- •Vі семестрі (спеціальність 5.01010201 Початкова освіта)
- •Програмні вимоги до екзамену Дидактика
- •Зміст екзамену
- •Предмет дидактики, її основні функції та завдання.
- •Основні поняття дидактики: освіта, навчання, самоосвіта, принципи навчання, методи, засоби та форми організації навчання.
- •Я.А.Коменський – основопожник дидактики.
- •5. Й.Г.Песталоцці – основоположник теорії початкового навчання.
- •6. Дидактичні погляди й.Гербарта.
- •7. Дидактичні погляди а. Дістервега.
- •8. Дидактичні погляди к.Д.Ушинського.
- •9. Розвиток дидактики в радянський період.
- •10. Актуальні проблеми дидактики в умовах оновлення системи освіти в Україні.
- •12. Двосторонній характер процесу навчання. Учень як об'єкт та суб'єкт начальної діяльності.
- •13. Наукова теорія пізнання - методологічна основа процесу навчання.
- •14. Процес навчання як система
- •15. Функції процесу навчання.
- •16. Стимули та мотиви навчання, їх взаємозв'язок. Види мотивів.
- •17. Процес засвоєння знань, його рівні.
- •18. Сприймання як один із етапів процесу засвоєння знань.
- •19. Осмислення і розуміння як один з етапів процесу засвоєння знань.
- •20. Узагальнення і систематизація як один з етапів засвоєння знань.
- •21. Закріплення як один з етапів процесу засвоєння знань.
- •22. Застосування знань, умінь і навичок як один з етапів процесу засвоєння знань.
- •23. Догматичне навчання: особливості виду навчання, застосування в практиці сучасної школи.
- •24. Пояснювально-ілюстративне навчання: особливість виду навчання, застосування в практиці сучасної школи.
- •25. Проблемне навчання: особливості виду навчання, застосування в практиці сучасної школи.
- •26. Програмоване навчання: особливості виду навчання, застосування в практиці сучасної школи.
- •27. Диференційоване навчання: особливості виду навчання, застосування в практиці сучасної школи.
- •28. Модульно-рейтингове навчання: особливості виду навчання, застосування в практиці сучасної школи.
- •29. Розвиваюче навчання: особливості виду навчання, застосування в практиці сучасної школи.
- •30. Особистісно орієнтоване навчання: особливості як виду навчання, застосування в практиці сучасної школи.
- •31. Закони навчання.
- •32. Закономірності навчання.
- •33. Принципи навчання як вихідні положення, що визначають характер діяльності вчителя та учнів.
- •34. Принципи навчання, що стосуються усіх компонентів дидактичного процесу.
- •35. Принципи навчання, що стосуються діяльності суб'єктів викладання (вчителів) та їхньої методики.
- •36. Принципи навчання, що стосуються навчально-пізнавальної діяльності суб'єктів учіння (учнів).
- •37. Принцип навчання, що стосується контрольно-оцінювальних функцій дидактичного процесу.
- •38. Загальна характеристика змісту шкільної освіти.
- •39. Основні теоретичні підходи щодо формування змісту освіти.
- •41. Державний стандарт загальної середньої освіти.
- •Державний стандарт початкової освіти.
- •43. Предметна структура змісту навчання. Наука та навчальний предмет.
- •44. Навчальний план. Характеристика державного та шкільного компонентів навчального плану.
- •45. Навчальна програма, її структура. Способи побудови навчальних програм.
- •46. Підручники, їх структура та вимоги до них.
- •47. Методи та прийоми навчання.
- •48. Різні підходи до класифікації методів навчання.
- •49. Бінарні методи навчання.
- •50. Словесні методи навчання (розповідь, пояснення, бесіда, інструктаж, робота з підручником).
- •51. Бесіда як метод навчання. Методика проведення бесіди.
- •Робота з підручником як метод навчання.
- •54. Наочні методи навчання (самостійне спостереження, ілюстрування, демонстрування).
- •Самостійне спостереження як метод навчання. Методика організації самостійного спостереження.
- •56. Практичні методи навчання (вправи, лабораторні, практичні, дослідні та графічні роботи).
- •58. Методи навчання за характером пізнавальної діяльності учнів.
- •59. Технології навчання, історія їх виникнення.
- •60. Різні підходи до класифікації технологій навчання.
- •61.Технологія навчання та методика навчання.
- •Проектна технологія навчання: мета, концептуальні положення, особливості застосування.
- •Інтерактивна технологія навчання: мета, концептуальні положення, особливості застосування.
- •65. Технічні засоби навчання.
- •67. Класно-урочна форма організації навчання.
- •68. Організаційні ознаки класно-урочної системи навчання в Україні.
- •69. Урок як форма організації навчальної діяльності в сучасній школі.
- •70. Типологія уроків. Взаємозв'язок між типом та структурою уроку.
- •71. Структура уроку.
- •72. Сучасні вимоги до уроку (загальні, дидактичні, розвиваючі, виховні, організаційні, санітарно-гігієнічні, етичні, психологічні).
- •73. Нестандартні уроки, їх призначення в навчальному процесі. Типи нестандартних уроків.
- •74. Фронтальна та індивідуальна форми роботи учнів на уроці.
- •75. Групова форма роботи учнів на уроці.
- •76. Попередня підготовка вчителя до уроку.
- •77. Безпосередня підготовка вчителя до уроку.
