового блоку іншим Порядок виконання
- •16.4. Робота з текстом
- •Експорт
- •Форматування символів
- •Регулювання міжсимвольних інтервалів Трекінг
- •Кернінг
- •Масштабування
- •Зсув базової лінії тексту
- •Форматування абзаців
- •Абзацний відступ
- •Відступи тексту від межі блоку
- •Відбиття
- •Лінійки як засіб виділення абзацу
- •Накреслення
- •Відступи тексту від меж блоку
- •Колір символів
- •Буквиця
- •Табуляція
- •Установка міток табуляції
- •Практичне завдання
- •Хід виконання
- •Перетворення тексту в блок
- •1.4Робота з зображеннями
- •Імпорт зображень
- •Формати графічних файлів
- •Зміна зображень при імпорті
- •Якість відображення малюнка на екрані
- •Обробка растрових зображень
- •1.5Верстка багатосторінкових документів
- •Створення багатосторінкових документів
- •Автоматичне додавання сторінок
- •Зміна порядку проходження сторінок
- •Шаблони
- •Хід виконання
- •1.6Книги
- •Створення і відкриття книги
- •Робота з книгою
- •Додавання глав
- •Керування главами
- •Створення розділів
- •Вправа 6 розбивка глави на розділи
- •Хід виконання
- •Складання змістів
- •Завдання стилів змісту
- •Формування змісту
- •Додавання змісту в документ
- •Відновлення змісту
- •Предметний покажчик
- •Доступ до засобів створення
- •Складання і редагування
- •Уведення рубрик
- •Форматування рубрик і створення посилань на сторінки
- •Керування рубриками
- •Лабораторна робота №1 Тема: Макетування та верстка сторінки журнала
- •Теоретичний матеріал.
- •Оформлення звіту.
- •Контрольні запитання.
- •1Словник термінів
- •Форматування тексту — комп'ютерна видозміна тексту, що відповідає формуванню абзаців, рядків і полос, відповідно до необхідного формату полоси.
- •1Предметний покажчик
- •1Перелік рекомендованої літератури Підручники, навчальні посібники
- •Видання з окремих аспектів видавничої справи
- •Електронні видання
1.4Набір формул Особливості набору формул.
Набір математичних і хімічних формул повинен бути по всьому виданню однаковим по застосуванню шрифтів і знаків, способу виключки формул, набраних окремими рядками (у новий рядок, у лівий край, із заданим відступом від лівого краю), застосуванню індексів, лінійок, приставних знаків відповідно до розмітки оригіналу й вказівками у видавничій специфікації.
Однорядкові математичні й хімічні формули, основні рядки математичних формул повинні бути набрані шрифтом тієї ж гарнітури й кегля, що й текст, до якого вони належать. Кегль шрифту багаторядкових частин математичних формул повинен бути знижений на 2 п. у порівнянні з кеглем основних рядків.
Допускається набір формул шрифтами іншої гарнітури. У журнальних, газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії допускається набір багаторядкових формул без зниження кегля в їх багаторядкових частинах.
Середина всіх цифр і знаків основного рядка (без обліку індексів, підключок і приставних знаків) однорядкових формул повинна розміщатися на одній горизонталі — середньої лінії формули. У двох - і багаторядкових частинах формули основні ділильні лінійки розташовуються точно на середній лінії формули. У формулах, що не має явно вираженої середньої лінії, такою лінією вважається горизонталь, що проходить посередині формули.
У багаторядкових формулах з підключками (подвійні й складні індекси, надрядкові елементи й ін.) повинні строго витримуватись середня лінія формули й середні лінії чисельників і знаменників у всіх рядках формули.
Групи однотипних формул, а також формул, об'єднаних фігурною дужкою, повинні бути вирівняні вертикально по основному знаку математичних співвідношень (як правило, за знаком рівності).
Фігурні дужки, що поєднують групу формул, повинні повністю охоплювати всі формули, що входять у цю групу, причому вістря дужки звернене від формул. Від найбільш довгої формули в групі фігурна дужка повинна бути відбита на напівкегельну. Між собою формули розбиваються шпонами в 4 п.
