- •Експортний контроль
- •Системі міжнародної безпеки
- •_______________“Видавництво………” ______________
- •Автори навчального посібника
- •Список скорочень
- •1.1. Міжнародна безпека
- •1.1.1. Поняття міжнародної безпеки
- •1.1.2. Система забезпечення міжнародної безпеки
- •1.1.3. Режими міжнародної безпеки
- •1.2. Експортний контроль як міжнародний режим
- •1.3. Зв’язок режимів експортного контролю з іншими договорами та ініціативами в сфері контролю над озброєннями
- •1.3.1. Регістр оон зі звичайних озброєнь
- •1.3.2. Договір про звичайні збройні сили в Європі
- •1.3.3. Експортний контроль та заходи воєнної довіри
- •1.3.4. Експортний контроль та заходи з контролю озброєнь
- •2.1. Витоки формування режиму експортного контролю
- •2.2. Плани всеосяжного контролю
- •2.2.1. “План Баруха” та “план Громика”
- •2.2.2. Програма “Атом заради миру”
- •2.2.3. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї
- •2.3. Еволюція експортного контролю у 1970-х роках
- •2.4. Створення міжнародної системи експортного контролю
- •2.4.1. Створення систем експортного контролю у сфері ядерного нерозповсюдження
- •2.4.2. Створення систем експортного контролю у сфері ракетного нерозповсюдження
- •2.4.3. Створення систем експортного контролю у сфері хімічного та біологічного нерозповсюдження
- •2.4.4. Створення систем експортного контролю звичайних озброєнь та пов’язаних з ними товарів подвійного використання
- •2.5. Проблема ядерного та інших видів тероризму
- •2.5.1. Ядерний тероризм
- •2.5.2. Радіаційний тероризм
- •3.1. Роль оон у нерозповсюдженні ядерної зброї
- •3.2. Становлення та розвиток експортного контролю в Євросоюзі
- •3.3. Регіональні організації, що мають відношення до експортного контролю
- •3.3.1. Європейська Спільнота з Атомної Енергії
- •3.3.2. Аргентинсько-Бразильська Агенція з обліку та контролю ядерних матеріалів
- •3.4. Ініціативи щодо обмеження звичайних озброєнь та зміцнення режимів нерозповсюдження
- •3.5. Процес встановлення експортного контролю у колишніх радянських республіках
- •3.6. Процес встановлення експортного контролю в Україні
- •4.1. Загальна сутність міжнародних режимів експортного контролю
- •4.2. Зміст міжнародних режимів експортного контролю
- •4.2.1. Режим “Вассенаарська домовленість”
- •4.2.2. Режим контролю за ракетними технологіями
- •4.2.3. Режим експортного контролю у сфері
- •4.2.4. Режим експортного контролю у сфері
- •4.3. Україна в міжнародному режимі з експортного контролю
- •4.3.1. Діяльність у режимі Вассенаарська домовленість
- •4.3.2. Діяльність у режимі контролю ракетних технологій
- •4.3.3. Діяльність у режимі Група ядерних постачальників та Комітеті Зангера
- •4.3.4. Діяльність у режимі Австралійська група
- •4.3.5. Діяльність у інших ініціативах з нерозповсюдження та
- •5.1. Загальне поняття про галузь експортного контролю
- •5.2. Етапи розвитку законодавства України в галузі експортного контролю
- •5.3. Правові засади державного експортного контролю України
- •5.4. Вплив базових актів законодавства на здійснення процедур державного експортного контролю
- •5.4.1. Конституція України
- •5.4.2. Міжнародні договори України
- •5.4.3. Закони України
- •5.5. Закон про експортний контроль
- •6.1. Організація системи державного експортного контролю України
- •6.2. Прийняття рішень в системі експортного контролю
- •6.2.1. Моделі прийняття рішень
- •6.2.2. Комплексна оцінка прийняття рішень
- •6.2.3. Ризики прийняття рішень про міжнародні передачі товарів
- •6.3. Базова термінологія експортного контролю
