6.5 Грошова оцінка земель водного фонду

Для вірного сприйняття змісту цього розділу необхідно розпочати його вивчення з аналізу специфіки існування водних об'єктів як природних елементів. Грошова оцінка земель, які знаходяться під водою, визначається на основі нормативного середньоріч­ного економічного ефекту від використання водних об'єктів, що розташовані на оці­нюваній земельній площі (ділянці). Проаналізуємо зміст цього абзацу. З рис.6.5 зрозуміло, що оцінювати безпосередньо водний об'єкт досить складно че­рез можливість зміни площі його дзеркала. Зміна може відбуватись не тільки під впливом сезонних факторів. З ставків можуть скидати певні об'єми води для зрошення полів, вилову риби тощо. З врахуванням цього, слід зазначи-

р , ? ти, що не підлягають грошовій оцінці згідно з

наведеним у цьому розділі порядком тимчасо­ві водні об'єкти (водотоки, озера, ставки).

Необхідно усвідомити, що оцінюються корисні властивості земельної ділянки, на якій розташовано водний об'єкт, а не сам водний об'єкт. Земельна ділянка для оцінки приймається у встановлених межах. Розрахунки грошової оцінки ділянки земель під водою здійснюються за формулою:

Ц_н=Е_нх Т_кхК₁хК₂хК₃хП_д,

(6.5)

де Ц_н Е_и

К

п„

грошова оцінка ділянки землі під водою (у гривнях);

нормативний середньорічний економічний ефект від використання

зазначеної земельної ділянки в розрахунку на 1 га;

термін капіталізації нормативного середньорічного економічного

ефекту, який встановлюється на рівні 33-х років;

коефіцієнт, який враховує місце розташування водного об'єкта;

коефіцієнт, який враховує якісний стан та екологічне значення

водного об'єкта;

коефіцієнт, який враховує функціональне використання водного об'єкта;

площа земельної ділянки, га.

Нормативний середньорічний економічний ефект, який створюється за рахунок ви­користання корисних властивостей водного об'єкта для задоволення народногосподар­ських і суспільних потреб є усередненою величиною зазначеного ефекту. Він визнача­ється в перерахунку на одноцшьове використання водних ресурсів. До корисних влас­тивостей відноситься водопостачання, виробництво гідроелектроенергії, зрошення, ве­дення рибного господарства, розвитку водного транспорту та в рекреаційних цілях та інші види використання водного об'єкту.

155

Для водних об'єктів багатоцільового використання земельних ресурсів встановлюєть­ся частка ефекту на рівні 0,33. Цю частку можна розглядати як додатковий коефіцієнт від усередненої суми взаємодії всіх корисних властивостей водного об'єкта.- Ця вели­чина знижує вартість грошової оцінки на відміну від коефіцієнта функціонального ви­користання, який теж враховує комплексну дію факторів, але є підвищуючим.

Нормативний середньорічний економічний ефект, утворений земельним чинником, визначається за формулою:

Е_н=(Е_в+Е_п + Е_г+Е₃+Е_рг+Е_т

де Е -

Е_г

рг _вт

7x0,33, (6.6)

розрахунковий нормативний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта для водозабезпечення міського та сільського населення;

те ж саме при промисловому і агропромисловому водопостачанні; те ж саме при виробництві гідроелектроенергії;

те ж саме при зрошенні та обводненні сільськогосподарських земель;

те ж саме при веденні рибного господарства; те ж саме при використанні водойм з транспортною метою; Ер - те ж саме при використанні водойм з лікувально-оздоровчою і туристичною метою та для масового відпочинку населення.

Розрахунок за цією формулою можна здійснювати наступним чином: значенням Е, які реально використовуються при експлуатації даного водного об'єкта надають зна­чення 1, а тим, які не використовуються — 0.

Тоді формула набуває, наприклад, такого вигляду:

Е_н = (1 +0+1 + 1+0 + 0 + 0):7х 0,33.

