92. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Поняття «оцінювання знань» (визначення й вираження в умовних одиницях (балах), а також в оціночних судженнях учителя знань, умінь та навичок учнів відповідно до вимог шкільних програм), «оцінка» (система певних показників, які відображають об’єктивні ЗУН). Об'єкт оцінювання (опанування учнем змістом освіти (ЗУН учнів; досвід їх творчої діяльності; досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності), його компетенції). Характеризується: кількісними (1-12 балів) та якісними (повнота, глибина, міцність знань та ін.) показниками. Основні компетенції (компетенція (загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню); види: соціальні, полікультурні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку та самоосвіти). Види оцінювання (тематичне (оцінювання результатів вивчення учнем теми), підсумкове (здійснюється наприкінці семестру (за результатами тематичного оцінювання), навчального року (на основі семестрових оцінок), поточне (необов’язкове, проводиться по ходу вивчення теми). Умови оцінювання (обов'язкове з предметів інваріантної складової навчального плану закладу;1кл. –словесна характеристика відповіді (за рішенням педради і 2 кл.); у випадку невідповідності навчальних досягнень встановленим вимогам позначається – «не атестований»; використання іншої системи оцінювання (рейтингова, метод портфоліо) за погодженням з місцевими органами управління освітою (переведення оцінок з навчальних предметів за семестри, рік, результати державної підсумкової атестації у бали). Суб’єктивізм в оцінюванні навчальних досягнень учнів («ефекти суб’єктивізму»: сукупності (учень має високі оцінки з багатьох предметів), контрасту (виділення одного з учнів на фоні слабенького класу), соціального стану (вплив соціального статусу батьків), ідеалу (вчитель впевнений, що учні не можуть знати ідеально), голосу (роздратованість надто голосною (тихою) відповіддю), очікування (вчитель сподівався на кращу (гіршу) відповідь), надмірної поблажливості (суворості). Вимоги до оцінювання (виставлення оцінки за наявний на даний момент рівень ЗУН (а не попередні успіхи чи невдачі); недопускання впливу на оцінку інших чинників (поведінки на уроці і т.п.); подолання хаотичності у виставленні оцінок; вмотивованість оцінок; подолання орієнтування на середній бал; використання результатів перевірки для вдосконалення навчального процесу).

93. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.

Поняття: «оцінювання», «оцінка», «норми оцінок» (конкретні вимоги, які регулюють виставлення оцінок з різних навчальних предметів за усну відповідь чи письмову роботу). Критерії, які визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів (вихованців), визначені Наказом Міністерства освіти та науки, молоді і спорту 13 квітня 2011 р. Аналіз навчальних досягнень учнів у процесі оцінювання (характеристика відповіді учня (елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча); якість знань (правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність); ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь та навичок; рівень оволодіння розумовими операціями (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, робити висновки); досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблему, формулювати гіпотезу, розв’язувати проблему); самостійність оцінних суджень). Рівні навчальних досягнень учнів (початковий (1-3 бали) – початкове уявлення про предмет вивчення; середній (4-6 балів) – відтворення основного навчального матеріалу, виконання завдань за зразком, володіння елементарними навчальними вміннями; достатній (7-9 балів) – відтворення знань на рівні розуміння відмінностей між предметами та зв’язків між ними, самостійне засвоєння знань в стандартних умовах, володіння розумовими операціями, здатність самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності, брак власних суджень; високий (10-12 балів) – знання глибокі, міцні, узагальнені, системні, застосування творче, навчальна діяльність носить дослідницький характер, самостійні оцінні судження, вміння їх відстояти; певному рівню оцінювання відповідають певні критерії оцінювання). Порівняльна характеристика 4-бальної та 12-бальної систем оцінювання (4-бальна не відображала відмінність у рівнях навчальних досягнень учнів; 12-бальна запроваджена 1 вересня 2000 р., побудована з урахуванням підвищення рівня особистих досягнень (рівні досягнень: ознайомлювальний (1-3 бали), відтворювальний (4-6 балів), перетворювальний (7-9 балів), творчий (10-12 балів), вчитель враховує рівень успішності учня, а не ступінь його невдач, критерії оцінювання базуються на принципі позитивності (оцінки не поділяють на негативні та позитивні), перевідними (випускними) є всі оцінки, які виставляються у відповідний документ про освіту).