2.Цілі, призначення та види планів

План проекту – це документ або набір документів, який змінюється при надходженні додаткової інформації, в той час як базовий план необхідний для контрою виконання та змінюється тільки в результаті затвердження запитів на зміни. Розробка плану проекту –це процес, який майже завжди повторюється декілька разів. Це формальний та затверджений документ, який використовується для управління виконанням проекту.

Основною метою планування проекту є об’єднання всіх учасників проекту для виконання комплексу робіт, що забезпечують досягнення кінцевих результатів проекту. До складу основних процесів планування проекту є планування та декомпозиція цілей. Планування цілей – це процес розробки документа, в якому формуються цілі проекту, що є основою для наступних проектних рішень, включаючи визначення критеріїв успішності виконання проекту.

Декомпозиція цілей - це подія основних результатів проекту, визначених у констатації цілей, на окремі компоненти для того, щоб підвищити точність вартісних, часових та ресурсних оцінок, визначити основу для вимірювання й управління виконанням та забезпечити чітку систему відповідальності.

У методології управління проектами сформувалася система планів, яка передбачає такі рівні управління:

1-концептуальний;

2-стратегічний;

3-тактичний, що, у свою чергу, включає: поточний і оперативний.

Для кожного рівня управління розробляється відповідний план.

На концептуальному рівні визначаються цілі, завдання проекту, розглядаються альтернативні варіанти дій по досягненню запланованих результатів з оцінкою позитивних і негативних моментів кожного варіанта встановлюється концептуальні напрямки реалізації проекту.

Стратегічний план визначає:

1-цільові етапи й основні віхи проекту (згідно зі строками введення об’єктів, виробничих потужностей, обсягами випуску продукції);

2-етапи проекту (обумовлені термінами завершення комплексів робіт: нульовий цикл, монтаж каркаса, підготування фронту робіт;

3-кооперацію організацій-виконавців;

4-потреби в матеріальних, технічних і фінансових ресурсах з розподілом згідно з роками, кварталами.

Основне призначення плану на цьому рівні – вишукувати проміжні етапи реалізації проекту в логічній послідовності, орієнтуючись на кінцеві його цілі.

На тактичному рівні складають:

а)поточний план: уточнює строки виконання комплексів робіт, потребу в ресурсах, встановлює чіткі межі між ділянками робіт, за виконання яких відповідають різні організації-виконавці (у розрізі року та кварталу);

б)оперативний план: деталізує завдання учасникам на місяць, тиждень, добу згідно з комплексами робіт.

Розрізняють також плани за ступенем охоплення робіт проекту:

1-зведений, комплексний, головний (охоплює всі роботи проекту);

2-детальний, частковий (включає роботи, виконані організаціями-учасниками);

3-детальний, частковий (стосується певних видів робіт).

Типи планів обирають залежно від цілей планування, особливостей проекту та організацій управління.

3.Сучасні тенденції в плануванні та контролі проектів. Поняття, предмет та завдання проектного контролю.

Сучасна методологія управління проектами характеризується інтегрованим, структурованим підходом до управління, планування і контролю.

Тотальна інтеграція проектного менеджменту передбачає:

1-інтеграція календарного планування, ресурсів і витрат, яка полягає в тому, що календарне планування відбувається обов’язково у взаємозв’язку з плануванням ресурсів і витрат із метою ефективного управління проектами;

2-інтеграцію планування і контролю, яка полягає у взаємозв’язку функції планування й контролю, оскільки останній необхідний для перевірки попереднього, а ефективність контролю залежить від якості планування;

3-інтеграцію організації і контролю проекту, яка полягає у необхідності здійснення планування і контролю виконання календарних строків, ресурсів і витрат у проектному й організаційному напрямку;

4-інтеграцію інформаційної системи управління проектами, яка полягає у необхідності інтегрувати всі інформаційні системи з метою досягнення ефективного управління проектами. А саме: обсяги робіт за проектом і специфікація їх, оцінку виконання, системи контролю змін, організації проекту, планування ресурсів, строків, затрат, збору інформації, аналізу виконання, управління матеріальними ресурсами, кореспонденцією (взаємозв’язками), контролю якості;

5-загальну інтеграцію з системою управління персоналом, яка полягає в тому, що остання система повинна бути інтегрована з усіма попередніми складовими, оскільки людські ресурси залучаються і до процесу планування, і до контролю, вони є виконавцями проектами, організаційна структура проекту впливає на мотивацію, конфлікти.

Має бути і зворотній зв’язок, аналіз і звіт кожного виконавця і менеджера у їхній сфері відповідальності.

Контроль – це процес, при якому керівник проекту встановлює, чи досягаються поставлені цілі, виявляє причини, які негативно впливають на хід роботи, та приймає управлінські рішення, які коригують виконання завдань для запобігання зривів виконання проекту. Завдання контролю полягає в тому, щоб отримати фактичні дані про хід виконання проекту, порівняти їх із плановими, виявити відхилення. Предметом контролю є факти та події, перевірка виконання конкретних рішень, виявлення причин відхилень, оцінка ситуації, прогнозування наслідків. Існує попередній, поточний і заключний контроль.