1Набір тексту

1.2Огляд технічних правил та вимог

Настав час згадати ще одну домінанту сучасної видавничої справи — надзвичайну строкатість технологій. Якщо раніше весь процес підготовки і виготовлення видання був досить устояним і легко піддавався стандартизації (принаймні в межах одержання одного конкретного продукту), то тепер той самий продукт може бути виготовлений різними способами — у залежності від конкретних умов. Причини різні. Більш і менш прогресивні технології в умовах усіх змін, що прискорюються, тепер поруч одна з одною — це стало нормою, а не винятком. До того ж, для однієї і тієї ж мети у світі винаходять і впроваджують одночасно кілька технологій, що вступають у конкуренцію між собою. Це стосується як обладнання, так і програмних засобів. Причому нерідко буває так, що деякий засіб виявляється вдалим для конкретної задачі або ніші і займає своє місце, поступаючись іншим продуктам у популярності в цілому. Наведемо приклад з набору: у багатьох видавництвах, що займаються випуском технічної літератури, має місце текстовий процесор TeX, і вся внутрішня технологія побудована «під нього». Комерційна версія цього процесора функціонує на робочих станціях під UNІX, що створює специфічні проблеми при одержанні авторських матеріалів із зовні.

Звідси випливають такі висновки. По-перше, загальна технологічна інструкція повинна містити в собі тільки ті правила і норми, що носять універсальний або майже універсальний характер. По-друге, видавництво повинно подбати про те, щоб стандартизувати спілкування з авторами з урахуванням своєї специфіки, додаючи власні інструкції до загальних, якщо це необхідно (в Америці вони називаються home style). Сюди можна віднести формати файлів, застосування шрифтів (проблеми з версіями Word і шрифтами Unіcode — яскравий окремий випадок) і спеціальних символів. Шкода, якщо в наших умовах не будуть належною мірою користуватися форматами, спеціально задуманими як універсальні (раніше rtf, тепер pdf). Зважаючи на цю проблему, рекомендуємо при комп'ютерному наборі чітко відбити внутрішню структуру публікації (рівні заголовків) і виконати виділення в тексті (напівжирний шрифт, курсив), грамотно оформити елементи тексту — пробіли після розділових знаків і т.п.

Отже, знання про зовнішній вигляд продукту, що вироблені десятиліттями і століттями, сьогодні є надзазвичай необхідними.

Десять основних правил набору

1. Перед набором варто вибрати гарнітуру і кегль шрифту, який найбільше відповідає призначенню тексту.

2. Символи тексту повинні належати одній гарнітурі. Не допускається заміна якого-небудь символу іншим, подібним за накресленням.

3. Нормальний пробіл між символами є атрибутом гарнітури шрифту і зазвичай не змінюється в процесі набору.

4. Оптимальний пробіл між словами відповідає напівкруглій шпації. Розмір цього пробілу в пунктах дорівнює половині кегля шрифту.

5. Не відокремлюються пробілами: розділові знаки від попереднього слова; дужки і лапки від закритих у них слів; знак дефіс (-) між словами; тире (-) між цифрами; математичні знаки (+/-/±) при цифрі (у тексті); знаки (%/‰/°/?/?) від попередньої цифри.

6. Розділяються тонкою шпацією (на етапі верстки): тире (-) між словами (але не від коми і лапки); знак виноски (*) від попереднього слова (але не від коми); багатозначні числа (по три цифри праворуч – ліворуч); скорочені позначення шкали З , До від знака (°); знаки (°/?/?) від наступних за ними цифр. Символи № і § відокремлюються від наступної за ним цифри напівкруглою шпацією. Подвійні символи №№ і §§ між собою не розділяються.

7. Абзац, що є мінімальною структурною одиницею тексту, повинен мати ознаки початку і кінця. До абзаців належать: заголовки, підписи до малюнків (текстівки), пункти списків-перерахувань, примітки та ін.

8. Абзацні відступи і міжрядкові інтервали (інтерліньяж) повинні бути однакові у всьому документі. Нормальний відступ дорівнює круглій шпації. Нормальний інтерліньяж дорівнює висоті рядка.

9. Автоматичне перенесення рядка в межах абзацу ставиться за словами. При наборі вихідного текстового матеріалу розташування перенесень по складах зазвичай не використовують, тому що при наступній верстці перенесене слово змінює своє положення в рядку.

10. Не можна розподіляти при перенесені рядків скорочені вираження, абревіатури, що набираються прописними літерами, ініціали і прізвища, назви установ, числа і їх найменування або попередні їм позначення (№ і §).