- •Vі семестрі (спеціальність 5.01010201 Початкова освіта)
- •Програмні вимоги до екзамену Дидактика
- •Зміст екзамену
- •Предмет дидактики, її основні функції та завдання.
- •Основні поняття дидактики: освіта, навчання, самоосвіта, принципи навчання, методи, засоби та форми організації навчання.
- •Я.А.Коменський – основопожник дидактики.
- •5. Й.Г.Песталоцці – основоположник теорії початкового навчання.
- •6. Дидактичні погляди й.Гербарта.
- •7. Дидактичні погляди а. Дістервега.
- •8. Дидактичні погляди к.Д.Ушинського.
- •9. Розвиток дидактики в радянський період.
- •10. Актуальні проблеми дидактики в умовах оновлення системи освіти в Україні.
- •12. Двосторонній характер процесу навчання. Учень як об'єкт та суб'єкт начальної діяльності.
- •13. Наукова теорія пізнання - методологічна основа процесу навчання.
- •14. Процес навчання як система
- •15. Функції процесу навчання.
- •16. Стимули та мотиви навчання, їх взаємозв'язок. Види мотивів.
- •17. Процес засвоєння знань, його рівні.
- •18. Сприймання як один із етапів процесу засвоєння знань.
- •19. Осмислення і розуміння як один з етапів процесу засвоєння знань.
- •20. Узагальнення і систематизація як один з етапів засвоєння знань.
- •21. Закріплення як один з етапів процесу засвоєння знань.
- •22. Застосування знань, умінь і навичок як один з етапів процесу засвоєння знань.
- •23. Догматичне навчання: особливості виду навчання, застосування в практиці сучасної школи.
- •24. Пояснювально-ілюстративне навчання: особливість виду навчання, застосування в практиці сучасної школи.
- •25. Проблемне навчання: особливості виду навчання, застосування в практиці сучасної школи.
- •26. Програмоване навчання: особливості виду навчання, застосування в практиці сучасної школи.
- •27. Диференційоване навчання: особливості виду навчання, застосування в практиці сучасної школи.
- •28. Модульно-рейтингове навчання: особливості виду навчання, застосування в практиці сучасної школи.
- •29. Розвиваюче навчання: особливості виду навчання, застосування в практиці сучасної школи.
- •30. Особистісно орієнтоване навчання: особливості як виду навчання, застосування в практиці сучасної школи.
- •31. Закони навчання.
- •32. Закономірності навчання.
- •33. Принципи навчання як вихідні положення, що визначають характер діяльності вчителя та учнів.
- •34. Принципи навчання, що стосуються усіх компонентів дидактичного процесу.
- •35. Принципи навчання, що стосуються діяльності суб'єктів викладання (вчителів) та їхньої методики.
- •36. Принципи навчання, що стосуються навчально-пізнавальної діяльності суб'єктів учіння (учнів).
- •37. Принцип навчання, що стосується контрольно-оцінювальних функцій дидактичного процесу.
- •38. Загальна характеристика змісту шкільної освіти.
- •39. Основні теоретичні підходи щодо формування змісту освіти.
- •41. Державний стандарт загальної середньої освіти.
- •Державний стандарт початкової освіти.
- •43. Предметна структура змісту навчання. Наука та навчальний предмет.
- •44. Навчальний план. Характеристика державного та шкільного компонентів навчального плану.
- •45. Навчальна програма, її структура. Способи побудови навчальних програм.
- •46. Підручники, їх структура та вимоги до них.
- •47. Методи та прийоми навчання.
- •48. Різні підходи до класифікації методів навчання.
- •49. Бінарні методи навчання.
- •50. Словесні методи навчання (розповідь, пояснення, бесіда, інструктаж, робота з підручником).
- •51. Бесіда як метод навчання. Методика проведення бесіди.
- •Робота з підручником як метод навчання.
- •54. Наочні методи навчання (самостійне спостереження, ілюстрування, демонстрування).
- •Самостійне спостереження як метод навчання. Методика організації самостійного спостереження.
- •56. Практичні методи навчання (вправи, лабораторні, практичні, дослідні та графічні роботи).
- •58. Методи навчання за характером пізнавальної діяльності учнів.
- •59. Технології навчання, історія їх виникнення.
- •60. Різні підходи до класифікації технологій навчання.
- •61.Технологія навчання та методика навчання.
- •Проектна технологія навчання: мета, концептуальні положення, особливості застосування.
- •Інтерактивна технологія навчання: мета, концептуальні положення, особливості застосування.
- •65. Технічні засоби навчання.
- •67. Класно-урочна форма організації навчання.
- •68. Організаційні ознаки класно-урочної системи навчання в Україні.
- •69. Урок як форма організації навчальної діяльності в сучасній школі.
- •70. Типологія уроків. Взаємозв'язок між типом та структурою уроку.
- •71. Структура уроку.
