58. Методи навчання за характером пізнавальної діяльності учнів.

Поняття «методи навчання». Характерисика методів навчання за характером пізнавальної діяльності учнів (у 1965 р. І.Я. Лернер і М.М. Скаткін виділили п´ять методів навчання за характером діяльності, самостійності, проявом творчих здібностей тих, хто навчається; пояснювально-ілюстративний або інформаційно-рецептивний (метод навчання, спрямований на повідомлення готової інформації різними засобами (словесними, наочними, практичними) та усвідомлення і запам'ятовування її учнями; характерні ознаки (знання у «готовому» вигляді; сприймання знань різними способами (від вчителя, за допомогою підручника); сприймання і осмислення знань учнями, фіксація їх у пам'яті; міцність засвоєння знань забезпечується багаторазовим повторенням); переваги: забезпечує системність знань, послідовність викладу; економить час; недоліки: орієнтований на запам'ятовування і відтворення інформації; не сприяє розвитку розумових здібностей учнів; репродуктивний (метод навчання, спрямований на відтворення учнем способів діяльності за визначеним учителем алгоритмом); характерні ознаки (знання у «готовому» вигляді; розуміння, запам'ятовування, правильне відтворення знань учнями; міцність засвоєння знань та вмінь забезпечується через багаторазове виконання одного й того самого завдання, варіативних, схожих з раніше засвоєними зразками); переваги: забезпечує можливість передачі великої за обсягом навчальної інформації без значних зусиль; економить час; недоліки: діяльність має алгоритмічний характер (за інструкціями, правилами, в аналогічних, схожих зі зразком, ситуаціях); не сприяє розвитку гнучкості мислення; не формує навичок пошукової діяльності; проблемного викладу (метод навчання, який передбачає постановку вчителем перед учнями проблеми і визначення шляхів її розв'язання з приховуванням можливих пізнавальних суперечностей); характерні ознаки (показ вчителем шляху дослідження проблеми, розв'язання її від початку до кінця; спостереження учнями за процесом роздумів учителя, оволодіння уміннями розв'язувати проблемні завдання); переваги: сприяє самостійному оволодінню знаннями, розвитку навичок творчої діяльності; недоліки: потребує великих витрат часу; не розв'язує завдань щодо формування практичних умінь і навичок; малоефективний при засвоєнні учнями принципово нових розділів чи тем навчальної програми, коли немає змоги застосувати принцип аперцепції (опори на попередній досвід) і необхідне пояснення вчителя; частково-пошуковий (метод навчання, за якого певні елементи знань повідомляє педагог, а частину учні здобувають самостійно, відповідаючи на поставлені запитання чи розв'язуючи проблемні завдання); характерні ознаки (організація учителем пошуку нових знань за допомогою різних засобів; самостійне розв'язання учнями частини проблемної ситуації шляхом аналізу, порівняння, узагальнення); переваги: сприяє організації активного пошуку; активізує мислення (набуває продуктивного характеру); пробуджує інтерес; недоліки: не створює в учнів цілісного бачення всього шляху пошуку, здобування знань; потребує значних затрат часу, певного рівня підготовки вчителя; дослідницький (метод навчання, який передбачає творче застосування знань, оволодіння методами наукового пізнання, формування досвіду самостійного наукового пошуку); характерні ознаки (спільне формулювання вчителем та учнями проблеми; самостійне здобуття учнями нових знань у процесі дослідження проблеми, порівняння різних варіантів відповідей, визначення основних засобів досягнення результатів; основною метою діяльності вчителя є оперативне управління процесом розв'язання проблемних завдань); переваги: залучення школярів до самостійних і безпосередніх спостережень, на основі яких вони встановлюють зв'язки між предметами і явищами дійсності, пізнають закономірності, роблять висновки; навчання характеризується високою інтенсивністю, підвищеним інтересом, знання - глибиною, міцністю і дієвістю; недоліки: потребує значних затрат часу, певного рівня підготовки вчителя та учнів.