Логіка дії моделі дуже проста — чим більше видів використання водного об'єкта, тим більше величина дробу 1/7, 2/7, 3/7... і так далі. Тобто, чим більше видів використан­ня тим дорожче має бути оцінена земельна ділянка

Конкретні величини зазначених розрахункових нормативних економічних ефектів у середньому по Україні слід брати з таблиці (таблиця 4.1 Порядку грошової оцінки зе­мель несільськогосподарського призначення).

Таблиця 4.1

Розрахункові орієнтовні величини нормативного середньорічного економічного ефекту

від використання поверхневих водних об'єктів для різних народногосподарських

і суспільних потреб (гри. на 1 га земельної площі під водою)

ОЛИРТЯНІІа илилі»*"- ------ - -

Зрошення та обводнення сільськогосподарських угідь	105
Ведення рибного господарства	85
Водний транспорт	90
Масовий відпочинок населення, лікувально-оздоровчі та туристичні цілі	125

Після підстановки конкретних даних з таблиці, формула набуде вигляду Е_н = (120 + 0 + 150 + 105 + 0 + 0 + 0) : 7 х 0,33 = 17,68. Але не слід забувати про річну індексацію грошової оцінки земель під водою. Коефіцієнт, який враховує місце розташування водного об'єкта (К]), обчислюється за формулою:

X К_р X

хК„

(6.7)

де

К„

коефіцієнт, який характеризує об'єкт загальнодержавного значення;

коефіцієнт, що характеризує регіональні особливості місця

розташування водного об'єкта; К₃ - коефіцієнт, що враховує зональні фактори місця розташування

водного об'єкта; К_л - коефіцієнт, який характеризує локальні особливості місця

розташування водного об'єкта. Дані зведено у таблицю, яка має певні особливості використання.

Таблиця 4.2

Орієнтовні величини регіональних,зональних і локальних коефіцієнтів місцерозташування водних обуєктів

Типи водних об'єктів за значенням	Території надмірного зволоження			Території нестійкого зволоження			Території недостатнього зволоження
	КР	К3	Кл	кр	К3	кл	КР	К3	Кл
Загальнодержавного	1,0	1,0	1,0	1,5	1,2	1,1	1,8	1,5	1,4
Регіонального	0,9	0,9	0,9	1,3	1,1	1,0	1,5	1,4	1,3
Зонального	0,8	0,8	0,8	1,1	1,0	1,0	1,3	1,2	1,2
Місцевого (локального)	0,7	0,7	0,7	1,0	1,0	1,0	1,2	1,1	1,1

По-перше, якщо розглянути значення коефіцієнтів, то неважко помітити закономір­ність — вони зростають з нижнього рядка лівої колонки до верхнього рядка правої ко­лонки. Це легко пояснюється простою логікою: невеличке озерце у Волинській чи Рів­ненській області (території надмірного зволоження) може заважати господарській ді­яльності, а також невеличке озерце у Херсонській чи Миколаївській області (території недостатнього зволоження) можуть бути єдиним джерелом водопостачання для навко­лишньої території.

По-друге, коефіцієнти слід застосовувати блоками. Коефіцієнти К_р, К₃ і К_л можна ви­користовувати тільки з однієї зони всі разом або вибірково, залежно від конкретних умов.

157

Слід звернути увагу на особливості застосування коефіцієнта (К₂), який враховує якісний стан та екологічне значення поверхневих водних об'єктів. Він визначається за формулою:

К

е>

(6.8)

де К

коефіцієнт, що характеризує якісний стан водойми; коефіцієнт, який враховує екологічну цінність (екологічне значення) водойми.

Особливістю формули є те, що коефіцієнти додаються, а не перемножуються. Це по­яснюється тим, що з^йпропонованою методикою ці коефіцієнти є взаємодоповнюю­чими. Зрозуміло, тдосильнозабруднений водний об'єкт не може належати до унікаль­них чи особливо цінних.

