79. Дидактичні особливості уроків для учнів шестирічного віку.

Мета навчання шестирічних учнів (підготовка до систематичного навчання в наступних класах). Специфіка навчання шестирічних учнів (відповідність загальним вимогам до організації навчання у початкових класах і врахування специфічних умов, зумовлених віком дітей). Дидактичні особливості уроків для 6-річок (взаємозв’язок навчальної діяльності з ігровою (їх місце, тривалість визначаються завданнями уроку та змістом самої гри; види дидактичних ігор: на формування розумових операцій (аналіз, порівняння, класифікація, узагальнення), на відновлення, (доповнення) цілого, на виключення «зайвого», драматизації, ігри-конструювання, рольові ігри з елементами сюжету); зменшення тривалості уроку (35 хв.); проведення динамічних пауз (1-2, загальна тривалість 5 хв.(3 хв. після 12-15 хв. уроку, 2 хв. – десь після 20 хв.), проводиться після спаду інтересу, працездатності з врахуванням провідної діяльності на уроці, не повинні переривати незавершену роботу); розгорнуте повторення навчального матеріалу замість домашнього завдання; зміна структури уроку (повторення, підготовка до засвоєння нового матеріалу, робота над новим матеріалом, первинне закріплення, висновок уроку); опора розумових дій на практичні; своєчасне чергування завдань, що потребують різних видів сприймання (Н. слухова робота змінюється практичними діями з різними рухами); специфічне оцінювання; відсутність домашніх завдань (проте дітям корисні цікаві, посильні, усні й практичні завдання (крім письмових) загально розвивального значення і ті, що дають можливість застосувати щойно вивчене); поступовий перехід від співробітництва з учителем до самостійної роботи (переважно практичного характеру, з опорою на різні форми сприймання і пам’яті, тривалістю 4-5 хв.).

80. Місце і роль позаурочних форм у навчальному процесі (семінари, практикуми, факультативи, екскурсії, предметні гуртки, консультації, додаткові індивідуальні заняття з учнями, домашня навчальна робота).

Поняття «позаурочна форма організації навчання» (організація навчальної діяльності учнів в позаурочний час, спрямована на розширення їх пізнавальних інтересів), їх значення в процесі навчання (доповнюють і розвивають класно-урочну діяльність учнів; розширюють умови для розвитку інтелектуальних можливостей учнів, задоволення їх пізнавальних інтересів і потреб).

Характеристика позаурочних форм організації навчання: додаткові індивідуальні заняття з учнями (умови, за яких застосовуються (з учнями, які відстають у навчанні, з кращими учнями з метою їх підготовки до олімпіад, з дітьми, які за станом здоров’я не можуть відвідувати школу), особливості: вчитель сам обирає методику проведення, їх періодичність, тривалість, готує до них матеріали); консультації з учнями (умови, за яких застосовуються: якщо учні мають труднощі у вивченні певного навчального матеріалу, перед екзаменами, у ході підготовки до семінарських, практичних робіт), види (індивідуальні, групові).

81. Семінарські заняття як позаурочна форма організації навчання.

Поняття «позаурочна форма організації навчання», їх значення, види. Семінарські заняття (обговорення класним колективом підготовлених доповідей, рефератів, повідомлень, головних питань з основного розділу (чи кількох розділів); роль: сприяють глибшому осмисленню і розширенню знань з теми, формуванню вміння самостійно засвоювати знання, здійснювати розумові операції; активізують самостійну роботу учнів з навчальною і додатковою літературою; види (підготовчі (просемінарські) – за способом проведення: семінари-бесіди, обговорення, комбіновані; власне семінарські – за способом проведення: семінари-розгорнуті бесіди, коментоване читання, доповіді, повідомлення, диспути, вирішення завдань, комбіновані; міжпредметні – за способом проведення: семінари-конференції); методика проведення (підготовчий етап: вибір теми, визначення мети і завдань, формулювання основних та додаткових питань, підбір літератури, розподіл завдань між учнями з урахуванням їх індивідуальних можливостей, проведення групових та індивідуальних консультацій, перевірка конспектів; проведення семінару: вступне слово вчителя (оголошує завдання семінару, порядок його проведення, наголошує на ключових питаннях, дає рекомендації щодо записів у зошит); обговорення проблеми; заключне слово вчителя (узагальнює інформацію, відмічає кращі роботи).