- •6.3.1. Міжнародні передачі товарів
- •6.3.2. Ембарго
- •6.3.3. Товари
- •6.3.4. Товари військового призначення
- •6.3.5. Товари подвійного використання
- •6.3.6. Кінцеві споживачі
- •6.3.7. Військове кінцеве використання
- •6.3.8. Суб’єкт здійснення міжнародних передач товарів
- •6.3.9. Дозвіл та висновок
- •6.3.10. Державний експортний контроль
- •6.3.11. Система внутрішньофірмового експортного контролю
- •6.3.12. Документ про гарантію
- •6.4. Процедури здійснення експортного контролю
- •6.4.1. Поняття “контролю” у системі експортного контролю
- •6.4.3. Етапи застосування процедур експортного контролю
- •6.4.4. Дозвільні документи
- •6.4.5. Митний контроль
- •7.1. Застосування процедур державного експортного контролю
- •7.2. Загальні процедури
- •7.2.1. Списки товарів
- •7.2.2. Контроль товарів не внесених до списків
- •7.2.3. Класифікація та ідентифікація товарів
- •7.2.4. Встановлення порядків здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів
- •7.2.5. Експертиза в галузі експортного контролю
- •7.2.6. Реєстрація
- •7.2.7. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •7.3. Процедури державного експортного контролю пов’язані із здійсненням міжнародних передач товарів
- •7.3.1. Повноваження на здійснення експорту чи імпорту
- •7.3.2. Контроль за проведенням переговорів
- •7.3.3. Контроль гарантій щодо кінцевого використання товарів
- •7.3.4. Контроль наявності та достатності гарантії
- •7.3.5. Контроль під час надання дозвільних документів
- •7.4. Процедури державного експортного контролю, що здійснюються під час постачання та після постачання товарів
- •7.4.1. Контроль звітності про використання дозвільних документів та про фактичне використання товарів
- •7.4.2. Контроль доставки товарів
- •(А) Державний контроль за виконанням кінцевими споживачами в Україні зобов’язань за гарантіями щодо використання імпортованих товарів у заявлених цілях
- •7.4.3. Контроль використання товарів у заявлених цілях
- •(В) Перевірки використання іноземними кінцевими споживачами товарів, які були імпортовані з України, з наданням державних гарантій щодо їх використання у заявлених цілях
- •8.1. Загальні положення впровадження систем експортного контролю на підприємствах
- •8.1.1. Мета створення систем експортного контролю на підприємствах
- •8.1.2. Нормативно-правове підґрунтя створення свфек
- •8.1.3. Роль керівництва підприємства у створенні свфек
- •8.2. Організаційні засади створення системи внутрішньофірмового експортного контролю підприємства
- •8.2.1. Організація свфек на підприємстві
- •8.2.2. Підрозділ експортного контролю підприємства
- •8.2.3. Державна атестація свфек підприємства
- •8.3. Функціонування системи внутрішньофірмового експортного контролю підприємства
- •8.3.1. Стадії функціонування свфек підприємства
- •8.3.2. Роботи свфек підприємства, що передують реєстрації
- •8.3.3. Реєстрація підприємства в Держекспортконтролі
- •8.3.4. Визначення процедур експорту товарів
- •8.3.5. Проведення переговорів, пов’язаних з укладанням контрактів
- •8.3.6. Врахування вимог щодо міжнародних передач товарів під час укладання контрактів
- •8.3.7. Отримання від іноземного суб’єкта документів
- •8.3.8. Отримання дозвільних документів
- •8.3.9. Здійснення міжнародної передачі товарів
- •8.3.10. Контроль кінцевого використання товарів
- •8.3.11. Звітування
- •8.4. Система виявлення ризиків
- •8.4.1. Обізнаність персоналу підприємства
- •8.4.2. “Червоні прапорці” виявлення ризиків
- •8.5. Інструменти забезпечення функціонування свфек
- •8.5.1. Кадровий ресурс
