6.2.2. Комплексна оцінка прийняття рішень

Рішення, що приймаються у національних системах експортного контролю про згоду на експорт “чутливих” товарів (рішення щодо можливості надання дозвільних документів), ґрунтуються на відповідної комплексної оцінки показників економічної ефективності та показників безпеки, а також оцінки інших критеріїв, що застосовуються у таких системах.

Комплексна оцінка заяви суб’єкта є процедурою, яка застосовується національними органами експортного контролю з метою визначення відповідності конкретної міжнародної передачі “чутливих” товарів поточним та перспективним цілям держави у сферах економічного розвитку, національної та міжнародної безпеки. Визначення та застосування комплексної оцінки заяви суб’єкта створює “формалізовану” основу для прийняття рішень у галузі експортного контролю. Рівні прийняття рішень під час комплексної оцінки про можливість експорту “чутливих” товарів наведено на мал. 6.4.

Під час розгляду заяви про експорт НОЕК разом з іншими державними органами вирішують питання впливу конкретної міжнародної передачі “чутливих” товарів на показники національної та міжнародної безпеки, а також аналізує вплив такої передачі на фактори економічного розвитку.

Звісно НОЕК та інші державні органи насамперед оцінюють фактори поточної та перспективної безпеки (національної та міжнародної). За підсумками такої оцінки зазначені органи можуть дійти таких висновків:

вищий ранг – загрози поточної та перспективної безпеки, пов’язані із здійсненням експорту, відсутні. Такий рівень оцінки факторів безпеки свідчить про виконання усіх національних та міжнародних чинників експортного контролю та відсутність будь-яких міжнародних обмежень для реалізації експорту;

перший ранг – оцінка факторів поточної та перспективної безпеки на рівні національного органу експортного контролю позитивна, але остаточне рішення щодо відсутності загроз безпеки потребує аналізу інформації інших органів, тобто відсутність загроз повинна бути підтверджена за підсумками міжвідомчого узгодження;

другий ранг – остаточне рішення щодо оцінки факторів поточної та перспективної безпеки не може бути прийнято на рівні національного органу експортного контролю у зв’язку із виявленням суперечливих чинників, які потребують колегіального обговорення отриманої під час аналізу інформації, тобто відсутність загроз повинна бути підтверджена за підсумками міжвідомчого узгодження, колегіального обговорення та прийняття відповідного рішення;

нижчий ранг – оцінка факторів безпеки негативна, тобто здійснення експорту суперечить національним критеріям безпеки чи міжнародним зобов’язанням.

Ранг оцінки факторів безпеки, який надається заяві про експорт за підсумками оцінки поточних та перспективних факторів безпеки, є “безпековою” складовою комплексної оцінки заяви суб’єкта.

За аналогічною схемою розглядаються чинники поточної та перспективної економічної ефективності. Підсумками такого розгляду є віднесення заяви про експорт (з точки зору економічної ефективності) до одного з наступних рангів:

вищій – коли поточна і перспективна економічна ефективність є високою, тобто є підстави для згоди НОЕК щодо надання дозвільного документа про можливість здійснення експорту;

перший – коли високою є перспективна економічна ефективність, а поточна ефективність не досягає високих показників, тобто це “робота на перспективу”, але згода НОЕК щодо надання дозвільного документа про можливість здійснення експорту може бути надана ним після проведення додаткових консультацій з іншими державними органами (проведення так званого “міжвідомчого узгодження”);

другий – коли високою є поточна економічна ефективність, а перспективна ефективність не досягає високих показників, тобто це “разове постачання з певним економічним прибутком”. Згода НОЕК щодо надання дозвільного документа про можливість здійснення експорту у такому разі може бути надана ним після проведення “міжвідомчого узгодження” та колегіального розгляду доцільності експорту;

низький – коли і перспективна і поточна економічна ефективність є “сумнівними”, тобто реалізація заяви може призвести до негативних економічних наслідків.

На підставі відповідних рангів “безпеки” та “економічної ефективності” та за підсумками комплексної оцінки заяви про експорт, НОЕК може прийняти наступні рішення:

надати дозвільний документ (якщо комплексна оцінка заяви про експорт має вищу категорію);

рішення про надання дозвільного документа прийняти за підсумками міжвідомчого узгодження з причетними державними органами (якщо комплексна оцінка заяви про експорт має першу категорію);

рішення про надання дозвільного документа прийняти за підсумками міжвідомчого узгодження та колективного обговорення (якщо комплексна оцінка заяви про експорт має другу категорію);

відмовити у наданні дозвільного документа (якщо комплексна оцінка заяви про експорт має категорію “відмова”).

Таким чином, комплексна оцінка заяви про експорт є формальною основою для створення процедур прийняття рішень про надання дозвільних документів на право міжнародних передач „чутливих” товарів. Спрощену процедуру прийняття рішення про надання дозвільного документа подано на мал. 6.5.