6.Постадійне дослідження інвестиційної привабливості проекту

Підхід до оцінки ефективності, тобто інвестиційної привабливості проектів передбачає певну послідовність дій, які включають ряд стадій дослідження. Стадії інвестиційної привабливості (ефективності проекту) включають:

1-задум і мотивація – це визначення номи прибутку, доходу, показників строків окупності проектів;

2-техніко-економічні дослідження – це визначення стадій життєвого циклу проекту. Прогнозування обсягів інвестицій за стадіями життєвого циклу;

3-техніко-економічне обґрунтування проекту – це визначення структури джерел інвестицій та вартості кожної частини. Визначення доходу та розподіл його між учасниками проекту;

4-проект із зведеним кошторисним розрахунком – це розділення інвестицій та прибутку за роками реалізації інвестиційного проекту. Розрахунки річних обсягів незакінченого будівництва;

5-стадія робочої документації (річні обсяги робіт) – це визначення ефекту за роками здійснення проекту, дисконтування грошового потоку.

У разі тривалих строків реалізації проектів та вводів об’єкту в експлуатацію чергами така послідовність розрахунків може застосовуватись на початку для кожної черги, а потім для проект загалом.

З точки зору інвестора (фізичної, юридичної особи чи держави загалом) очевидно має застосовуватись різний підхід до визначення ефективності проекту. Так, з точки зору індивідуального інвестора, якого цікавить тільки прямий ефект, достатньо розрахувати просту очікувану норму прибутку на інвестований капітал.

Колективного інвестора (акціонерне товариство) крім цього, буде цікавити також очікуваний побічний ефект, який виявляється у покращенні рівня життя суспільства, покращенні екологічні ситуації, підвищенні обороноздатності держави.

Зауважимо, підхід до оцінки ефективності, тобто інвестиційної привабливості, може бути вкрай різноманітний: з точки зору фізичної особи, підприємства різної форми власності: приватного (колективного), акціонерного, з іноземними інвестиціями, корпоративного або державного, інших угрупувань: концернів, промислово-фінансових груп, або, нарешті, окремих галузей, регіонів.

7.Порядок узгодження суб’єктів проекту

Суб’єкти проекту – основний елемент його структури, тому що саме вони забезпечують реалізацію задуму. Залежно від типу проекту в його реалізації можуть брати участь в однієї до кількох десятків (іноді сотень) організацій. Кожна з них виконує певні функції, має певний ступінь участі у проекті й несе конкретну міру відповідальності за його реалізацію. Для визначення складу суб’єктів інвестиційного проекту, побудови його функціональної та організаційної структур визначають:

- предметну галузь-цілі, завдання, роботи та основні результати, тобто що потрібно зробити, щоб реалізувати проект, а також його масштаби, складність, припустили строки;

- відношення власності, залученої до процесу здійснення проекту (що скільки коштує та кому належить?);

- основні ідеї реалізації проекту (як зробити?);

- основні активні учасники проекту (хто робитиме?);

- основні пасивні учасники проекту; (кого стосується проект?);

- які мотивації учасників проекту? (можливий прибуток, збитки, ризик).

Відповіді на ці запитання дозволяють учасників проекту, їхні цілі, мотивації, визначати взаємовідносини та на цій основі приймати обґрунтовані рішення щодо організації та управління проектом.

Під час узгодження суб’єктів проекту проводиться розподіл обов’язків між ними. Проводяться збори суб’єктів проекту. Стандартна процедура розподілу обов’язків включає:

1.Складання схеми робіт і списку сторін, що беруть участь.

2.Обгрунтування участі субпідрядників.

3.Складання списку відповідальних осіб і повноважень.

4.Обговорення порядку управління проектом, звітності й розкладу зборів.

5.Обговорення способів виміру ходу проекту і порядку платежів.

6.Вимоги до контрактів, санкцій, бюджету, розкладу робіт, специфікацій.

7.Список забовязань замовника по постачаннях.

8.Обговорення порядку контролю конфігурації проекту й осіб, уповноважених роботи зміни.

9.Підписання угоди.

Принципову схему взаємодії суб’єктів проекту наведено у вигляді рисунку 2.2.

Ресурси, кредити Готова продукція (послуги)

Рис.2.2.Принципова схема взаємодії суб’єктів проекту

Вивчення основних функцій суб’єктів проекту вказало на найважливішу роль банків – одного з основних інвесторів, що забезпечують фінансування проекту. До обов’язків банку належить постійне забезпечення проекту коштами і кредитування генерального підрядчика для розрахунків із субпідрядниками, якщо замовник не має необхідних фінансових ресурсів.