Формат растрованого зображення

TIFF

У видавничому світі найпопулярнішим растровим форматом є TIFF (Tagged Image File Format), створений фірмами Aldus і Microsoft. У колірних моделях RGB і CMYK формат TIFF підтримує до 16,7 млн. відтінків (24 біт), і кожна програма редагування фотозображень підтримує цей формат.

Існують декілька варіантів TIFF, але поки немає програми, що підтримує їх всі. Для забезпечення сумісності ми рекомендуємо використовувати нестиснуті файли TIFF.

Створення зображень. Сканування.

Існують декілька джерел отримання ілюстрацій для вашої публікації:

• оригінальні векторні або графічні рисунки;

• скановані зображення;

• колекції цифрових фотографій на CD-дисках;

• зображення, отримані за допомогою цифрових камер;

• зображення, отримані з екрану комп'ютера.

Найпростіший спосіб рисування — вручну, на дисплеї, з використанням програм графічного редагування та верстки. Щоправда, звичайним маніпулятором креслити ще гірше, ніж бруском мила, який він так нагадує. До речі, це краще робити лівою рукою, звільнивши правицю для складніших рухів. Для делікатних графічних робіт існує безліч спеціальних пристроїв, від тих же мишок у формі товстого олівця, різноманітних креслярських планшетів, і аж до екранів, чутливих на дотик. Відповідні програми сприймають вказані координати та супровідні команди, і зберігати подібні побудови доречніше у векторних форматах.

Повноцінні растрові зображення надходять з фотокамер та сканерів.

У сканерах застосовується технологія, заснована на використанні світлової плями, створюваної лазером, яким підсвічується зображення. Отримані дані надалі перетворюються у формат RGB. Зокрема, з їх допомогою відбувається масове «оцифрування» набутків культури — книжок і фотоплівок, в тому числі мап. На противагу цьому, скептичне ставлення щодо цифрових фотоапаратів минає лише останніми роками, коли вони зрівнялися за багатьма споживчими характеристиками із традиційними плівковими. Фотокамерами стали забезпечуватись навіть мобільні телефони. Попри деякі конструктивні відмінності, принцип дії сканера і цифрової камери однаково полягає у вимірюванні яскравості світлового потоку.

Основні параметри сканера

Основними параметрами сканера є: виділивність, коефіцієнт збільшення, зона відображення, глибина кольору і діапазон щільності.

Роздільна здатність.

Вхідна Роздільна здатність сканера описує щільність, з яким скануючий пристрій робить вибірку інформації в даній зоні.

Існує деяка плутанина в термінах при опису вхідної роздільної здатності скануючих пристроїв. Це викликано тим, що в мультимедіа і настільних видавничих системах один термін часто описує кілька понять. Найбільше вживаними термінами при визначенні вхідної роздільної здатності є ppi і dpi.

Програмні інтерфейси багатьох скануючих пристроїв описують вхідну Роздільна здатність у ppi (піксели на дюйм). У даному випадку цей термін позначає щільність інформації, що вводиться скануючим пристроєм.

Деякі програмні інтерфейси сканування використовують термін dpi (точки на дюйм). Однак з технічної точки зору число точок на дюйм описує вихідна виділивність, визначаючи горизонтальну щільність точок, які наносяться лазерним принтером.

Вхідну Роздільна здатність більшості сканерів можна змінювати. При цьому із збільшенням вхідної виділивності розмір генеруючих сканером пікселив зменшується, що підвищує ступінь деталізації сканованого зображення.

Коефіцієнт збільшення — це ступінь збільшення оригінального зображення у ході сканування, необхідна для досягнення потрібного розміру виведеного зображення. Якщо скануються оригінали невеликого розміру, то для друку зі значним збільшенням потрібні сканери з високою виділивністю.

Зона відображення — це найбільший розмір оригіналу, що цілком може відсканувати сканер.

Зона відображення, оптична Роздільна здатність і розміри вихідного зображення накладають обмеження на число пікселів, що може реєструвати скануючий пристрій, а також на максимальний розмір, з яким може бути надруковано скановане зображення.

Глибина кольору виражає максимальне число кольорів чи градацій сірого, яке може зчитувати скануючий пристрій. Визначається тим, скільки бітів відведена на 1 піксел. Наприклад, 8-бітовий напівтоновий сканер може відтворювати 2⁸, чи 256 відтінків сірого (тобто стільки відтінків, скільки різних чисел можна розмістити в 8 бітах). Найбільш розповсюджені зараз 24-бітові сканери роблять вибірку 8 бітів на піксель для кожного колірного каналу (2⁸, чи 256). У результаті максимальна кількість кольорів складає 2⁸ *2⁸ *2⁸=>2²⁴, чи 16777216. 24-бітовий колір формату RGB став стандартом для сканування і редагування зображень, оскільки число 256 відповідає максимальному числу градацій яскравості на колірний канал, що може відтворити PostScript-пристрій виводу.

Діапазон щільності визначає, наскільки гладкими будуть переходи між суміжними тонами в сканованому зображенні. Чим ширше цей діапазон у скануючого пристрою, тим більше видимих деталей зображення він може вводити.