2.Види та ознаки класифікації джерел фінансування проекту

Для того щоб забезпечити виконання проекту, необхідно визначити джерела його фінансування.

Фінансування проекту класифікується за різними ознаками:

1-за походженням капіталу: внутрішнє та зовнішнє фінансування;

2-за юридичним статусом власника капіталу: власне і позикове фінансування;

3-за тривалістю надання капіталу: безстрокове, довгострокове (більше 5 років), середньострокове (від 1 до 5 років), короткострокове (до 1 року).

Існують такі джерела фінансування:

1-власні фінансові кошти-нерозподілений прибуток, амортизаційні відрахування, статутний капітал, внески власного капіталу, зокрема, поширеною формою фінансування проектів є одержання фінансових ресурсів через випуск акцій та облігацій;

2-різна форми позикових коштів, а саме-кредити, позики;

3-іноземні та міжнародні інвестиції;

4-лізингове фінансування;

5-асигнування з державного, регіонального або місцевого бюджету.

Іноземні інвестиції можуть бути надані у формі фінансової або іншої участі у статутному капіталі спільних підприємств, а також у формі прямих вкладень (у грошовій формі) міжнародних організацій і фінансових установ, держав, підприємств і організацій різноманітних форм власності.

Різноманітні форми позикових коштів можуть бути представлені:

1-кредити, надані державою на основі повернення;

2-кредити іноземних інвесторів;

3-облігаційні позики;

4-кредити банків, інвестиційних фондів і компаній, страхових товариств, пенсійних фондів, а також векселі й інші кошти.

Ряд банків надають спеціальну послугу, суть якої полягає в тому, що банк бере на себе аналіз запропонованого проекту, доведення його до рівня, який дозволив би успішно організовувати фінансування, проведення переговорів з метою виявлення можливих кредиторів і передачу (на комерційних умовах) замовнику опрацьованого варіанта проекту з конкретними висновками і рекомендаціями. У цьому випадку кредитори отримують додаткову гарантію життєздатності проекту.

Практика показує, що найчастіше основними кредиторами виступають комерційні банки. Водночас було б неправильно вважати, що лише банки фінансують проект. Насправді у цьому беруть участь кілька фінансових організацій, а банківська установа опрацьовує різні варіанти проекту, організовує фінансування, надає консультативні послуги, розробляє схеми розподілу ризиків, здійснює зв’язок з іншими кредиторами.

Лізингове фінансування-це передача учасникам проекту прав власності на проект або на його частину інвестору.

3.Характеристика форм фінансування проектів. Способи залучення капіталу

Підприємство будь-якої форми власності обов’язково залучає капітал для фінансування проектів різного спрямування. Існує багато різновидів форм фінансування проектів. Представимо їх при залученні табличного методу (табл.8.1.).

Таблиця 8.1.

Форми фінансування проектів

Форма фінансування	Спосіб фінансування проекту (спосіб залучення)
1	2
1.Акціонування	1.1.Корпоратизація
	1.2.Самофінансування
	1.3.Транстинг
	1.4.Венчурні фірми
	1.5.Придбання рядового пакета акцій
2.Боргове фінансування	2.1.Кредитування
	2.2.Кредит з факторингом
	2.3.Форфейтинг
	2.4.Іпотечний кредит
	2.5.Кредит державних установ
	2.6.Іноземний кредит
	2.7.Розміщення боргових забовязань
3.Фінансування на консорційних засадах	3.1.Спільні підприємства
	3.2.Альянси
	3.3.Франчайзинг
	3.4.Ліцензування

Продовження табл. 8.1.

1	2
	3.5.Інжирінг
	3.6.Еккаутинг
4.Оренда	4.1.Оперативна оренда
	4.2.Фінансовий лізинг
	4.3.Лізбек
	4.4.Селенг
5.Пільгове фінансування	5.1.Урядовий пільговий кредит
	5.2.Гарантування
	5.3.Інвестиційний податковий кредит
	5.4.Безпроцентний кредит
6.Субсидування	6.1.Дотування
	6.2.Гранти
	6.3.Субвенції
	6.4.Спонсорство
	6.5.Донорство

Акціонування – метод який використовується для фінансування великих інвестиційних проектів. При акціонуванні капітал залучається шляхом емісії простих та привілейованих акцій, що розміщуються серед юридичних та фізичних осіб, або через випуск варіантів. Через акціонування може залучатися не тільки грошовий капітал, але й матеріальні та нематеріальні цінності. Привабливість акціонерної форми фінансування інвестиційних проектів виявляється в тому, що основний обсяг необхідних ресурсів надходить на початку його реалізації, тобто дає можливість профінансувати нові підприємства, в яких немає ще прибутків, амортизації, немає заставного майна, щоб одержати кредит у банку. Такий метод фінансування (емісія простих акцій) не забовязує підприємство повертати капітал і виплачувати дивіденди через певний проміжок часу.

