75. Групова форма роботи учнів на уроці.

Особливості застосування на уроці групової (організація навчальної діяльності у створених невеликих за складом групах у межах одного класу); кількість учнів у групі (залежить: від загальної кількості учнів у класі; характеру і обсягу знань, що опрацьовується; наявності необхідних матеріалів; часу, відведеного на виконання; оптимальна – 3-5 осіб (за меншої – учням важко розглянути проблему, за більшої – складно визначити внесок кожного); об’єднання у групи (здійснюють: 1. вчителі (на добровільних засадах, за результатами жеребкування), 2. учні (власний вибір); види груп: стабільні і тимчасові; однорідні (гомогенні) і різнорідні (гетерогенні); види форм групової взаємодії: ланкова форма (постійні групи учнів (з однаковою або різною успішністю) з 4-6 осіб для виконання спільних навчальних завдань, формуються для роботи протягом чверті (навчального року); бригадна форма (тимчасові групи учнів з 4-6 осіб для виконання навчальних завдань на певному занятті; різновиди організації їх роботи: кооперативно-групова (кожна група виконує частину загального завдання), диференційовано-групова (завдання з урахуванням їх складності розподіляється між учнями з різними навчальними можливостями); парна (створюються пари, для виконання навчальних завдань; види: статичні (постійні) та динамічні (змінні); переваги: стосунки між вчителем і учнями набувають характеру співпраці; дає можливість об’єднати зусилля дітей, спільно відповідати за виконання завдання; активізує діяльність учнів; сприяє формуванню уміння вчитися, планувати, моделювати, здійснювати самоконтроль, взаємоконтроль; виховується колективність, відповідальність, культура ведення діалогу; недоліки: потребує добре продуманої організації з боку вчителя; застосовується: при виконанні лабораторних і практичних робіт; на навчально-дослідних ділянках; під час засвоєння, повторення, застосування, узагальнення і систематизації знань на уроках з основ наук) форми роботи учнів на уроці.

76. Попередня підготовка вчителя до уроку.

Поняття «підготовка вчителя до уроку» (вибір такої організації навчально-виховного процесу, яка в даних конкретних умовах забезпечить найвищий кінцевий результат). Види підготовки: попередня та безпосередня. Особливості попередньої підготовки вчителя до уроку (вивчення навчальної програми з предмета та суміжних предметів; ознайомлення з підручником, посібниками, педагогічною та методичною літературою; вивчення передового педагогічного досвіду; аналіз власного досвіду; календарне планування (розподіл у часі окремих тем з урахуванням кількості годин, що визначаються програмою на кожну тему, кількості тижневих годин (визначених навчальним планом) і розкладу занять); тематичне планування (визначення послідовності уроків, основних видів роботи на уроці; включає визначення: місця теми в системі курсу; понять, вмінь, навичок, які необхідно сформувати; знань, що вивчалися раніше і є основою для систематизації нових знань; міжпредметних зв’язків; місця роботи учнів під керівництвом вчителя та самостійної роботи із засвоєння нових знань; практичних занять; тренувальних та творчих вправ; форм контролю та самоконтролю; завершального етапу у вивченні теми); ознайомлення з матеріальним забезпеченням навчальних занять, наявними ТЗН; вивчення стилю викладання в даному класі інших вчителів; ознайомлення з класом (особливості учнів, їх ставлення до навчання, до навчальних предметів, до вчителів)