Набір символів, цифр, знаків і скорочення.
Математичні символи набирають світлим курсивом, грецьким і готичним світлим прямим, фізичні й хімічні символи (Re, Ci) — світлим прямим, математичні скорочення (sin, lim) — світлим прямим, скорочені позначення фізичних величин й одиниць виміру (кг, ка, В/м, W/m) — світлим прямим без крапок. Числа й дроби у формулах завжди повинні бути набрані прямим шрифтом.
Символи, не розділені математичними знаками, і приставлені до них числа (коефіцієнти) не повинні бути розбиті між собою.
Багатозначні числа у формулах, що не є коефіцієнтами при символах, повинні бути розбиті на класи (двухпунктовими шпаціями), починаючи від п'ятизначних чисел.
Прості дроби, що набирають через косу риску (цілі або складові), від приставлених до них чисел не повинні бути відбиті; дроби, що набирають через горизонтальну ділильну лінійку, повинні бути відбиті від приставлених до них чисел (цілої частини числа) на 2 п.
Математичні знаки дій (+, -, х та ін.) і співвідношення (=, >, < та ін.) повинні бути відбиті від суміжних символів або чисел на 2 п., крім випадків, коли такі знаки позначають додатнє або від`ємне значення, ступінь збільшення та ін. Для розташування формули в заданому форматі без перенесення допускається рівномірне по всій формулі зменшення відбиттів математичних знаків.
Математичні скорочення (2 sin a, tga) повинні бути відбиті від суміжних елементів формули на 2 п. Якщо скорочення має показник ступеня (2 sin2 а), то відбиття повинно бути перенесене за показник.
Символи, що позначають функції (f,), (,), похідні диференціали (, D), від наступних за ними позначень функцій або аргументів, у тому числі й взятих у дужки, не повинні бути відбиті, а загальні позначення типу f(x), (y) або 2dxdy від попередніх і наступних елементів формули відбивають на 2 п.
Скорочені позначення фізичних величин й одиниць виміру повинні бути відбиті від символів і цифр, до яких вони ставляться, на 3 п. У журнальних, газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії допускається відбиття міжслівним пробілом.
Знаки градуса, хвилини, секунди, а також знаки зарядів у хімічному наборі (++,--), від попередніх символів і цифр не повинні бути відбиті, від наступних відбивають на 2 п. Між собою знаки зарядів не розбиваються.
Розділові знаки (крапка, крапка з комою, кома), що закінчують формули, повинні бути розташовані точно в основному рядку (по середній лінії формули). Якщо формула закінчується однорядковим елементом, то знак не повинен бути відбитий, якщо наприкінці формули перебуває елемент із горизонтальною ділильною лінійкою, то знак повинен бути відбитий на 2 п.
Коми усередині формули, наприклад f(x,y,z,t), не повинні бути відбиті від попереднього елемента й відбиваються на 3 п. від наступного елемента формули. В описах хімічних складів розділові знаки не відбивають від попередніх і відбивають від наступних елементів на напівкегельну.
Знак оклику в значенні факторіала не повинен бути відбитий від попереднього, а відбитий від наступного елемента формули на 2 п.
Для набору
символів з над- і підрядковими знаками
(
,
)
повинні бути використані літери й
матриці оснащених алфавітів. При
відсутності таких знаків підключають
надрядкові елементи без відбиття від
знака з вирівнюванням точно посередині
його ширини (для крапок) або точно по
всій його ширині (для лінійок, стрілок
і т.п.) без обліку індексів, якщо вони є
при даному знаку.
Надрядкові елементи, що належать до декількох знаків, що стоять поруч, не розділених математичними знаками (лінійки, стрілки, тильди й т.п.), повинні бути суцільними.
Додаткові горизонтальні лінійки у формулах повинні бути тонкими й суцільними. Довжина лінійки дорівнює найбільшій частині дробу (чисельника або знаменника) або перевищує її ширину в межах 2 п. Мінімальна довжина лінійки — кегль шрифту.