Боргове фінансування – застосовується при фінансуванні інвестиційних проектів із високою нормою прибутковості (яка перевищує ставку позичкового капіталу) та незначними строками окупності витрат. Основною боргового фінансування виступає інвестиційний кредит, який представляє собою економічні відносини між кредитором та позичальником з приводу фінансування інвестиційних заходів на засадах повернення і, як правило, із виплатою відсотка. Джерелами боргового фінансування проектів є довгострокові кредити в комерційних банках, кредити в державних установах та інші.

Фінансування на консорційних засадах – це спосіб залучення капіталу шляхом створення спільних підприємств (компаній) або створення різних видів стратегічних альянсів: концернів, синдикатів, холдингів, промислово-фінансових груп тощо. Засадовою стосовно цих утворень є угода (консорціум) про стратегічне співробітництво (взаємодію) щодо нагромадження капіталу та фінансування інвестицій.

Спільні підприємства можуть бути суто вітчизняні або з залученням іноземних інвестицій.

Оренда – це строкове володіння та користування майновим комплексом (капітальним активом). Об’єктом договору оренди може бути підприємство, будівля, споруда, приміщення, обладнання тощо.

Орендатор бере в оренду не просто майно, а капітал, вкладений в це майно з метою отримання прибутку.

Орендна плата за користування капіталом – це орендний відсоток, який за своєю фінансовою природою адекватний позичковому відсотку, а майновий комплекс, що передається у користування орендатору, рівнозначний позичці.

Орендна плата розраховується за формулою:

ОП=А+П+В

де ОП – орендна плата;

А-сума амортизаційних відрахувань;

П- орендний процент;

В-витрати на ремонт майна, що орендується.

Різновидом оренди є лізинг, ліз бек, селенг.

Лізинг – це довгострокова оренда окремих видів машин та устаткування, виробничо-технічних комплексів, іншого майна. На відміну від поточної оренди, у лізингу можуть брати участь три або більше суб’єктів угоди:

1-постачальник (виробник обладнання);

2-лізингодавець (банк чи лізингова компанія);

3-лізингоодержувач (орендатор).

Лізбек - застосовується як більш вигідна форма оренди для лізингоодержувача, оскільки він одночасно залучає капітал від продажу майна і має нагоду подальшого використання цього майна.

Селенг – це окремий випадок лізингу, який передбачає двосторонню угоду майнового найму. Згідно з цією угодою, власник передає селенг - компанії права використання і розпорядження своїм майном. Він залишається власником, одержує за це окрему плату і може за першою вимогою повернути своє майно.

Пільгове фінансування може здійснюватися урядом країни, який субсидуючий проект, висуває ті ж умови, що і банк чи інший кредитний заклад, але надані їм пільги заохочують останніх прийняти участь у фінансуванні.

Тому держава, як правило, виступає одним із інвесторів чи учасників інвестування. Головним чином це об’єкти виробничої та соціальної інфраструктури чи соціально-політичні програми.

Субсидування – це неповернене фінансування, тобто надання грошових коштів та інших постійних та поточних активів на засадах неповернення. До складу субсидування включають:

а) дотування – це спосіб підтримки будь-яких проектів урядом чи місцевими організаціями влади. Дотації надаються для фінансування тільки частини інвестиційного проекту, частка державних інвестицій, звичайно, не перевищує 50%.

б) гранти близькі за змістом дотаціям. Відмінність у тому, що вони можуть надаватись на фінансування проекту загалом. Часто гаранти мають вигляд гуманітарної допомоги.

в) субвенції надаються урядом місцевим органом влади та мають цільове призначення. У випадках порушення цих умов підлягають поверненню. Ініціатором субвенції виступають місцеві органи влади.

г) донорство (спонсорство) – являють собою субсидування інвестиційних проектів з боку юридичних та фізичних осіб, благодійних організацій та фондів. Найчастіше фінансують інтелектуальні інвестиції.