- •Організаційний ресурс
- •8.5.3. Матеріально-технічний ресурс
- •8.5.4. Інформаційний ресурс
- •9.1. Загальний підхід до правозастосування у галузі державного експортного контролю
- •9.2. Формалізовані моделі застосування санкцій до суб’єктів, що порушили правила експортного контролю
- •Порушення
- •Порушення
- •Порушення
- •Без порушень
- •9.3. Процедури правозастосування у галузі державного експортного контролю
- •9.4. Накладання штрафів за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю та їх сплата
- •9.5. Застосування додаткових санкцій
- •9.5.1. Повноваження Держекспортконтролю
- •9.5.2. Повноваження інших державних органів
- •9.5.3. Відповідальність за збитки, які суб’єкти зазнають внаслідок застосування додаткових санкції
- •9.6. Адміністративна відповідальність у галузі державного експортного контролю
- •9.6.1. Загальні питання адміністративного правозастосування у галузі державного експортного контролю
- •9.6.2. Справи про адміністративні правопорушення
- •9.7. Кримінальна відповідальність у галузі державного експортного контролю
- •9.7.1. Загальні питання кримінальної відповідальності у галузі державного експортного контролю
- •9.7.2. Особливості визначення кримінальної відповідальності у галузі державного експортного контролю
- •Тема 10
- •10.1. Загальний підхід до експортного контролю держав-членів Європейського Союзу
- •10.2. Процедури експортного контролю єс відносно товарів військового призначення
- •10.2.1. Правова база військового контролю
- •10.2.2. Спільні критерії прийняття рішень щодо експорту військових товарів
- •10.2.3. Загальний підхід до розгляду заяв про “військовий” експорт
- •10.2.4. Врахування відмов у “військовому” експорті
- •10.3. Процедури експортного контролю єс відносно товарів подвійного використання
- •10.3.1. Загальний підхід до контролю товарів подвійного використання
- •10.3.2. Правова база експортного контролю товарів подвійного використання
- •10.3.3. Базова термінологія держав єс стосовно
- •10.3.4. Процедури контролю товарів подвійного використання
- •10.3.5. Дозвільні документи
- •10.3.6. Врахування відмов відносно експорту подвійних товарів
- •10.3.7. Митні процедури
- •10.3.8. Заходи з контролю діяльності експортерів
- •10.4. Контрольний список товарів подвійного
- •10.4.1. Структура єдиного контрольного списку
- •Мал. 10.2. Структура єдиного списку тпв єс
- •10.4.2. Структура національних списків
- •10.4.3. Оновлення списків
- •10.5. Заходи правозастосування
- •10.6. Вдосконалення системи експортного контролю єс
8.5.4. Інформаційний ресурс
Підрозділи, що задіяні у СВФЕК підприємства, повинні мати необхідне для виконання їх завдань інформаційне забезпечення. До такого забезпечення відносяться:
бази документів;
бази законодавчих, нормативних та відомчих актів;
електронні бази даних.
(а) бази документів
У рамках роботи СВФЕК підприємства повинна бути розроблена програма ведення облікової документації. Метою такої програми є створення умов для належного зберігання усіх документів, які мають відношення до конкретних операцій планування та здійснення міжнародних передач товарів (замовлень, контрактів, даних про посередників та кінцевих споживачів, документів про зобов’язання та гарантії, документів про перевізників, маршрути та способи доставки, сертифікати підтвердження доставки, фінансові документи тощо). Зазначені документи повинні зберігатися не менше п’яти років з дати виконання конкретного контракту і повинні надаватися до органів експортного контролю чи інших компетентних державних органів за їх вимогою.
