94. Особливості організації навчально-виховного процесу в малокомплектній школі.

Поняття: «малокомплектна початкова школа» (школа без паралельних класів, з малим контингентом учнів), «класи-комплекти» (два(три) класи, які працюють в одному приміщенні з одним вчителем). Умови організації навчально-виховного процесу: зовнішні (раціональне поєднання класів у комплекти; правильна побудова розкладу занять; забезпечення належної матеріально-технічної бази (ТЗН, роздавальний дидактичний матеріал, наочні посібники); вимогливість та відповідальність вчителя; тісний контакт вчителя з батьками), внутрішні (визначення оптимальної структури та змісту уроку, особливо самостійної роботи); формування у школярів загальнонавчальних умінь та навичок; вибір оптимального поєднання методів та прийомів навчання; раціональне поєднання наочності і слова на різних етапах вивчення теми; вміле керівництво різновіковим колективом). Комплектування класів (врахування: кількості класів; кількості учнів у кожному класі; загальної підготовленості школярів; складності розв'язуваних на певному етапі навчання завдань; досвіду вчителя; розміру класних кімнат; види: об’єднання суміжних та несуміжних класів. Найбільш раціональне поєднання класів (1 (потребують особливої уваги вчителя, бо не мають досвіду навчання) - 3 (мають досвід самостійної роботи); 2 (мають досвід самостійної роботи) – 4 (потребують особливої уваги вчителя, бо йде підготовка до школи ІІ ступеня). Основні підходи до складання розкладу (поєднання уроків різнопредметного (враховується: зміст предмету, рівень підготовленості учнів, можливість організації самостійної роботи учнів) та однопредметного змісту (доцільне у суміжних класах; уроки фізичної культури, музики, трудового навчання взагалі не проводяться окремо; можливе проведення однотемних уроків (полегшує планування уроку, дозволяє швидше переключити увагу учнів; враховується: рівень засвоєння попередніх знань, загальний розвиток учнів, характер навчального матеріалу у кожному класі; слід уникати штучного поєднання або спрощення змісту у роботі з різними класами); типові форми спільних занять: екскурсії, вступні бесіди, перегляд кадрів діафільмів, тематичні і між тематичні узагальнення, робота на пришкільній ділянці). Особливості побудови уроків у класах-комплектах (основна функція вчителя – пояснення нового матеріалу; розподіл часу та раціональне його використання (причини втрати: неодночасний початок навчання в усіх класах комплекту; часті й багатослівні пояснення наступного етапу уроку; брак завдань для індивідуальної роботи (невміле їх використання); нераціональні способи перевірки; невдала організація робочого місця класовода і учнів); визначення головної навчальної мети в кожному класі; обов’язковість і різноманітність самостійної роботи (виконує не стільки контролюючу, скільки навчальну функцію); структура уроку (переходи «з учителем – самостійно», «самостійно - з учителем»; їх кількість і зміст визначаються: завданнями вивчення теми в кожному класі; кількістю класів у комплекті; змістом предметів, поєднаних на уроці; рівнем сформованості в учнів прийомів самостійної роботи); застосування діючих підручників, відомих методів навчання потребує пристосування до умов засвоєння учнями значної частини навчального матеріалу самостійно).