7.Особливості проведення фінансового моніторингу

Після введення в експлуатацію об'єкта або його черги (пускового комплексу) інвестор продовжує фінансовий моніторинг. На цьому етапі підприємство починає виробляти продукцію, вiд реалізації якої створюється грошовий потік у вигляді коштів, що повертаються до інвестора, i якi він починає використовувати на відшкодування інвестиційних витрат, на погашення заборгованості кредиторам, а також на сплату дивідендів за залученим капіталом.

На цьому етапі моніторинг інвестиційного проекту проводиться за такими показниками: загальний обсяг інвестицій за проектом, джерела фінансування, уведено в експлуатацію виробничих фондів, грошові потоки, мобiлiзацiя внутрішніх ресypciв, обґрунтування інших джерел фінансування, внутрішня динамічна норма ефективності інвестицій, строк окупності введених в експлуатацію фондів за динамічною нормою ефективності інвестицій.

Постійному нагляду підлягає річна програма завершення (продовження) інвестиційного процесу, відстежуються місячні планові та фактичнi обсяги інвестицій, будівельно-монтажних робiт, витрати на обладнання. Аналiзуєrься рівень використання власного капiталу, залучених i запозичених коштiв, виявляються вiдхилення, обґрунтовується необхідність мобілізації внутрішніх pecypciв та використання інших джерел фінансування. На цьому етапi в процесi фінансового моніторингу вже можна оцінювати поточнi показники ефективності інвестицій, розраховувати динамічну норму ефективності й порівнювати її з внутрішньою, визначати можливий очікуваний строк окупності інвестицій за умовами року експлуатації підприємства (черги), який підлягає фінансовому моніторингу.

8.Особливості здійснення моніторингу державного будівництва

Поки що моніторинг державного будівництва здійснюють фінансуючи банки. Кредитні взаємовідносини між фінансуючи ми банками та позичальниками регламентуються нормативними актами Національного банку України й оформлюються кредитним договором, укладеним відповідно до рекомендацій Положення Національного банку України «Про кредитування». Фінансуючи банки не мають права використовувати бюджетні позики на iншi цiлi, тим більше, що за використання бюджетних позик встановлюється плата в розмирі 20 % річних вiд фактично профінансованих обсягів.

У свою чергу, позичальники повинні забезпечити цільове та своєчасне використання отриманої бюджетної позички та повернення її у визначені кредитним договором та положенням строки. За порушення умов кредитного договору фінансуючи банки застосовують до позичальників такi санкції:

- за використання бюджетної позички на цiлi, не визначені кредитним договором, банк припиняє кредитування цих витрат, має право розiрвати кредитний договір та інформує про це замовника, Мінекономіки та Мінфін для прийняття рішення про дострокове повернення наданої бюджетної позики;

- у разi порушення планового строку будівництва кредитування продовжується до фактичного введення в дiю об’єкта зi стягненням подвійної процентної ставки;

- за прострочені платежі стягується плата в розмiрi 0,07 % суми заборгованості за кожен день простроченого платежу.

Кошти позичальників, що надходять банкам за користування бюджетною позикою (проценти), перераховуються до державного бюджету в розмiрi 60 %, а за застосування штрафних санкцій - 70 % цих сум; решта спрямовується на покриття витрат банків з обслуговування бюджетних позик.

Згідно з положенням про фінансування та державне кредитування будов i об’єктів виробничого призначення, фінансуючи банки щоквартально, не пізніше 25 числа наступного за кварталом місяця, подають Мінфіну й Мінстату звіт про використання бюджетних позик, надходження коштів вiд позичальників у рахунок погашення позик, сплату процентів за ними та штрафних санкцій.

Контроль за своєчасним поверненням до Держбюджету коштів, що виділяються на державне кредитування, здійснює Miнфiн, а контроль за додержанням проектних строків будівництва об’єктів - Мінекономіки та iншi центральні органи виконавчої влади (замовники).