Відносно отримання кожного дозвільного документа підрозділом ЕК підприємства повинні бути оформлені окремі справи. Слід врахувати, що незважаючи на можливості електронних засобів та наявність відповідних електронних баз даних, справи з повними комплектами документів повинні бути оформлені на паперових носіях і містити оригінали (у разі неможливості – засвідчені копії) усіх документів, які були підставою для подання заяви для отримання дозволу.
Підрозділ ЕК підприємства повинний зберігати копії усієї кореспонденції відносно кожної держави, з якою підприємство має зовнішньоекономічні стосунки, незалежно від того, здійснювалися чи ні поставки товарів до цієї держави. Цей підрозділ також повинний зберігати копії усієї кореспонденції з кожним із замовників, вантажовідправників, урядовими органами, а також кореспонденцію з класифікації та ідентифікації товарів за кожним видом чи найменуванням продукції.
Найбільш важливою, з точки зору експортного контролю, є така документація підприємства як:
зовнішньоекономічний договір (контракт) або письмове замовлення на постачання товарів (послуг) за підписом замовника;
копії (чи оригінали) контрактів з визначенням реквізитів замовників, переліків товарів, їх вартості, особливих умов постачання та інших даних, що рекомендується вносити до контрактів;
документи про посередників та кінцевих споживачів;
документи про зобов’язання та гарантії;
документи (довідки) про ступінь таємності товарів;
технічні довідки, за якими можна однозначно ідентифікувати товар за відповідною позицією контрольних Списків;
засвідчені копії сертифікатів кінцевого споживача, імпортних сертифікатів та сертифікатів підтвердження доставки;
звіти про вжиті підприємством заходи щодо контролю доставки товарів;
звіти про вжиті підприємством заходи щодо контролю використання товарів кінцевим споживачем у заявлених цілях.
звіти до органів експортного контролю про використання дозвільних документів чи документів про гарантії;
документи про перевізників, маршрути та способи доставки, у тому числі документи, підписані капітаном, власником чи агентом морського судна, які є письмовим підтвердженням транспортування товарів, та договір про їх доставку. або документи, що оформлюються авіакомпаніями для перевезень товарів за кордон, які містять необхідну з точки зору експортного контролю інформацію.
(б) бази законодавчих, нормативних та відомчих актів
Підрозділ ЕК та інші підрозділи СВФЕК підприємства повинні мати необхідні для їх роботи бази законодавчих, нормативних та інших актів. Контрольні екземпляри таких актів повинні бути віднесені до ведення підрозділу ЕК, який повинен здійснювати їх постійне оновлення відповідно до змін і доповнень, що приймаються відносно таких актів. Підрозділ ЕК повинен забезпечити дотримання персоналом підприємства норм цих актів, а також доведення змісту таких актів до кожного фахівця СВФЕК підприємства.
(в) електронні бази даних
Враховуючи всебічне використання комп’ютерної та іншої електронної оргтехніки найбільш розповсюдженим типом баз даних є саме електронні бази.
В рамках роботи СВФЕК підприємства може бути забезпечено функціонування різних електронних баз даних, але перш за все повинні бути створені та структуровані за окремими базами електронні копії усієї документальної бази зовнішньоекономічної діяльності, законодавчої та нормативно-правової бази, а також створено електронні бази щодо товарів, держав-отримувачів, замовників, покупців, споживачів та посередників. Окремо слід звернуть увагу на створення електронних баз даних щодо заборон, обмежень чи застережень, а також баз, які підтримують вирішення питань зменшення ризиків зовнішньоекономічної діяльності з “чутливими” товарами.
Однак, незважаючи на величезні можливості електронних засобів та наявність відповідних електронних баз даних, справи з повними комплектами документів повинні бути оформленими і на паперових носіях.
_______________________
Запитання для самоконтролю
Назвіть мету впровадження внутрішньофірмових систем експортного контролю на підприємствах.
Які переваги та вигоди отримує підприємство, що створило внутришньофірмову систему експортного контролю?