- •72. Сучасні вимоги до уроку (загальні, дидактичні, розвиваючі, виховні, організаційні, санітарно-гігієнічні, етичні, психологічні).
- •73. Нестандартні уроки, їх призначення в навчальному процесі. Типи нестандартних уроків.
- •74. Фронтальна та індивідуальна форми роботи учнів на уроці.
- •75. Групова форма роботи учнів на уроці.
- •76. Попередня підготовка вчителя до уроку.
- •77. Безпосередня підготовка вчителя до уроку.
- •78. Програма самоспостереження та самоаналізу уроку.
- •79. Дидактичні особливості уроків для учнів шестирічного віку.
- •81. Семінарські заняття як позаурочна форма організації навчання.
- •82. Факультатив як позаурочна форма організації навчання.
- •83. Екскурсії, їх місце в навчально-виховному процесі. Типи та методика проведення навчальних екскурсій.
- •84. Практикум як позаурочна форма організації навчання.
- •85. Предметні гуртки як позаурочна форма організації навчання.
- •86. Домашня навчальна робота учнів як позаурочна форма організації навчання.
- •87. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів, його структура, функції. Педагогічні вимоги до контролю.
- •88. Види та форми контролю за навчально-пізнавальною діяльністю учнів
- •89. Методи контролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •90. Методи самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •91. Тематична атестація учнів як вид періодичного контролю.
- •92. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •93. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •94. Особливості організації навчально-виховного процесу в малокомплектній школі.
- •95. Особливості навчання обдарованих дітей.
- •96. Проблеми відставання учнів у навчанні
- •Література:
41. Державний стандарт загальної середньої освіти.
Поняття «Державний стандарт загальної середньої освіти» (звід норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової та повної загальної середньої освіти, а також гарантії держави щодо їх здобуття); розробляється Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, Національною Академією наук України та Академією педагогічних наук України; затверджується Кабінетом Міністрів України; переглядається не менше як один раз на 10 років. Базовий навчальний план (нормативний документ, який дає цілісне уявлення про змістове наповнення і співвідношення основних галузей знань за роками навчання в середній школі, мінімальну тривалість вивчення конкретної освітньої галузі знань, тижневе навантаження учнів на різних ступенях навчання та його структуру, встановлює кількість навчальних годин, фінансованих з бюджету) – основоположний документ Державного стандарту загальної середньої освіти. Складові Базового навчального плану: інваріантна частина (спільна складова для всіх загальноосвітніх закладів України (державний компонент); забезпечує єдність навчального процесу; містить обов’язкові для вивчення освітні галузі (мова і література, суспільствознавство, культурознавство, природознавство, математика, природознавство, технології, фізична культура та здоров’я); варіативна частина (змінна складова (шкільний компонент), містить вибірково-обов’язкові предмети, індивідуальні та групові заняття, курси за вибором і профільне навчання, факультативи; створює передумови для відображення у змісті навчання природних, соціокультурних особливостей регіону, для диференціації, індивідуалізації, профільності (в старших класах) навчання, забезпечує врахування інтересів, здібностей учнів, бажань батьків, можливостей школи; кількість годин: у початковій школі 8-10%, у середній – 15-20%, у старшій – до 35% від загальної кількості годин). Розподіл годин державного компоненту між освітніми галузями (суспільно-гуманітарні - 35%, природничо-математичні – 25%, оздоровчо-трудові – 15%, естетичні – 5%).
Державний стандарт початкової освіти.
Поняття «Державний стандарт загальної середньої освіти». Державний стандарт початкової загальної освіти (складові: загальна характеристика складових змісту освіти, Базовий навчальний план, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів; затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011р.; вступив у дію з 1вересня 2012-2013 н.р.(для учнів 1 класів); розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів; ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого (спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні (забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів) і компетентнісного (спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно-підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності) підходів.
Компетенція (суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини; види: предметна (сукупність знань, умінь та характерних рис у межах конкретного предмета, що дає можливість учневі самостійно виконувати певні дії для розв’язання навчальної проблеми (задачі, ситуації; учень має уявлення, знає, розуміє, застосовує, виявляє ставлення, оцінює) та ключова (об’єктивна категорія, що фіксує суспільно визначений комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати в широкій сфері діяльності людини). Компетентність (набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці; види: предметна або галузева (набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань; предметні компетентності: комунікативна; літературна; мистецька; міжпредметна естетична; природничо-наукова; математична; проектно-технологічна; інформаційно-комунікаційна; суспільствознавча; історична; здоров’язбережувальна) і ключова (спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів; уміння вчитися; ключові компетентності:уміння спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами; математична компетентність; базова компетентність в галузі природознавства; базова компетентність в галузі техніки; інформаційно-комунікаційна компетентність; соціальна компетентність; громадянська компетентність; загальнокультурна компетентність; здоров’язбережувальна компетентність).