Чисельник і знаменник повинні бути точно посередині довжини ділильної лінійки.
Чисельник і знаменник від ділильної лінійки не повинні бути відбиті. У випадках, коли окремі елементи (наприклад, показники ступеня в знаменнику) впритул примикають до лінійки, може бути дане відбиття на 1-2 п. При цьому зміщується середня лінія відповідних частин у всій формулі.
У багаторядкових формулах основні ділильні лінійки (розташовані по середній лінії формули) повинні бути мінімум на 4 п. довше ділильних лінійок у чисельнику й знаменнику.
Вертикальні лінійки, що позначають абсолютну величину взятого в них виразу, повинні мати висоту, рівну загальному кеглю виразу, і відбиватися від суміжних елементів на 2 п. Так само відбиваються тонкі лінійки в значенні інтегральної різниці, висота яких дорівнює кеглю знака інтеграла, що застосований разом з лінійкою.
Вертикальні тонкі й подвійні лінійки у визначниках і матрицях дорівнюють висоті визначника й відбиваються від його колонок і від рядків елементів на 2 п.
Визначники повинні бути можливо близькими за формою до квадрата. Нормальна розбивка між колонками - напівкегельна, між рядками визначника - 4 п. Різні по ширині елементи в колонках повинні бути виключені посередині формату колонки.
Рядок крапок в рядках формул, що позначають пропуск аналогічних елементів, повинні бути набрані трьома крапками з розбивкою між ними по 3 п. Якщо крапки розташовані між математичними знаками, то повторювані до й після них знаки повинні бути відбиті на напівкегельну. Якщо вони розташовані між комами, то після коми повинно бути відбиття на 3 п., після крапок, яких не відбивають, після коми дають 3 п. відбиття.
Послідовність крапок між формулами, що позначають пропуск аналогічних формул, повинен бути набраний на видимий формат формул крапками, відбитими на кегельну. Відбиття рядків крапок від формул і розбивка цих рядків між собою робиться на 4 п.
Назви хімічних сполук з літерними або цифровими приставками (1-метил-2,4,6-тринітробензол) набирають без відбиття знаків дефіса від приставок і назв. Якщо до приставки входять кілька цифр, розділених комами, то відбиття між цифрами й комами також не роблять.
Номер формули розташовують точно по її середній лінії, а для формул, об'єднаних фігурною дужкою, - проти вістря дужки. Як правило, номер виключають у правий край загального формату за рахунок правого пробілу у формулі. У складених номерах (IVa, VI.5а) відбиттів між цифрами, літерами й крапками не роблять.
Набір індексів і показників ступеня .
Індекси й показники ступеня за розміром вічка помітно менші символів і чисел у формулі. У загальному випадку очко індексів повинно бути приблизно у два рази менше очка символів, до яких індекс ставиться, однак не повинна порушуватися зручність читання формул.
Лінії індексів і показників одного порядку повинні бути строго вирівняні в кожному рядку формули.
Не мають бути змішані в одній формулі індекси й показники одного порядку, набрані спеціальними знаками й шрифтом кегля 6.
Індекси й
показники стоять впритул до символу
без будь-яких відбиттів, а подвійні
індекси (
)
— один над іншим,
забезпечуючи рівномірний вихід індексу
й показника вниз і нагору.
При наборі
подвійних індексів спеціальними знаками
допускається розташування показника
після індексу (
)
тільки у випадках, коли індекс і показник
складаються кожний з однієї літери або
цифри.
Індекси й показники другого порядку розташовують відповідно до правил, викладених вище, вважаючи індекс першого порядку основним символом, до якого ставиться індекс другого порядку.
Набір дужок і приставних знаків.
Круглі, квадратні, фігурні, кутові й інші дужки у формулах повинні бути прямого світлого накреслення.
Кегль дужок повинен бути рівним висоті найбільшої частини взятого в них виразу. У формулах з одно-, двох- і багаторядковими елементами застосовують дужки різних кеглів, але кегль закриваючої й відкриваючої дужок у кожному випадку повинен бути однаковим.