Показники	Величина коефіцієнта
	ЯКІСНОГО стану (К„)	екологічного значення (Кр)
Якісний стан водних ресурсів
Чисті	1,5
Умовно чисті	1,2
Малозабруднені	0,9
Середньозабруднені	0,7
Сильнозабруднені	0,5
Екологічне значення
Унікальні водні об'єкти		2,0
Особливо цінні в екологічному відношенні		1,5
Цінні в екологічному відношенні		1,2
Інші		1,0

За функціональним використанням поверхні водойми розподіляються на:

одноцільового використання;

двохцільового використання;

трьохцільового використання;

багатоцільового використання.

Орієнтовні величини цього коефіцієнта залежно від кількості напрямів використан­ня водного об'єкта, що розташований на конкретній земельній площі, яка оцінюється, наведено в таблиці 4.4 Порядку.

Заслуговує на детальнішого розгляду положення про грошову оцінку інших земель водного фонду (під гідротехнічними спорудами, водогосподарськими системами; зем­лі островів, прибережних водозахисних смуг, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів). Вона здійснюється з урахуванням їх фактичного використання на основі по­ложень, викладених у відповідних розділах цього Порядку та Порядку грошової оцін­ки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів. Що це означає для практичної діяльності?

Порівняємо дві гідротехнічні споруди схожого призначення, але різного розміру —

158

шлюз на Київському водосховищі і дамба на сільському ставку. В першому випадку ми маємо справу з великим та складним інженерним комплексом, який здійснює самос­тійну господарську діяльність (має бухгалтерську звітність), а у другому — з одним з елементів водогосподарського об'єкту, який самостійного значення не має. З цього зрозуміло, що у першому випадку гідротехнічна споруда має оцінюватись як самостій­ний об'єкт відповідно до порядку грошової оцінки земель промисловості, а у другому — як цілісний майновий комплекс водного об'єкта.

Аналогічний підхід має застосовуватись при здійсненні грошової оцінки землі остро­вів, прибережних водозахисних смуг, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів. Зрозуміло, що неможливо оцінювати як самостійний об'єкт землю острова, який з'яв­ляється тільки у період літнього найнижчого рівня води (межені), або вважати водоза­хисною смугою кілька дерев та кущів, які не визначені на планах землекористування. Приклад розрахунку грошової оцінки земель водного фонду. Вихідні дані:

земельна ділянка земель водного фонду площею 3,2 тис.га;

водний об'єкт використовується за наступними видами цільового використання:

водозабезпечення міського і сільського населення (Е_в — розрахунковий норматив­ний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта = 120 грн./га);

промислове, енергетичне й агропромислове водозабезпечення (Е_п — розрахунковий нормативний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта =115 грн./га);

зрошення та обводнення сільськогосподарських угідь (Е₃ — розрахунковий норма­тивний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта = 105 грн./га)

ведення рибного господарства (Е_рг — розрахунковий нормативний середньорічний економічний ефект від використання водного об'єкта = 85 грн./га);

річна індексації грошової оцінки земель встановлена на рівні 1,20;

термін капіталізації — 33 роки;

водний об'єкт регіонального значення на території нестійкого зволоження К_р = 1,3; К₃= 1,1; К_л= 1,0;

якісний стан водного об'єкта визначено як умовно чистий (К_я - 1,2);

об'єкт цінний в екологічному відношенні (К_е = 1,2);

значення коефіцієнта (К₃), який характеризує функціональне використання водного об'єкта становить 1,75.

Підставляємо дані послідовно у формули: Ц_н = Е_н х І_р х Т_к х К/ х К₂ х К₃ х П_д,

Е„ = (120 + 115 + 0 + 105 + 85 + 0 + 0) : 7 х 0,33 = 20,04 грн./га;

К, = 1,3 х 1,1 х 1,0= 1,43;

К₂ = 1,2 + 1,2 = 2,4;

К₃ = 1,75;

Ц_н =20,04 х 33 х 1,43 х 2,4 х 1,75 х 3200 = 12707323,2 гри.

Застосовуємо річний коефіцієнт індексації 1,42. Результат розрахунків становить 18044308,94 гривень.

Відповідь: грошова оцінка земельної ділянки водного об'єкта становить 18044308,94 гривень.

159