Верстка полосних і розстібних (подовжніх і поперечних) таблиць

Полосні таблиці завжди зверстують після посилання на них, бажано на одному розвороті з посиланням. Якщо посилання потрапило на непарну полосу, то таблицю переносять на наступний розворот. Правда, якщо посилання розташоване вгорі непарної полоси, то краще увігнати кілька рядків у попередні полоси, перемістити посилання на парну полосу і розташувати таблицю на непарній; якщо ж посилання розташоване внизу непарної полоси, то, відповідно, варто вигнати кілька рядків, та перемістити посилання на наступну парну полосу і розташувати таблицю на одному розвороті з нею. Розстібні таблиці завжди розташовують на розвороті, що знаходиться за полосою з посиланням на них. Якщо розстібну таблицю неможливо розташувати на розвороті (наприклад, наприкінці глави), то потрібно зробити з неї дві полосні таблиці.

Поперечні таблиці (таблиці «лежачі») завжди зверстують так, щоб на парній полосі заголовок розташовувався до зовнішнього поля, а на непарній — до корінця.

Розстібні подовжні клаптикові таблиці зверстують також на розвороті; при цьому необхідне найсуворіше узгодження їх розташування на полосах, тобто кількість тексту і пробілів над кожною частиною таблиці повинно бути строго однаковим (з точністю до 0,5 п.) на обох суміжних полосах. До тексту обох полос (над і під таблицею) підставляють пробільний матеріал у корінцевому полі, щоб полоса була строго прямокутною (адже частини розстібної таблиці набрані на збільшений формат).

Розстібні таблиці, що не займають повного формату розвороту (зазвичай поперечні таблиці «із клаптиком»), розташовують так, щоб вони зайняли всю парну, а залишок їх — частина (до корінця) непарної полоси. Праворуч таблицю беруть в оборку текстовими рядками з відбиттям лівого краю тексту від таблиці на 6-12 п. Мінімальний формат оборки визначається видавництвом для кожного конкретного видання.

Виводи і їх класифікація

При табличній верстці виділяється особливий вид таблиць, що називається виводом (див. Таблиця 9.1.). Вивід — це текстовий і цифровий матеріал, згрупований у вигляді горизонтальних рядків і вертикальних стовпчиків, розділених за допомогою пробілів.

Таблиця 9.1.

Довжина хвилі, мм	Колір випромінювання
440-480	Синій
490-550	Зелений
600-720	Червоний

Виводи — класифікуються за змістом (який матеріал міститься у виводі: текстовий, цифровий, змішаний і т.п.) і за складністю (прості — без заголовків, граф з нескладними заголовками або складні — з багатоярусними заголовками або складним боковиком).

Особливості набору і верстки виводів

При наборі виводів дотримуються правила табличного набору, а також деяких додаткових правил.

Виводи без заголовків граф зазвичай набирають гарнітурою і кеглем основного тексту. Виводи з заголовками граф — шрифтом на кегль менше основного тексту.

По ширині вивід має бути вужчим від формату основного тексту — відступ не менше ніж 18 мм із кожної сторони, мінімальна ж ширина виводу може дорівнювати половині формату основного тексту. Якщо ширина виводу менша, то бажано розширити боковик і додати рядок крапок.

Заголовки граф виводів набирають горизонтально і виключають по центру графи. При наявності заголовків граф, що складаються з одного і більше рядків, їх виключають у такий спосіб: дворядкові — посередині трьохрядкових; однорядкові — посередині дворядкових і т.п. Пробіли між заголовками граф мають бути не менше ніж кегельний шрифт, що набирається.

Виводи не мають нумерованого заголовка, тому що їх зазвичай зверстують у тому місці тексту, де мова йде про те, що міститься у даних виводах.