10.6. Вдосконалення системи експортного контролю єс

Системи експортного контролю є складовими загальних систем національної безпеки, зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності держав ЄС. З метою забезпечення належного рівня безпеки держав та конкурентоспроможності національних товарів такі системи повинні постійно оновлюватися та вдосконалюватися. Саме з метою розвитку та вдосконалення системи експортного контролю ЄС Рада ЄС у червні 2011 року схвалила документ “Зелена книга. Система контролю Європейського Союзу над експортом товарів подвійного використання: забезпечення безпеки та конкурентоспроможності у світі, що змінюється”. Назва документу підкреслює дві головних складові вдосконалення системи експортного контролю, це безпека та конкурентоспроможність, тобто безпекова та економічна складові експортного контролю. У документі визначається, що реформи у сфері експортного контролю, що здійснюються партнерами ЄС, особливо США, чітко продемонстрували економічне значення експортного контролю та необхідність нових зусиль у напрямку зміцнення конкурентоспроможності європейського експорту при одночасному гарантуванні найвищих рівнів безпеки. У зв’язку з оприлюдненням Зеленої Книги держави ЄС визначили свій намір “продовжити розвивати заходи експортного контролю з метою спрощення та посилання транспарентності інфраструктури підприємницької діяльності для експортерів держав ЄС, які одночасно робитимуть внесок у зміцнення міжнародної безпеки”.

Важливим напрямом вдосконалення системи експортного контролю, який визначено у Зеленій Книзі, є усунення проблем різних підходів держав ЄС до експортного контролю, коли національні експортери одних держав ЄС мають мінімальні труднощі у експорті подвійних товарів, а експортери інших держав натикаються на надзвичайно жорсткі експортні обмеження. З метою усунення зазначених проблем концепція оновленої моделі експортного контролю включає:

впровадження спільних підходів органів експортного контролю до оцінки ризиків;

збільшення періодичності та обсягів обміну інформацією щодо виданих дозволів та підозрілих передач товарів;

розробку спільного підходу до всеохоплюючого контролю;

покращення доступу митних органів до релевантної інформації;

узгоджене правозастосування.

Оновлена модель експортного контролю також передбачає впровадження однакового ставлення до експортерів, покращення клімату для бізнесу, спрощення процедур у відношенні до менш чутливого експорту та менш чутливих місць призначення, посилення контролю за найризикованішіми передачами, тощо. Таким чином впровадження нової моделі експортного контролю забезпечить зміцнення режиму експортного контролю з одночасним підвищенням конкурентоспроможності держав ЄС.

______________________

Запитання для самоконтролю

1. Завдяки чому держави ЄС, які не є учасниками деяких багатосторонніх угод з нерозповсюдження та не є членами деяких з режимів експортного контролю, виконують положення таких угод та режимів?

2. Який документ є основою політики держав ЄС щодо контролю військових товарів?

3. Які базові питання розглядаються у рамках політичних критеріїв, що використовують держави ЄС під час прийняття рішень про військовий експорт?

4. Назвіть базові питання, які розглядаються у рамках безпекових критеріїв військового експорту.

5. Який документ є основою політики держав ЄС щодо контролю подвійних товарів?

6. Чи існують єдині правила поведінки держав ЄС відносно застосування всеохоплюючого контролю?

7. Яким чином держави ЄС враховують інтереси власної безпеки та безпеки інших держав ЄС під час розгляду заяв на експорт “чутливих” товарів?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Ian Davis, The regulation of arms and dual-use exports, Germany, Sweden and the UK, SIPRI, Oxford University press, 2002, pp. 6-7.

2. Спільна позиція відносно експорту зброї (Common Position of arms export 2008/944/CFSP) від 8 грудня 2008 року.

3. Регламент Ради Європейського Союзу № 428/2009 від 5 травня 2009, яким засновується комунітарний режим контролю за експортом, передачею, посередницькою діяльністю та транзитом, пов’язаними з товарами подвійного використання.

Додаткова

4. Спільний План дій 2002/589/CFSP (щодо внеску ЄС в боротьбу з дестабілізуючим накопиченням та розповсюдженням стрілецької зброї та легкого озброєння), ухвалений Радою Європи 12 липня 2002 року.

5. Спільна Позиція 2003/468/CFSP (щодо контролю за посередницькою діяльністю у сфері торгівлі зброєю), ухвалена Радою Європи 23 червня 2003 року.

6. Регламент Ради ЄС №  2603/69 від 20 грудня 1969 року (щодо встановлення спільних правил для здійснення експорту).

7. Регламент Ради ЄС № 2913/92 від 12 жовтня 1992 року, яким засновується Митний кодекс Спільноти .

8. План дій щодо нерозповсюдження зброї масового знищення (план дій з Салонік), прийнятий главами держав або урядів ЄС у червні 2003 року.

9. Стратегія ЄС проти зброї масового знищення, прийнята Радою ЄС 12 грудня 2003 року (EU WMD Strategy).

10. Резолюція РБ ООН № 1540, від 28 квітня 2004 року (щодо запобігання розповсюдженню ядерної, біологічної або хімічної зброї та засобів її доставки).

11. Документи щодо безпеки та експортного контролю держав ЄС: http://www.consilium.europa.eu/exportcontrols.

12. Загальний військовий список ЄС: Official Journal of the European Union, 22.03.2012, p. 85/1 – 85/36.

13. Бовенко О.Я. “Реформування системи експортного контролю Європейського Союзу”, Вісник експортного контролю № 4, 2011 рік.

14. Green Paper. The dual-use export system of the European Union: ensuring security and competitiveness in a changing world. Brussels, 30.06.2011 (COM (2011) 393 final.

342