1.3Основні вимоги до зверстаних полос книжково-журнальних видань

Основні вимоги до зверстаних полос наступні: абсолютно точні (до 0,5 п.) розміри полос як по ширині (формату рядка), так і по висоті, без будь яких перекосів «розпорок»; однаковість верстки по усьому виданню і звідність верстки.

Що розуміють під однаковістю верстки

Однаковість верстки — це однаковий характер верстки всіх полос видання, що мають однакові елементи, зокрема: рівність усіх спусків на початкових полосах, зразкова рівність відбиття усіх заголовків і підзаголовків різних рангів, приміток у тексті, виносок, підписів під малюнками, однаковий спосіб зверстки однотипних ілюстрацій (врозріз чи в оборку), однакове відбиття колонтитулів і колонцифр, сигнатур і норм і т.п.

Розташування елементів видання при верстці

Звичайний порядок верстки всіх елементів видання може бути наступним:

• авантитул або видавнича марка на першій полосі;

• контртитул або фронтиспис — на другій полосі;

• титул — на третій полосі (якщо усі раніше перераховані елементи відсутні, то на першій);

• анотація, а іноді і випускні дані на звороті титулу;

• присвята або епіграф до всієї книги — п'ята (третя) полоса з порожнім зворотом ;

• на наступній непарній полосі може (за оригіналом ) розташовуватись зміст

• за ним — знову з непарної полоси — вступна стаття;

• далі (знову з непарної полоси) — передмови;

• після всіх передмов на непарній полосі — вступ або (при його відсутності) початок тексту.

По закінченні основного тексту зазвичай знаходяться:

• післямова;

• заключна стаття (бажано з непарної полоси);

• затекстові примітки і коментарі (зазвичай з непарної полоси зі спуском, а іноді і зі шмуцтитулом);

• додатки (завжди з непарної полоси зі спуском, при наявності шмуцтитулу — можна без спуска);

• списки літератури зі спуском на окремій полосі;

• покажчики — також з нової полоси зі спуском;

• або зміст (з нової полоси зі спуска);

• і, нарешті, випускні дані на окремій полосі (по оптичній середині або знизу) або на останній полосі змісту (унизу на повний формат).

Після випускних даних іноді можна розташувати рекламу, книжкові оголошення або полоси «для заміток», але частіше їх розташовують після змісту до випускних даних.

Що розуміють під звідністю верстки і як вона досягається

Звідністю верстки називають повний збіг загальних розмірів парних і непарних полос, а також точне поєднання рядків основного тексту на цих полосах між собою (на просвіт). Досягається звідність верстки шляхом приведення всіх частин тексту, набраного шрифтами кегля, відмінного від основного, а також формул, таблиць і ілюстрацій до цілого числа рядків основного кегля за допомогою відбиття зверху і знизу.

«Висячі рядки» і правила, що діють стосовно цих рядків

«Висячими рядками» у типографській практиці називають початкові абзацні рядки, розташовані наприкінці полоси, а також кінцеві рядки, розташовані на початку полоси. Технічні правила верстки категорично забороняють наявність таких рядків у зверстаному виданні, тому що вони погіршують зручне читання тексту, а також спотворюють зовнішній вигляд полоси набору, позбавляючи її традиційної прямокутної форми. Сучасні правила лише допускають закінчувати полосу кінцевим рядком, починати полосу абзацним рядком, а також розташовувати наприкінці чи початку полоси абзац з одного рядка (наприклад, у прямій мові, коли рядок є одночасно і кінцевий і абзацний). Крім того, допускається починати полосу короткими рядками в математичних міркуваннях (наприклад, між формулами часто зустрічаються рядки типу «і», «чи», «тут» і т.п.).

«Висячі рядки» у процесі верстки обов'язково знищують, використовуючи прийоми увігнання і вигнання рядків.