9.7.2. Особливості визначення кримінальної відповідальності у галузі державного експортного контролю

Стаття 333 Кримінального кодексу України “Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю” є базовою статтею, що встановлює кримінальну відповідальність у галузі державного експортного контролю. Диспозиція статті 333 Кримінального кодексу сконструйована як бланкетна, тому для визначення тих чи інших ознак складу злочину необхідно звертатися до відповідних нормативно-правових актів, передусім Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”. Статтею 24 цього Закону визначено вичерпний перелік порушень вимог законодавства у галузі державного експортного контролю.

Суспільна небезпека злочину, визначеного у статті 333 Кодексу, полягає у тому, що його вчинення створює умови для безконтрольного розповсюдження різних видів зброї у світі, зокрема в державах з нестабільною політичною ситуацією, для озброєння екстремістських, терористичних угрупувань тощо, і таким чином впливає на стан виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань щодо нерозповсюдження зброї масового знищення та звичайних видів озброєння і на стабільність міжнародних відносин України з іншими державами.

Об’єктом злочину, визначеного у статті 333 Кодексу, є встановлений порядок здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Предметом злочину, визначеного у статті 333 Кодексу, є товари, що підлягають державному експортному контролю.

Об’єктивна сторона злочину, що визначено у статті 333 Кодексу, полягає у будь-якому порушенні встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю. Суб’єктивна сторона зазначеного злочину характеризується умислом або необережністю (залежно від конкретної форми цього злочину). Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно або 2) організованою групою.

Під час визначення “предмету” злочину враховується, що таким предметом можуть бути не тільки товари військового призначення чи подвійного використання, які визначені у преамбулі Закону “про експортний контроль”, але і будь-які інші товари, що передбачаються для експорту або тимчасового вивезення до інших держав з метою створення зброї масового знищення чи засобів її доставки, або для військового кінцевого використання у державах, стосовно яких резолюціями Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй, інших міжнародних організацій, членом яких є Україна, чи національним законодавством установлене повне або часткове ембарго на постачання таких товарів, як це визначено у статті 10 зазначеного Закону. Відносно зазначених у статті 10 Закону товарів суб’єкт (експортер через його службових осіб) зобов’язаний звернутися до Держекспортконтролю за отриманням дозволу на право здійснення експорту цих товарів незалежно від того, зазначені вони у списках товарів, що підлягають державному експортному контролю, чи ні.

Під час визначення “суб’єкту” злочину враховується, що таким суб’єктом звичайно (але не обов’язково) є фізичні особи, які є службовими особами відповідних юридичних осіб: підприємств, установ, організацій (у тому числі державних органів), що здійснюють міжнародні передачі товарів або залучені до прийняття рішень про міжнародні передачі товарів у галузі державного експортного контролю.

_______________________

Запитання для самоконтролю

1. Поясніть принцип застосування штрафних санкцій на прикладі моделі штрафних санкцій.

2. Поясніть принцип застосування додаткових санкцій на прикладі моделі додаткових санкцій.

3. У якому законодавчому акті визначено перелік порушень вимог законодавства з експортного контролю?

4. Назвіть приклади порушень вимог законодавства з експортного контролю.

5. Який максимальний розмір штрафів може бути накладений на колективного суб’єкта?

6. Які додаткові санкції можуть бути застосовані по відношенню до колективного суб’єкта?

7. По відношенню до яких осіб передбачено адміністративну відповідальність за порушення у галузі експортного контролю та яка установа має право складання протоколів про такі правопорушення?

8. Яка кримінальна відповідальність передбачена за порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач “чутливих” товарів?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІИТЕРАТУРА

Основна

1. Закон України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” № 549-IV від 20 лютого 2003 року із змінами, що внесено Законом України № 2561-VI від 23 вересня 2010 року.

2. Науково-практичний коментар до Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” під редакцією Легейди О.С., Дмитрієва А.І., Гришуткіна О.М., Київ, Видавнича компанія “КИТ”, 2005. 1039 с.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-Х.

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Науково-практичний коментар, /Р.А. Калюжний, А.Т. Комзюк, О.О. Погрібний та ін.,: – 2-ге вид. – Київ: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”, 2008. – 655 с.

5. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ.

6. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. /за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – Київ: Атіка, 2004. – 1056 с.

Додаткова

7. “Положення про державну службу експортного контролю України”, затверджене Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 448.

8. Наказ Держекспортконтролю від 26.01.2010 р. № 8 “Про затвердження правил розгляду справ про порушення юридичними особами вимог законодавства в галузі державного експортного контролю”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.02.2010 р. за № 173/17468.

9. Наказ Держекспортконтролю від 09.01.2004 № 4 “Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в галузі державного експортного контролю”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.01.2004 р. за № 89/8688 .