5.4. Вплив базових актів законодавства на здійснення процедур державного експортного контролю

5.4.1. Конституція України

Конституція України є базовим правовим документом у системі законодавства в галузі державного експортного контролю. Державна політика в галузі державного експортного контролю є складовою частиною державної політики України.

Статтею 85 Конституції України передбачено, що визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики держави належить до повноважень Верховної Ради України.

Реалізація цих повноважень Верховною Радою України здійснюється шляхом прийняття відповідних законів. Враховуючи те, що метою державного експортного контролю є забезпечення захисту інтересів національної безпеки України, одним із таких законів, можна вважати Закон України “Про основи національної безпеки України”. Основи державної політики в галузі державного експортного контролю визначені також і в Законі України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”, зокрема статтею 4 цього Закону визначені принципи державної політики в галузі державного експортного контролю.

Саме прийняттям відповідних законів у сфері безпеки, зовнішньої політики, економіки та оборони, у тому числі у галузі державного експортного контролю, Верховна Рада України забезпечує створення законодавчих основ (другий та третій рівні на мал. 5.6.) державного експортного контролю.

Пункти 1, 17-21 частини 1 статті 106 Конституції України окреслюють функції та повноваження Президента України у сферах національної безпеки та оборони України. Зокрема пунктом 1 частини 1 статті 106 Конституції України визначено що Президент України “забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави”. Саме за Конституцією Президент України здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави, до яких відноситься і галузь державного експортного контролю як така, що забезпечує пріоритетність національних інтересів України (політичних, економічних, військових), захист яких є необхідним для забезпечення національної безпеки.

Пункти 3-5 частини 1 статті 106 Конституції України окреслюють повноваження глави держави у сфері міжнародних відносин. Президент України представляє державу у міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України. Експортний контроль є елементом зовнішньополітичної діяльності держави, тому відповідно до Конституції Президент України здійснює загальне керівництво державною політикою в галузі експортного контролю.

Користуючись “номінаційними” повноваженнями щодо формування персонального складу органів державної влади, що визначені у пунктах 9–14 статті 106 Конституції, які полягають у підборі кандидатур, призначенні на посади та звільненні з посад в органах державної влади (у тому числі у спеціально уповноваженому органі експортного контролю України), Президент України має змогу контролювати реалізацію державної політики у галузі державного експортного контролю.

Відповідно до повноважень, визначених пунктами 15 і 23 статті 106 Конституції України, Президент України має повноваження щодо створення, реорганізації чи ліквідації певних органів державної влади, у тому числі органів державного експортного контролю.

Пункт 28 статті 106 Конституції України надає право Президентові України для здійснення своїх повноважень створювати консультативні дорадчі та інші допоміжні органи і служби. Такий консультативно-дорадчий орган у сферах військово-технічного співробітництва та експортного контролю створено Президентом України при Раді національної безпеки та оборони України, яку він очолює відповідно до Конституції.

Відповідно до Конституції, Президент України має право видавати відповідні укази, що регулюють напрямки діяльності, віднесені до його компетенції, у тому числі видавати обов’язкові для виконання укази, що стосуються галузі державного експортного контролю. Саме виданням Президентом України указів, що стосуються галузі державного експортного контролю, забезпечується регулювання певних питань у цій галузі (четвертий рівень законодавства на мал. 5.6).

Відповідно до частини 1 статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, яку складають центральні і місцеві органи виконавчої влади. Як вищий колегіальний орган Кабінет Міністрів України здійснює владу як безпосередньо, так і через органи виконавчої влади, спрямовуючи та контролюючи їх діяльність. До цієї системи входить і Державна служба експортного контролю України.

Статус Кабінету Міністрів України, як вищого органу серед органів виконавчої влади, підтверджується, зокрема пунктом 9 статті 116 Конституції України, згідно з яким Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує виконання законів України та актів Президента України. Зміст функцій і повноважень Кабінету Міністрів України визначено у статті 116 Конституції України, до яких, зокрема належать такі повноваження: забезпечення державного суверенітету й економічної самостійності України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України, спрямовання і координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання, зокрема видає постанови і розпорядження, які регулюють питання державного експортного контролю.

Саме виданням відповідних постанов та розпоряджень, які є елементами п’ятого рівня законодавчого забезпечення галузі державного експортного контролю (див. мал. 5.6), Кабінет Міністрів України регулює діяльність у цій галузі.