Що необхідно знати перед виведенням плівки

Коли оригінал-макет готовий, наступним етапом буде візит до сервісного бюро, де буде створений PostScript-файл. Можливо, цю роботу ви будете виконувати самостійно. Але ж у будь-якому випадку, необхідно перевірити наступні параметри:

• співвідношення між роздільною здатністю вивідного пристрою і лініатурою растру визначає якість растрового зображення при друці. Основними критеріями при виборі виділивності повинні бути: лініатура вивідного пристрою, якість паперу і тип друкарської машини;

• навіть дуже дорогі монітори і кольорові принтери не в змозі точно відтворити тиражний колір, тому, визначаючи тріади кольору, використовуйте каталоги зразків кольорів. Це дозволить добитися збігу з тиражним кольором. Каталоги зразкових відтисків повинні бути у відповідності до моделі кольору та паперу (матовий або глянцевий).

• при виборі сумішевих фарб з бібліотек типу Pantone необхідно чітко указувати ім'я колірного каналу, оскільки саме ім'я визначить ту фарбу, якою ваша публікація буде надрукована. Якщо не передбачається друк такими фарбами, а у вашому макеті вони застосовувалися, всі плашкові кольори необхідно перевести в складені (CMYK), і переконатися, що колірна гама не змінилася. Каталоги Pantone випускаються щороку, тому користуйтеся тими каталогами, які є в друкарні, де ви розміщуватимете своє замовлення. Якщо ви вибираєте замовлені кольори, то для імпортування в програму верстки файл необхідно зберегти у форматі PhotoShop EPS/DCS 2.0. Формат DCS 1.0 не підтримує додаткові колірні канали. У підсумковій версії публікації список кольорів повинен складатися тільки з необхідної кількості;

• особливу увагу приділіть використанню «чорних» кольорів. Річ у тому, що 100 % black і, наприклад, 100 % black + 100 % cyan на екрані виглядають однаково, хоча у друці помітно різні;

• якщо необхідно, щоб білий колір відрізнявся від кольору чисто білого паперу, необхідно, щоб в білому кольорі базові кольори були не рівні нулю, а визначалися невеликою кількістю фарб. Поліграфічний процес вимагає установки точки білого, відмінної від нуля;

• Майте на увазі, що великі площі растрованого з двох або трьох фарб фону не дуже добре друкуються, помітний растр;

• у макетах, підготовлених в програмі CORELDRAW, можна зафарбовувати об'єкти або суцільною, або градієнтною заливкою. Інші типи заливки, як правило, не допускаються;

• при корекції кольору слід враховувати, що у пресі всі зображення зазвичай виглядають менш яскраво, ніж на екрані, особливо, якщо монітор неправильно відкалібрований або не відкалібрований взагалі;

• більшість програм верстки дозволяють розташовувати елементи полоси видання за межами формату обрізу сторінки. У зв'язку з цим слід мати на увазі, що різка друкарської продукції проводиться, як правило, стосом в декілька десятків аркушів, тому навіть дуже точний різальний верстат не зможе уникнути зсуву аркушів у стосі. Крім того, папір деформується під час друку під впливом фарб і валів в друкарському верстаті і під час сушки. Одним словом, процес різки припускає неминучу неточність. При фальцюванні брошур і книг додаткова частина зображення необхідна для компенсації сповзання сторінок із-за товщини зошита. Тому, внаслідок з викладеного вище, робимо висновок, що під остаточним форматом виробу необхідно передбачати деякий запас зображення, що виходить за лінію різу (випуск або виліт за обріз). Загальноприйнята величина вильоту — 5 мм. Для продукції, що не вимагає іншої, окрім різки, післядрукарської обробки, і що має простий прямокутний формат, ця величина може бути трохи меншою, 2-3 мм. Якщо в публікації відсутні вильоти за обріз, друкарня може відмовитися її приймати! (Тому необхідно проконсультуватися в друкарні про величину припуску на рубку для зображень, зверстаних «під обріз». Зазвичай елементи зображення, полоси, що доходять по самі вінця, повинні бути виведені «навиліт» на 3-5 мм для компенсації погрішностей обрізання. Обрізання тексту можна уникнути, розміщуючи його на відстані не меншою за 10 мм від лінії обрізання.)

Для продукції з клейовою палітуркою необхідно врахувати вплив корінця. (У склеєних виробах враховується вплив бічного склеювання на першу і останню сторінки. Річ у тому, що бічне склеювання зменшує корисну площу сторінки приблизно на 5 мм з боку корінця.);

• використовуйте лінії товщиною 0,25 пт і більше. Лінії завтовшки менш ніж чверть пункту виглядають на роздруках з лазерних принтерів значно щільнішими, ніж вони є насправді. Різні програми верстки і редагування зображень по-різному визначають товщину лінії з атрибутом Hairline. Деякі програми визначають атрибут Hairline як лінію товщиною 0,25 пт, а деякі — як лінію мінімально можливої товщини, відтвореної вивідним пристроєм, тому використовуйте для оформлення елементів полоси лінії з атрибутом Hairline;

• всі кольорові растрові зображення перед зверстуванням в полосу повинні бути збережені як CMYK-зображення, якщо ви маєте відкалібровані монітори і самі виконуєте кольороподіл. Якщо монітори не відкалібровані, і ви не можете виконати кольороподіл, використовуйте модель RGB. В цьому випадку зображення повинні бути поміщені в публікацію як зв'язані файли, а переклад в модель CMYK буде виконаний в сервісному бюро, в яке ви плануєте звернутися. Всі чорно-білі растрові зображення повинні бути збережені як зображення в сірих тонах (grayscale). Штрихові зображення зберігаються як зображення bitmap.

БУДЬТЕ УВАЖНІ!

Не розташовуйте зображення на полосу через буфер обміну або використовуючи технологію OLE. Перевірте зв'язки публікації з файлами ілюстрацій, і якщо зв'язки порушені, відновіть їх.

Допустимими форматами файлів є TIFF без LZW-компресії або EPS без jpg-стиснення.

Не рекомендується розміщувати на полоси верстки ілюстрації у форматі EPS, експортовані з CORELDRAW. Пояснюється це тим, що «preview» ілюстрацій у форматі EPS, експортованих з CORELDRAW, зміщені на 7 мм щодо самої ілюстрації, а це складно враховувати при верстці. Краще виконувати експорт з CORELDRAW у формат TIFF;

• я кщо вас не влаштовує формат TIFF через дуже великий об`єм, а якість зображення не актуальне, можна зберігати копію растрового файлу у форматі jpg з потрібним рівнем якості.

Масштабування, кадрування та поворот в програмах верстки зазвичай дають гірші результати, чим ці ж операції, проведені в PhotoShop, оскільки там роботу функцій інтерполяції зображення для перерахунку кольору пікселив можна контролювати. Ці ж дії, виконані в програмі верстки, знижують якість зображень.