Дужки не повинні бути відбиті від взятих у них елементів формули, а від суміжних елементів відбиті на 2 п. Якщо за дужкою треба індекс (показник), то він повинен бути набраний без відбиття від дужки, а відбиття перенесене за індекс.
Якщо відкриваючі або закриваючі дужки (одного або різних видів, однакового або різного кеглів) стоять одна за другою, то між ними немає відбиття, але закриваючу й наступну за нею відкриваючу дужки розділяють шпацією 2 п.
Знак радикала
(
,
),
що позначає дію добування кореня, якщо
він набраний з лінійкою над підкореневим
виразом, повинен бути по кеглі на 2 п.
більше, ніж висота найбільшої частини
підкореневого виразу. Допускається
застосування знаків радикала, більших
за кеглем на 4 п. з випуском знака на
2 п. униз. Кегль знака радикала, який
застосовується без лінійки, повинен
дорівнювати висоті найбільшої частини
підкореневого виразу. В одній формулі
можуть застосовуватися знаки різних
кеглів.
Для радикала з лінійкою повинна бути застосована двохпунктова тонка лінійка довжиною, рівною ширині підкореневого виразу або яка перевищує її не більше ніж на 2 п. (з виходом за підкореневий вираз). Лінійка повинна точно без просвітів примикати до горизонтального штриха знака радикала.
Якщо під знаком радикала з лінійкою є дробові вирази, то лінійка ділення, розташована на середній лінії формули, повинна бути по довжині як лінійка кореня.
Інші лінійки ділення й лінійки знаків радикала у підкореневому виразі повинні бути менше по довжині мінімально на 2 п.
У підкореневому виразі при знакові радикала без лінійки, зазвичай заключеного в круглі дужки, кегль дужок повинен дорівнювати кеглю знака радикала.
Від підкореневого виразу знак радикала не повинен бути відбитий, від суміжних елементів формули знак радикала разом з підкореневим виразом відбивається із двох сторін по 2 п.
Показник ступеня кореня набирають шрифтом кегля 4 (допускається кегль 6) і розташований точно посередині над вертикальним штрихом знака радикала без відбиття від нього.
Знаки інтегрування, підсумовування, добутку, декартового й тензорного добутків, згортки сімейства функцій, об'єднання або перетинання будь-якого числа множин і деякі інші набирають прямим шрифтом підвищеного кегля.
В однорядкових формулах знаки інтегрування повинні мати кегль на 6 п. більший, а інші знаки — на 4 п. більший, ніж кегль символів основного рядка.
Середина кегля приставних знаків (наприклад, вістря знака, крапка перетинання в знаках підсумовування й т.п.) повинна завжди розташовуватись точно на середній лінії формули.
Знаки інтеграла, що стоять один за одним, між собою не розбиваються.
Приставні знаки від суміжних елементів із двох сторін повинні бути відбиті на 2 п. Якщо підключки до приставних знаків (межі інтегрування, підсумовування й т.п.) значно більше ширини знака, допускається збільшення відбиття знаків рівномірно із двох сторін до 12 п. Підключки до приставних знаків, а також підключки знизу до позначення lim мають бути набрані шрифтом кегля 4 (допускається шрифт кегля 5 й 6) без відбиття від знаків і з виключкою посередині ширини знака.
Якщо підключки для знаків інтеграла, що позначають межі інтегрування, оформлені для набору праворуч від знака, то вони повинні бути розташовані в межах кегля знака інтеграла й від нього не відбиті. При цьому відбиття знака інтеграла ліворуч завжди залишається 2 п., а відбиття підінтегрального виразу на 2 п. дається від найбільшої по ширині підключки.
Набір перенесень формул.
Місця перенесень формул, що не містяться в заданому форматі набору, повинні бути зазначені в оригіналі. Якщо цього не зроблено, допускається рівномірне зменшення відбиття, а іноді зменшення кегля всієї формули.
