7.2.3. Класифікація та ідентифікація товарів

Класифікація та ідентифікація товарів є одним з найбільш важливих елементів, завдяки якому як підприємства так і державні органи приймають рішення про необхідність застосування процедур державного експортного контролю до конкретних товарів.

Примітка:

Під терміном “класифікація” розуміється віднесення конкретних товарів до відповідних груп, пов’язаних з різними процедурами здійснення державного експортного контролю відносно міжнародних передач таких товарів.

Під терміном “ідентифікація” розуміється встановлення відповідності конкретних товарів, які є об’єктами міжнародних передач, найменуванню та опису товарів, внесених до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю.

За підсумками класифікації та ідентифікації товарів приймаються рішення про належність чи неналежність товарів до таких, що підлягають державному експортному контролю та про необхідність отримання відповідних дозвільних документів Держекспортконтролю відносно здійснення їх міжнародних передач.

Відповідно до законодавства попередня ідентифікація товарів є обов’язком суб’єкта господарської діяльності. Обґрунтовану технічну класифікацію та ідентифікацію товарів можуть виконати лише суб’єкти, які є розробниками або виробниками відповідних товарів. Основою здійснення таких робіт є наявність у суб’єкта відповідних фахівців, а також технічних даних та характеристик товарів, які можуть бути викладені у технічних умовах, технічних описах або у технологічній документації.

У випадках, коли відповідні конструкторсько-технологічні підрозділи відсутні, суб’єкт господарської діяльності має право доручити проведення попередньої ідентифікації товарів організації, яка отримала в установленому порядку повноваження на проведення ідентифікації товарів у галузі експортного контролю, отримати висновок такої організації щодо ідентифікації товарів та використати такий висновок під час підготовки довідки щодо ідентифікації товарів.

7.2.4. Встановлення порядків здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів

Відносно товарів, що підлягають державному експортному контролю, у системі державного експортного контролю встановлюються відповідні процедури такого контролю. Такі процедури визначаються у “порядках державного контролю за міжнародними передачами товарів”. Зазначені Порядки установлюються Кабінетом Міністрів України виходячи з норм Закону “про експортний контроль”, інших законів України, актів Президента України, залежно від конкретних груп товарів та видів їх міжнародних передач.

Базовими групами товарів, що підлягають державному експортному контролю, є група “товари військового призначення” (яка водночас є класом таких товарів) та групи “товарів подвійного використання” (які у сукупності є класом “товари подвійного використання”). Враховуючи, що законодавством встановлені різні норми для міжнародних передач товарів військового призначення та для товарів подвійного використання, Кабінетом Міністрів України встановлено окремі порядки здійснення державного контролю за міжнародними передачами кожного з зазначених класів товарів, а також визначено особливості міжнародних передач конкретних груп таких товарів.

Так, відносно військових товарів Кабінет Міністрів України затвердив “Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання”, у додатку до якого надав список таких товарів.

Відносно подвійних товарів Кабінет Міністрів України затвердив “Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення”, у додатках до якого надав списки відповідних груп таких товарів.

Зазначеними “порядками” встановлюються процедури здійснення державного контролю за міжнародними передачами кожної з груп товарів, які:

передбачають здійснення міжнародних передач товарів виключно на підставі відповідних дозволів чи висновків Держекспортконтролю (далі – дозвільних документів), тобто дозвільний порядок передач таких товарів;

визначають переліки документів, що подаються суб’єктами для отримання дозвільних документів;

визначають процедури отримання дозвільних документів;

встановлюють вимоги до здійснення міжнародних передач товарів залежно від груп товарів та видів їх міжнародних передач;

визначають процедури міжвідомчого узгодження рішень про надання дозвільних документів;

встановлюють специфічні вимоги до здійснення міжнародних передач конкретних груп товарів залежно від вимог міжнародних режимів експортного контролю;

визначають процедури подання звітів про використання дозвільних документів, про фактично здійснені міжнародні передачі товарів та про використання експортованих або імпортованих товарів у заявлених цілях.

Визначення товарів, щодо яких застосовуються процедури державного експортного контролю, а також визначення порядків застосування таких процедур, створює підґрунтя для застосування інструментів державного експортного контролю до міжнародних передач “чутливих” товарів.