56. Практичні методи навчання (вправи, лабораторні, практичні, дослідні та графічні роботи).

Поняття «методи навчання». Особливості практичних методів навчання (залучення учнів до різних видів самостійної діяльності з метою формування практичних вмінь та навичок). Переваги: сприяють безпосередньому пізнанню дійсності, поглибленню знань, їх практичному закріпленню. Характеристика практичних методів навчання: практична робота (застосування учнями знань під час вирішення практичних завдань (наприклад, виготовлення аплікації на уроках трудового навчання); етапи проведення (пояснення вчителя (теоретичне осмислення роботи); показ (інструктаж); проба (2-3 учні виконують роботу, решта спостерігає); виконання роботи (кожен учень виконує роботу самостійно); контроль (роботи учнів приймають і оцінюють); графічна робота (відображення знань учнів у кресленнях, графіках діаграмах, таблицях, ескізах; етапи виконання (ознайомлення учнів з технікою виконання; показ послідовності виконання; виконання; аналіз та оцінювання результатів); дослідна робота (виконання пошукових завдань і проектів, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань учнів); етапи проведення (вступна бесіда з метою усвідомлення учнями проблеми, яку необхідно розв'язати; запис питань, на які учні повинні будуть відповісти після спостереження; читання опису досліду в підручнику; виконання роботи відповідно до алгоритму, описаного в підручнику; відповіді на запитання; узагальнення результатів досліду).

57. Метод вправ, його використання на уроці. Види вправ. Поняття «методи навчання». Особливості практичних методів навчання, їх види. Вправи (багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коригуванням).

Види (за формою навчальної діяльності (усні, письмові, графічні, технічні); за дидактичною метою (підготовчі (готують учнів до сприймання нових знань і способів їх застосування на практиці), вступні (сприяють засвоєнню нового матеріалу на основі розрізнення споріднених понять і дій), пробні (перші завдання на застосування щойно засвоєних знань (попереджувальні, коментовані, пояснювальні), тренувальні (набуття учнями навичок у стандартних умовах (за зразком, за інструкцією, за завданням без докладних вказівок); творчі (за змістом і методами виконання наближаються до реальних життєвих ситуацій), контрольні (з метою визначення рівня сформованості уміння чи навички (письмові, графічні, практичні вправи). Методика виконання вправ: пояснення мети та завдань діяльності, спираючись на усвідомлення учнями знань; показ правильності виконання дії (матеріал для вправи необхідно поділити на окремі елементи, які учень повинен добре зрозуміти; необхідно об’єднати розділений матеріал для своєрідного «зв’язування» окремо вироблених навичок); первинне відтворення сильними учнями навчальних дій; багатократне тренувальне повторення навчальних дій до набуття учнями практичних умінь та навичок. Педагогічні вимоги: якісна підготовленість вчителя, його уміння враховувати індивідуальні особливості учнів; розуміння учнями мети вправи, змісту і послідовності її виконання; підтримання в учнів постійного інтересу до вправи, усвідомленого ставлення до багаторазових повторень одноманітних дій; дотримання доступного ритму, методично правильного чергування дій, що вимагають від учнів посиленого розумового і фізичного напруження; послідовність і систематичність у виконанні вправ, поступове підвищення самостійності учнів під час їх відпрацювання; поступове ускладнення і зміна умов виконання вправ; систематичний контроль за ходом вправ і відповідна постійна допомога учням у подоланні труднощів і помилок; доцільна кількість вправ (залежить від індивідуальних особливостей школярів і має бути достатньою для формування навички); формування в учнів навичок самоконтролю і самооцінки дій.