9.Сіткове планування в умовах невизначеності

Оскільки характерною рисою проектів є їхня унікальність, то дуже часто буває складно визначити точно тривалість виконання окремих робіт, тому потрібно брати до уваги невизначеність термінів виконання окремих робіт проекту.

Якщо роботи повторюються у різних проектах, можна скористатися експериментальними або статистичними даними для одержання вiдповiдних оцiнок часу. Для абсолютно унiкальних проектiв тривалiсть робiт розглядаються як випадкова змiнна з вiдповiдним розподiлом імовірності.

Щоб урахувати ймовірність терміну виконання робіт, потрібно одержати три оцінки можливої тривалості для кожної роботи. Це:

оптимістичний час (а) - термін виконання роботи, якщо все буде забезпечено ідеально;

найбільш імовірний час (т) - очікуваний термін виконання роботи за нормальних умов;

песимістичний час (в) - термін виконання роботи, якщо виникнуть суттєві перешкоди.

Три оцінки часу дають змогу менеджеру висловити свої припущення щодо найбільш імовірного часу на виконання роботи i потім відобразити невизначеність, запропонувати кращий (оптимістичний) i гірший (песимістичний) варіант оцінки часу.

При розрахунках використовують методику визначення очікуваного часу виконаних робіт за проектом. Для визначення можливих коливань або мінливості значень використовують відому статистичну міру мінливості –дисперсія, або варіацію значень часу на виконання робіт. Разом з тим залучають поняття критичного шляху.

Оскільки роботи критичного шляху визначають загальний термін виконання проекту, мінливість цих робіт впливатиме на мінливість часу виконання проекту в цілому. Інші роботи мають запас часу, і тому, їх коливання не впливають на загальну тривалість.

Отже, сіткові графіки ми можемо використати для планування проектів, з невизначеними оцінками часу виконання, оцінки тривалості проекту ймовірності завершення проекту в бажаний термін.

10.Методи скорочення тривалості виконання робіт за проектом

Визначення за допомогою сiткових графiкiв критичного' шляху i тривалостi виконання робiт iнколи показує, що обчисленi термiни перевищують плановi завдання. Виникає потреба скорочення окремих робiт для забезпечення запланованого строку виконаннання проекту. Цю процедуру ще називають оптимiзацiєю сіткового графiка.

Менеджер проекту може використовувати такі методи скорочення тривалостi робiт:

1) перерозподiл pecypciв вiд некритичних до критичних робiт (з метою скорочення терміну їх виконання) в межах запасу часу;

2) змiна логiчних зв'язкiв (там, де це можливо): замiсть послiдовних - паралельні;

3) нове обчислення тривалостi робiт критичного шляху (у мiру надходження бiльшої iнформацiї);

4) змiна режиму роботи (замiсть п'ятиденного тижня - шести- або семиденний), проте потрiбно враховувати зниження про­дуктивностi працi й збiльшення затрат на оплату працi;

5) якщо внутрiшнi ресурс и перевантаженi, - використання субпiдрядникiв (або тимчасових працiвникiв);

6) змiна засобiв транспортування матерiалiв (якщо через застосовувані спричиняється затримка): замiсть залiзницi або кораблiв - лiтаки; .

7) технiчнi змiни, якi скорочують тривалiсть виконання роботи i спрощують її змiст (альтернативнi матерiали, iншi засобискладання тощо);

8) матерiальне стимулювання - премi'i за скорочення тривалостi робiт;

9) пiдвищення рiвня квалiфiкацi'i, яке пiдвищує ефективнiсть праці;

10) полiпшення умов працi i мотивацiя (з використанням теорiй Маслоу, Херзберга, Мак-Грегора); .

11) якщо головнi критерiї - час i затрати, то скорочупься обсяг робiт. .

Зазвичай yci цi шляхи потребують збiльшення pecypciв (використання додаткових працiвникiв або позаурочного часу), що призводить до пiдвищення витрат на проект. Тому менеджер проекту кожного разу має шукати компромiс між скороченням часу виконання робiт i економiєю додаткових витрат на проект. При цьому він повинен враховувати „поведінку” різних витрат.

Прямi витрати, якi становлять до 80 % ycix затрат за проектом, iз скороченням тривалостi виконання робiт збiльшуються (треба залучати бiльше працiвникiв, технiки та iн.), а накладнi (орендна плата, амортизацiйнi нарахування тощо) - скорочуються.

Для встановлення максимального скорочення тривалості робіт за проектом використовують формулу:

Мі=

де Мі – максимально можливе скорочення тривалості робіт;

- нормальна тривалість і-ї роботи;

- тривалість і-ї роботи за умов можливого скорочення.

Практика доводить, що дієвим залишається такий алгоритм скорочення тривалості за проектом:

1.Визначити критичний шлях.

2.Визначити роботи в межах критичного шляху, які потрібно скоротити.

3.Визначити пріоритетність скорочення робіт:

а)роботи з найменшими витратами на скорочення на один день;

б)роботи, які найлегше скоротити;

в)роботи, скорочення яких найефективніше вплине на тривалість виконання проекту.

4.Скоротити роботи на один день і подивитися, чи не утворився новий критичний шлях.