Кому повинна бути підпорядкована внутрішньофірмова система експортного контролю підприємства і чому повинно бути саме так?
Які підрозділи (за функціональною ознакою) повинні бути охоплені внутрішньофірмовою системою експортного контролю підприємства?
Яким документом передбачено атестацію системи внутрішньофірмового експортного контролю підприємства?
Назвіть напрямки перевірок замовників та споживачів товарів щодо з’ясування спроб незаконного придбання товарів.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛИТЕРАТУРА
Основна
Закон України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” № 549-IV від 20 лютого 2003 року із змінами, що внесено Законом України № 2561-VI від 23 вересня 2010 року.
Науково-практичний коментар до Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” під редакцією Легейди О.С., Дмитрієва А.І., Гришуткіна О.М., Київ, Видавнича компанія “КИТ”, 2005. 1039 с.
“Порядок державної атестації системи внутрішньофірмового експортного контролю, створеної суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1080.
“Методичні рекомендації щодо створення суб’єктами систем внутрішньофірмового експортного контролю”, затверджені наказом Держекспортконтролю від 12.11.2006 № 412.
Гришуткін О.М. “Зовнішньоекономічна діяльність підприємств в умовах експортного контролю”, Вісник експортного контролю №4, 2011 рік.
Додаткова
Міжнародна торгова палата. Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів (ІНКОТЕРМС).
“Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 р. № 1807.
“Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 р. № 86.
“Порядок державного експортного контролю за проведенням переговорів, пов’язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) щодо здійснення експорту товарів”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від від 06.06.2012 р. № 500.
“Порядок справляння плати за надання платних адміністративних послуг з оформлення та видачі документів у галузі державного експортного контролю і переліку платних адміністративних послуг, що надаються Державною службою експортного контролю, та розміру плати за їх надання”, затверджений постановою Кабінету України від 13.07.20011 р. № 746.
“Положення про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов’язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю”, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.1999 р. № 920.
“Положення про порядок проведення експертизи в галузі державного експортного контролю”, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 р. № 767.
“Положення про порядок надання суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю”, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 р. № 838.
“Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”, затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.01 № 201, зареєстрований Міністерством юстиції України 21.09.2001 р. за № 833/6024.
Наказ Держекспортконтролю від 27.04.2009 р. № 31 “Про затвердження “Інструкції про реєстрацію в Держекспортконтролі суб’єктів підприємницької діяльності України як суб’єктів здійснення міжнародних передач товарів”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.06.2009 р. за № 637/1653.
Наказ Держекспортконтролю від 9.01.2004 р. № 5 “Про затвердження “Інструкції щодо порядку заповнення заяв на отримання дозволів (висновків) Держекспортконтролю на здійснення експорту, імпорту, тимчасового вивезення (ввезення) та транзиту товарів, що підлягають експортному контролю, на проведення переговорів, пов’язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів), а також на отримання імпортних сертифікатів України”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.01.2004 р. за № 90/8689.
Наказ Держекспортконтролю від 5.10.2009 р. № 86 “Про затвердження форми висновку щодо можливості проведення переговорів, форми звітів та встановлення строків звітності”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.10.2009 р. за № 3994/17010.
Тема 9
ЗАПОБІГАННЯ ПРАВОПОРУШЕННЯМ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ГАЛУЗІ ДЕРЖАВНОГО ЕКСПОРТНОГО КОНТРОЛЮ
_____________________________________________________________
9.1. Загальний підхід до правозастосування у галузі державного експортного контролю
9.2. Формалізовані моделі застосування санкції до суб’єктів, що порушили правила експортного контролю
9.3. Процедури правозастосування у галузі державного експортного контролю
9.4. Накладання штрафів за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю та їх сплата
9.5. Застосування додаткових санкцій
9.6. Адміністративна відповідальність у галузі державного експортного контролю
9.7. Кримінальна відповідальність у галузі державного експортного контролю
