2.2.Методика визначення грошових потоків

Існує два способи визначення грошових потоків для подальшого їх використання в інвестиційному аналізі:

1-з неопрацьованих первинних даних;

2-з уніфікованих форм фінансової звітності, таких як звіт за прибутками та збитками й баланс.

У першому випадку необхідно передбачити грошові потоки та не чіпати інформації з прогнозованого на майбутнє звіту про прибутки й збитки. За розгляду прогнозів із продажу та експлуатаційних витрат необхідно врахувати ряд особливостей:

1-урахувати лише ті грошові потоки, які виходять за межі підприємницької діяльності, а не ті, що мають форму витрат;

2-грошові потоки від продажу враховуються лише тоді, коли клієнти дійсно заплатять, а не тоді, коли бухгалтер зафіксує факт продажу;

3-ураховуються додаткові податки, обумовлені додатковими грошовим потоками інвестиційного проекту. Не варто включати в грошові потоки для оподаткування в тому році, у якому їх було нараховано.

Водночас, слід звернути увагу на оборотний капітал, який потрібен для реалізації проекту. Чим довший виробничий цикл тим більше часу необхідно клієнтам для здійснення платежів, тим більший обсяг оборотного капіталу потрібен.

У другому випадку визначення грошових потоків на основі прогнозованих фінансових звітів відбувається в період встановлення потреби в оборотному капіталі. У більшості випадків потреба в оборотному капіталі може бути розрахована на основі інформації наведеної в балансі. Визначається вартість запасів і дебіторська заборгованість.

У разі зростання обсягів реалізації протягом життєвого циклу інвестиційного проекту будуть збільшуватись додаткові щорічні витрати на оборотний капітал. Причина полягає в тому, що значення співвідношення між сумами, які треба заплатити і які мають надійти, залишається відносно постійним.

Визначають також обсяг змінних грошових потоків. З цією метою встановлюють обсяг незворотних витрат. Це витрати, які вже було здійснено, і вони не приносять якихось вигод, а додаткові надходження мають бути отримані лише за умови подальшого інвестування коштів.

2.3.Віднесення грошових потоків до інвестиційного проекту

На сьогодні багато які інвестиційні проекти переобтяжені сторонніми витратами, що значно ускладнює визначення доцільності реалізації інвестиційного проекту.

Здійснюючи аналіз, не варто враховувати в інвестиціях частку накладних витрат. Така практика призводить до втілення потенційно прибуткових інвестиційних проектів, оскільки підприємство само по собі може мати велику корпоративну структуру або ж занадто багато напрямків діяльності. Якщо центральні органи управління на підприємстві, як свідчить практика, нараховують 50 осіб і не потрібно збільшувати управлінський персонал для реалізації нового інвестиційного проекту за виробництво нового продукту, тоді необхідності в додаткових витратах на центральні органи управління немає.

Підсумовуючи, можна зробити такі висновки:

1-існують критерії, за якими визначаються грошові потоки. По – перше, грошові потоки мають бути у грошовій формі; по-друге, вони мають показувати зміни; по-третє, включати як матеріальні витрати і вигоди так і нематеріальні, які можна конвертувати у грошову вартість.

2-за оцінювання інвестицій ураховуються інформація та прогнози щодо грошових потоків, а не інформація про прибуток від виробничої діяльності. Амортизаційні відрахування додаються до експлуатаційних витрат, які не беруться до уваги при вивченні грошових потоків;

3-ураховуються лише ті грошві потоки, які мають безпосереднє відношення до інвестиційного проекту. Отже, оцінюються не розподілені накладні витрати, які визначають вартість альтернативного використання активів, застосовуваних в інвестиційному проекті;

4-при визначенні грошових потоків до уваги беруться лише зміни у витратах;

5-нематеріальні витрати і блага враховуються в інвестиційному аналізі у будь-якому разі за умови, що їх можна конвертувати у грошову форму.