- •78. Програма самоспостереження та самоаналізу уроку.
- •79. Дидактичні особливості уроків для учнів шестирічного віку.
- •81. Семінарські заняття як позаурочна форма організації навчання.
- •82. Факультатив як позаурочна форма організації навчання.
- •83. Екскурсії, їх місце в навчально-виховному процесі. Типи та методика проведення навчальних екскурсій.
- •84. Практикум як позаурочна форма організації навчання.
- •85. Предметні гуртки як позаурочна форма організації навчання.
- •86. Домашня навчальна робота учнів як позаурочна форма організації навчання.
- •87. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів, його структура, функції. Педагогічні вимоги до контролю.
- •88. Види та форми контролю за навчально-пізнавальною діяльністю учнів
- •89. Методи контролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •90. Методи самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •91. Тематична атестація учнів як вид періодичного контролю.
- •92. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •93. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •94. Особливості організації навчально-виховного процесу в малокомплектній школі.
- •95. Особливості навчання обдарованих дітей.
- •96. Проблеми відставання учнів у навчанні
- •Література:
37. Принцип навчання, що стосується контрольно-оцінювальних функцій дидактичного процесу.
Поняття «принципи навчання», їх роль у процесі навчання. Класифікація принципів навчання. Характеристика (розкрити зміст принципу; сформулювати дидактичні правила) принципу навчання, що стосується контрольно-оцінювальних функцій дидактичного процесу: міцності засвоєння знань, формування умінь та навичок (ефективність процесу навчання залежить від міцності засвоєних знань, сформованих умінь та навичок).
38. Загальна характеристика змісту шкільної освіти.
Поняття «зміст освіти» (система наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя і праці). Соціальний досвід людства – основне джерело змісту освіти, його складові (вже здобуті суспільством знання; досвід здійснення відомих способів діяльності; досвід творчої, пошукової діяльності; досвід ставлень до світу і самого себе). Фактори, які впливають на формування змісту освіти (об'єктивні (система потреб і цілей суспільства; соціальні і наукові досягнення; можливості учнів) та суб'єктивні (методологічні позиції вчених (Д.Локка, Й.Песталоцці, Й.Гербарта, Г.Спенсера, Д.Дьюї).
39. Основні теоретичні підходи щодо формування змісту освіти.
Поняття «зміст освіти». Основні теорії формування змісту освіти (теорія формальної освіти (основне джерело знань – розум; при виборі змісту освіти не потрібно давати великий обсяг знань, оскільки учні його не засвоять, а необхідно розвивати розумові здібності, пам'ять, мислення, увагу дитини; прихильники: Д.Локк, Й.Песталоцці, Й.Гербарт; введення предметів: латинська, грецька мови, математика; визначає зміст освіти граматичних шкіл Англії, загальноосвітніх ліцеїв Франції, гімназій та гуманітарних ліцеїв України; недоліки: знання не узагальнюються і не переносяться в інші умови; участь людини в суспільному житті вимагає не тільки відповідних здібностей, але й певних знань), теорія матеріальної освіти (основне джерело знань - практичний досвід, тому необхідно давати ті знання, які можна застосувати на практиці, людина повинна бути енциклопедично освіченою, в процесі засвоєння корисних знань буде відбуватися також розвиток мислення, розумових здібностей; прихильники: Г.Спенсер; введення предметів: логіка, математика, біологія, хімія, мови; визначає зміст освіти коледжів, деяких ліцеїв; недоліки: знання дуже швидко «старіють», запам’ятовування конкретної інформації нетривке), педоцентрична теорія (при виборі змісту освіти потрібно враховувати інтереси та здібності дітей; прихильники: Д.Дьюї; введення предметів: визначаються інтересами дітей; визначає зміст освіти американських шкіл; недоліки: зниження загального рівня освіти).
40. Наукові вимоги щодо формування змісту шкільної освіти.
Поняття «зміст освіти». Вимоги до змісту освіти в сучасній школі (відповідність меті та завданням виховання, які ставить суспільство перед школою; гуманістична спрямованість (пріоритет загальнолюдських цінностей, здоров’я людини, її вільного розвитку); науковість (занесення фактів і теоретичних положень, які є сталими в науці, відповідає її новітнім досягненням; чіткість висновків з питань розвитку природи і суспільства); послідовність (кожне нове знання спирається на попереднє і впливає на нього); взаємозв'язок між окремими навчальними предметами (а) вивчення деяких предметів неможливе без попередньої підготовки з інших предметів; б) кожна з наук займається вивченням лише певних сторін розвитку природи та суспільства, отож вони знаходяться в тісному взаємозв’язку, ідеї однієї науки використовуються в інших науках); зв'язок з життям (показ практичної значущості ЗУН); відповідність віковим можливостям учнів і рівню їх підготовки (якість навчання знижується, якщо школярам доводиться засвоювати перевантажений за обсягом чи дуже ускладнений теоретично матеріал і навпаки, якщо матеріал занадто легкий, то знання і пізнавальні сили ростуть повільно, непропорційно до їх можливостей); доступність (передбачено структурою навчальних планів і програм, способом викладу наукових знань у навчальних книгах, порядком уведення й оптимальною кількістю наукових понять і термінів, які необхідно засвоїти); підтримка світового стандарту (допомагає школі інтегрувати в світовій освітянський простір).