При
необхідності перенесення допускається
робити, у першу чергу — на знаках
співвідношень (=, >,
й ін.), в другу — на знаках додавання й
віднімання (+,-,
),
в останню — на знаку множення (причому
знак крапки обов'язково в цьому випадку
повинен бути замінений на косий хрестик
— (х)).
Математичний знак, на якому розривається формула при перенесенні, обов'язково повинен бути повторений наприкінці першого й на початку другого рядка.
Забороняється переносити в інший рядок тільки результат дій по формулі, не допускається поділ символів і приставлених до них індексів, показників і коефіцієнтів, математичних скорочень і приставлених до них символів, виразів, що ставляться до приставних знаків (підкореневих, підінтегральних, під знаками сигми () і ін.), а також виразів у дужках і дробів з горизонтальними лінійками.
Окремі частини перенесених формул виключають відповідно до прийнятої у виданні системи виключки. Якщо всі формули виключаються по центру формату, то й всі частини перенесеної формули повинні бути виключені в новий рядок, якщо в лівий край, то перша частина формули розміщується вліво, а перенесена частина — вправо. Якщо формули розташовуються певним відступом від лівого краю, то перенесена частина формули розміщується з таким же відступом від правого краю.
Формули з більшою кількістю перенесень на однакових математичних знаках мають бути набрані у вигляді виведення з вирівнюванням по вертикалі перших знаків у рядках формули.
Набір хімічних структурних формул.
Хімічні структурні формули, як правило, набирають шрифтом того ж кегля, що й текст, до якого вони належать.
Нормальний розмір знаків зв'язку між символами — горизонтальних, вертикальних і похилих — повинен становити кегль шрифту.
Конфігурація структурних формул (взаємне розташування символів і знаків зв'язку) повинна точно відповідати накресленню цих формул в оригіналі, причому повинні бути строго вирівняні символи й знаки зв'язку по горизонталі й вертикалі в рядках формули.
Знаки взаємин і реакцій (+, = ,) і ін. повинні бути відбиті від структурних формул на напівкегельну.
У формулах хімічних сполук індекси (число атомів у молекулі) і показники (розташовані ліворуч від позначення елемента масові числа ізотопів, знаки зарядів) не повинні бути відбиті від попередніх і наступних частин цієї формули (СН3СН2СОО2Н).
Якщо у формулі хімічної сполуки зустрічаються дужки, то вони не повинні бути відбиті від попередніх і наступних елементів формули (СН3(CC)3CH-CHCOOR).
Підписи під формулами хімічних сполук повинні бути набрані окремими рядками шрифтом кегля 6 з малої літери, відбиті від формули на 4 п. і виключені посередині її ширини.
Якщо підписи під формулами хімічних сполук ставляться до формули з різною висотою формул з'єднання й складаються з різного числа рядків, то всі підписи повинні бути вирівняні по верхньому рядку.
Написи над і під стрілками напрямку реакції мають бути набрані шрифтом кегля 6 з рядкової літери, виключені посередині стрілки, але від неї не відбиті.
Знаки зв'язку повинні бути підключені до символів точно посередині кегля або ширини цього символу без відбиття від нього, однак всі знаки зв'язку повинні бути зорово на однаковій відстані від видимого зображення символу, тому в деяких випадках, зокрема, коли до прописного знака шрифту кегля 10 підключається знак зв'язку зверху й знизу, може бути дане додаткове відбиття на 2 п.
Знаки зв'язку, що примикають до замкнутого контуру, повинні приєднуватися точно до його кутів.
Структурні хімічні формули повинні бути набрані з використанням системи елементів хімічного набору «Хімія-245», для якої існує спеціальна технологічна інструкція, при цьому видавництво оформляє оригінали хімічних формул особливим способом (відповідно до згаданої інструкції).
Знаки подвійних і потрійних зв'язків повинні примикати до символу всіма своїми штрихами. У замкнутих контурах другі й треті штрихи таких знаків повинні розташовуватися усередині контуру.
