8.3.7. Отримання від іноземного суб’єкта документів

про гарантії

“Документи про гарантії” є вкрай важливими і специфічними інструментами експортного контролю. Такі документи, як правило, мають форму відповідних сертифікатів (сертифікатів кінцевого споживача, імпортних сертифікатів, сертифікатів підтвердження доставка, тощо) та є невід’ємною складовою заявки підприємства про отримання дозвільного документа. Саме тому, перш ніж подати заявку на отримання дозвільного документа підприємство повинно:

отримати від кінцевого споживача сертифікат кінцевого споживача;

у визначених Держекспортконтролем випадках отримати міжнародний імпортний сертифікат від уповноваженого на це державного органу (України – під час імпорту, або іноземної держави – під час експорту).

Крім зазначеного, якщо за підсумками експертизи заяви на дозвіл та інші документи підприємства, Держекспортконтроль буде мати дані про можливість відхилення товарів від заявленого кінцевого використання, він може запропонувати підприємству надати письмові гарантії кінцевого споживача про можливість перевірок використання товарів за призначенням на території кінцевого споживача товарів. Враховуючи, що відповідно до законодавства України таки гарантії можуть бути прийняті до розгляду лише у випадку, коли вони є частиною зовнішньоекономічного договору (контракту), фахівці СВФЕК підприємства повинні вжити заходів, які забезпечать надання таких гарантій у контракті або у іншому документі, який є невід’ємною частиною контракту.

Іншою умовою про надання дозвільного документа може бути умова надання сертифіката підтвердження доставки товарів до кінцевого споживача, чи умова про здійснення “фізичних” перевірок використання товарів за призначенням на території держави-кінцевого споживача, тому фахівцям СВФЕК підприємства буде потреба у отримати письмові гарантії іноземного споживача про надання таких документів чи проведення перевірок. Відповідно до законодавства такі гарантії можуть бути прийняті до розгляду лише у випадку, коли вони є частиною зовнішньоекономічного договору (контракту), тому фахівці СВФЕК підприємства повинні вжити заходів, які забезпечать внесення до контракту необхідних гарантії про надання сертифіката підтвердження доставки чи про згоду на проведення перевірок.

З метою належного виконання вимог державного експортного контролю відносно надання іноземним споживачем документів про гарантії чи про згоду на проведення перевірок, фахівці підрозділу ЕК та інших підрозділів СВФЕК підприємства повинні керуватись вимогами статті 1 та статті 16 Закону “про експортний контроль” та “Положенням про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов’язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю”, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.1999 р. № 920.

8.3.8. Отримання дозвільних документів

Якщо задіяні у СВФЕК фахівці підприємства здійснили усі необхідні кроки, що зазначені у попередніх підпунктах, підприємство може звертатися до Держекспортконтролю за отриманням відповідних дозвільних документів.

Для отримання дозвільних документів підрозділ ЕК разом з іншими підрозділами СВФЕК підприємства готують і подають до Держекспортконтролю заяву встановленого зразка та інші пов’язані з нею документи. Типи таких документів та їх кількість залежать від виду конкретної міжнародної передачі товарів та бажаного виду дозвільного документа (разовий, генеральний, відкритий).

Конкретні обсяги та види документів, що подаються до Держекспортконтролю, визначені у “Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення”, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 р. № 1807 та у “Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання”, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 р. № 86.

Відносно будь-яких інших товарів, які не визначені у списках, але відносно яких можуть бути застосовані процедури експортного контролю, документи доцільно подавати відповідно до Порядку, що передбачений для товарів подвійного використання.

З метою належного виконання вимог державного експортного контролю відносно подання заяв для отримання дозвільних документів, фахівці підрозділу ЕК та інших підрозділів СВФЕК підприємства повинні керуватись вимогами статті 1, 15 та 16 Закону “про експортний контроль”, зазначеними вище Порядками щодо товарів військового призначення або товарів подвійного використання, а також Наказом Держекспортконтролю від 9.01.2004 р. № 5 “Про затвердження “Інструкції щодо порядку заповнення заяв на отримання дозволів (висновків) Держекспортконтролю на здійснення експорту, імпорту, тимчасового вивезення (ввезення) та транзиту товарів, що підлягають експортному контролю, на проведення переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів), а також на отримання імпортних сертифікатів України”, який зареєстрований в Мінюсті України 21.01.2004 р. за № 90/8689.

Держекспортконтроль приймає рішення про видачу дозвільних документів (або про відмову в їх наданні), як правило, протягом 30 діб. За видачу дозвільних документів стягується плата, тому перш ніж їх отримати, фінансовий підрозділ підприємства повинен сплатити необхідні кошти на рахунок Державного казначейства України, а підрозділ ЕК підприємства надати підтвердження про таку сплату до Держекспортконтролю. З метою належного виконання вимог державного експортного контролю відносно сплати за видачу дозвільних документів, фахівці фінансового підрозділу та підрозділу ЕК підприємства повинні керуватись вимогами статті 30 Закону “про експортний контроль”, а також “Порядком справляння плати за надання платних адміністративних послуг з оформлення та видачі документів у галузі державного експортного контролю і переліку платних адміністративних послуг, що надаються Державною службою експортного контролю, та розміру плати за їх надання”, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2011 р. № 746.