20. Узагальнення і систематизація як один з етапів засвоєння знань.

Поняття «процес засвоєння знань», його етапи. Поняття: «узагальнення» (уявне виокремлення певних властивостей, що належать певному класу предметів, перехід від одиничного до загального) та «систематизація» (мислительна діяльність, в процесі якої знання про об’єкти, що вивчаються організовуються в певну систему на основі обраного принципу), їх види (первинне (під час сприймання та осмислення навчального матеріалу; результат - загальні уявлення про предмети та явища), локальне або часткове чи понятійне (під час роботи над засвоєнням нових знань, коли розкриваються причинно-наслідкові та інші зв’язки; результат - засвоєння окремих понять), міжпонятійне або поурочне (встановлення спільних суттєвих ознак понять, перехід від менш загальних до більш загальних понять, об’єднання засвоєних понять в систему; результат - формування системи понять; відбувається на спеціально відведеному етапі уроку), тематичне (забезпечує засвоєння циклу понять, цілої системи, змісту цілих розділів програми; відбувається на спеціально відведеному уроці), підсумкове (забезпечує засвоєння зв’язків та відношень між системами знань, що складають зміст цілого курсу, сприяють засвоєнню цілісної системи знань з певної галузі науки), міжпредметне (здійснюється зі споріднених предметів – ботаніка, зоологія). Роль вчителя на даному етапі засвоєння знань (звернення уваги учнів на істотні ознаки предметів та явищ; чітке формулювання понять, законів, принципів і т.д.; підбір прийомів та методів, які найбільш повно розкривають основні ознаки предметів та явищ).

21. Закріплення як один з етапів процесу засвоєння знань.

Поняття «процес засвоєння знань», його етапи. Поняття «закріплення» (спеціальна робота вчителя щодо реалізації дидактичного принципу міцності засвоєння учнями навчального матеріалу, в основі якої лежить процес запам’ятовування; поняття «запам’ятовування» (процес пам’яті, завдяки якому відбувається накопичення, збереження та відтворення навчальної інформації, закріплення нових знань через поєднання їх з набутими); елементи запам’ятовування (первинне враження (явище імпритингу), поточне запам’ятовування (в процесі активної навчально-пізнавальної діяльності, а не шляхом спеціального заучування), закріплення (шляхом безпосереднього вивчення навчального матеріалу); види запам’ятовування (логічне (осмислене) і механічне (просте повторення, «зазубрювання»); концентроване (здійснюється за одним присідом; результат: знання переходять в оперативну, короткотривалу пам’ять і швидко забуваються) та розосереджене (засвоєння навчального матеріалу здійснюється декількома прийомами і розосереджується в часі; результат: переведень знань у довготривалу пам’ять); довільне (людина ставить перед собою мету запам’ятати певний матеріал і використовує спеціальні прийоми для цього) і мимовільне (запам’ятовування є продуктом дій (пізнавальних, практичних і т. д.), але здійснюється автоматично, без наперед поставленої мети; це запам’ятовування має вибірковий характер, воно визначається відношенням дитини до навколишньої дійсності – найкраще запам’ятовується те, що пов’язане з її інтересами, є життєво необхідним). Роль вчителя на даному етапі засвоєння знань: точне і повне первинне враження і його словесні відтворення (явище – імпритингу); спонукання до запам’ятовування не всього обсягу навчального матеріалу, а найбільш суттєвого, що становить основу оволодіння навчальним матеріалом і необхідне для формування наукового світогляду та практичної діяльності; застосування різних видів запам’ятовування (в залежності від дидактичної мети); періодичне повторення навчального матеріалу (види: первинне (одразу після ознайомлення з навчальним матеріалом), поточне (в ході ознайомлення з наступним матеріалом, для якого попередні знання є основою), узагальнююче (знання розглядаються в системі з раніше набутими); вимоги до повторення: цілеспрямованість, мотивація, правильність розподілу в часі, здійснення частинами або в цілому залежно від результату, якого хочуть досягти, відмова від механічного запам’ятовування); застосування прийомів, які сприяють запам’ятовуванню: групування матеріалу, переказ «своїми» словами, з попереднім осмисленням, використання асоціативних образів, чуттєвих переживань); залучення учнів до активної участі в навчально-пізнавальній діяльності).