85. Предметні гуртки як позаурочна форма організації навчання.

Поняття «позаурочна форма організації навчання», їх значення, види. Предметні гуртки (науково-освітні гуртки, організовані з метою розширення й поглиблення знань учнів з різних предметів та розвитку в них інтересу до відповідних галузей науки, мистецтва, техніки; роль: поглиблення набутих знань, розвиток інтересів і здібностей учнів; види (предметні (відповідно до навчального предмета), технічні, спортивні); особливості: кількість учнів 10-20 чол., їх добровільна участь, періодичність занять: 2-3 рази в місяць, працюють за спеціально розробленим планом, відповідно до загальношкільного графіка гурткової роботи, очолюють педагоги, батьки (на громадських засадах), форми проведення: різноманітні (вибір залежить від специфіки предмета, індивідуальних і вікових особливостей учнів, матеріальних умов, майстерності вчителя).

86. Домашня навчальна робота учнів як позаурочна форма організації навчання.

Поняття «позаурочна форма організації навчання», їх значення, види. Домашня навчальна робота учнів або самопідготовка (самостійне виконання учнями навчальних завдань після уроків (вдома, на групі продовженого дня, в години самопідготовки в школах-інтернатах); переваги (ЗУН засвоюються не відразу, а в ході періодичного повторення; сприяє поглибленню і розширенню знань учнів; дає можливість учневі виявити і випробувати свої можливості, набути уміння самостійно вчитися, переборювати труднощі); недоліки (призводить до перевантаження). Домашні завдання (складова частина навчального процесу, яка полягає у виконанні учнями за завданням учителя самостійної навчальної і практичної роботи після уроків), види (за кількістю учасників (загальні (спільні для всіх учнів класу), індивідуальні (розроблені для окремих учнів з метою подолання відставання або ж розвитку творчих здібностей); за характером виконання (репродуктивні (тренувальні завдання); продуктивні (застосування знань у новій ситуації, порівняння, узагальнення, оцінювання, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, доведення, виділення головної думки); творчі (скласти речення, оповідання); за дидактичною метою (засвоєння теоретичного матеріалу, формування умінь та навичок, застосування ЗУН в різних умовах, узагальнення та систематизація знань, пропедевтичні завдання, комбіновані завдання); за формою виконання (усні та письмові). Нормування домашньої роботи (2-3 кл. - до 1,5 год., 4-5 кл. - до 2 год., 6-7 кл. - до 2,5 год., 8 кл. - до 3 год., 9-12 кл. - до 4 год.; не повинна перевищувати третини того, що зроблено на уроці у 1-7 кл., і половини - у 8-12 кл.).

Педагогічні вимоги: не задавати додому того, чого діти добре не зрозуміли в класі; формування на уроках в учнів навичок і прийомів раціонального виконання домашніх завдань; відповідність домашніх завдань вимогам (раціональне визначення обсягу і складності з урахуванням вимог навчальних програм та інтересів і потреб учнів, рівня їхнього розвитку; чітке планування змісту (відповідні параграфи підручника, номери вправ); своєчасне повідомлення на уроці (завдання дається при зосередженні уваги всіх учнів); зрозумілий запис на дошці та в щоденниках); проведення інструктажу (звернути увагу на особливості завдання, порівняти його з тими, що виконувалися в класі; дати рекомендації щодо прийомів виконання завдання; попередити про можливі труднощі, вказати шляхи їх подолання); урізноманітнення домашніх завдань (робота з текстом підручника; виконання письмових і графічних робіт; виконання усних вправ; самостійна практична робота, яка вимагає певних спостережень; проведення дослідів; заучування напам'ять); індивідуалізація і диференціація домашніх завдань за обсягом і змістом (способи диференціації: час від часу деяким учням зовсім не давати домашніх завдань; окремим дітям як заохочення пропонувати самим визначити своє домашнє завдання; широко використовувати вибір домашнього завдання з двох-трьох варіантів; для одних дітей зменшувати їх обсяг, для інших ускладнювати роботу творчими додатковими завданнями); систематичний контроль учителем виконання домашніх завдань кожним учнем; урізноманітнення способів перевірки виконання домашнього завдання учнями; співпраця з батьками (батьки повинні знати: де і як записується зміст домашніх завдань; як оформляти записи в зошитах з різних предметів; яку допомогу варто подавати (допомога в організації роботи, плануванні часу, але ні в якому разі не виконання завдань замість дитини); як здійснювати контроль; яким є оптимальний режим виконання домашніх завдань; яким орієнтовним обсягом знань мають оволодіти школярі, які з питань програми мають засвоїти досконало).