Глава 2. Інформаційна база грошової оцінки

2.1 Основні джерела інформації для грошової оцінки

Відповідно до нормативно-методичної бази грошової оцінки земель, інформаційною базою для її виконання є:

матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування грунтів, економічна оцінка земель);

відомості інших галузевих кадастрів (містобудівного, лісового, водного);

матеріали внутрігосподарського землевпорядкування;

генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів;

матеріали економічної оцінки території;

матеріали землевпорядної та містобудівної документації;

інвентаризація земель.

Окреме місце в інформаційній базі грошової оцінки земель займають комп'ютерні технології, геоінформаційні системи та автоматизовані банки і бази даних, які надають виконавцеві напрочуд широкі можливості при здійсненні нормативної і експертної грошової оцінки земель.

В цій главі будуть розглянуті питання створення державного земельного кадастру, як головної інформаційної бази грошової оцінки земель, а також питання застосування комп'ютерних інформаційних технологій. Що стосується використання матеріалів міс­тобудівної і землевпорядної документації, то через значний обсяг даного питання, во­но виділено в окрему главу.,

2.2 Державний земельний кадастр як інформаційна базагрошової оцінки 2.2.1 Взаємозв'язок державного земельного кадастру та грошової оцінки земель

Грошова оцінка земель і державний земельний кадастр — це нерозривно пов'язані між собою категорії. З одного боку, грошова оцінка земель є однією із складових дер­жавного земельного кадастру, з другого, — дані державного земельного кадастру є ін-

32

формаційною базою для проведення грошової оцінки земель. Таким чином, стосовно грошової оцінки земель державний земельний кадастр виступає як в ролі замовника на виконання робіт з грошової оцінки, так і постачальника інформації, необхідної для здійснення грошової оцінки.

Комплекс заходів щодо ведення державного земельного кадастру включає грошову оцінку земель як завершальний етап кадастрових робіт, результати якого дають інфор­мацію про цінність як всього земельного фонду держави, регіонів, так і окремих зе­мельних ділянок. Показники грошової оцінки земельних ділянок як нормативної, так і експертної заносяться в бази даних державного земельного кадастру і використову­ються для цілей вдосконалення економічних механізмів реформування земельних від­носин, подальшої приватизації земель, встановлення розмірів орендної плати, оподат­кування землевласників та землекористувачів, реєстрації прав власності та інших прав на земельні ділянки, встановлення розміру державного мита при здійсненні різного ро­ду трансакцій з земельними ділянками, формування статутних фондів підприємств, проведення земельних аукціонів, включення вартості земельних ділянок в фінансовий баланс підприємств, інформаційного забезпечення ринку землі та для інших цілей.

Процедура здійснення грошової оцінки передбачає всебічний аналіз даних щодо конкретної земельної ділянки, які містяться в базах даних державного земельного ка­дастру. В процесі грошової оцінки використовуються дані про: місцезнаходження зе­мельної ділянки, її площу, конфігурацію та просторову орієнтацію (наприклад, віднос­но червоних ліній, схилів, берегів тощо); характер рельєфу земельної ділянки; рівень облаштування та земельні поліпшення; якісні характеристики грунтів; рівень забруд­неності та зашумленості; відстань до центру населеного пункту, транспортних комуні­кацій та інше. Особливе значення при здійсненні грошової оцінки має інформація про цільове призначення земельної ділянки, фактичне функціональне використання, пра­вовий режим, включаючи інформацію про право власності, користування (в тому чис­лі право оренди), іпотеку, сервітути, заборони на відчуження, інші обмеження та об­тяження прав щодо розпорядження та користування земельною ділянкою.

Крім інформації про конкретну земельну ділянку в процесі грошової оцінки часто виникає необхідність даних вартості інших аналогічних земельних ділянок. Так, нап­риклад, при застосуванні порівняльного (ринкового) методу грошової оцінки з бази даних державного земельного кадастру за певними ознаками вибираються інформація про аналогічні земельні ділянки, яка використовується для визначення вартості зе­мельної ділянки, що оцінюється.

При здійсненні грошової оцінки земель населених пунктів використовуються дані державного земельного кадастру про зовнішні межі населених пунктів, сільських рад та інших адміністративно-територіальних утворень. При цьому використовуються та­кож картографічні матеріали державного земельного кадастру, такі як індексні карти, чергові кадастрові плани та різного роду тематичні карти (наприклад, карти радіоак­тивного забруднення, агровиробничих груп грунтів тощо).

Згідно з чинним законодавством державний земельний кадастр ведеться по всій те­риторії України органами Державного комітету України по земельних ресурсах. Дані державного земельного кадастру зосереджені в базах даних Автоматизованої системи державного земельного кадастру (АС ДЗК) і постійно підтримуються в актаальному стані, а їх достовірність гарантується з боку держави.

33

2.2.2 Визначення, функції та складові державного земельного кадастру

До недавнього часу в Україні, як і на всій пострадянській території, стосовно кадас­тру історично склалась така ситуація, що поняття державного земельного кадастру під­мінялось поняттям статистичної звітності по загальноприйнятих формах державної статзвітності типу 6-зем, 2-зем та іншими. Основними показниками звітності були площі земель за різними ознаками щодо категорії земель, їх цільового призначення то­що. Такий показник як "право власності" не мав особливого значення, тому що май­же всі землі були державними. На жаль, ця сумна традиція частково збереглась. І не рідко на питання щодо земельного кадастру в Україні можна було отримати інформа­цію про використання земельних ресурсів в Україні за тими чи іншими узагальнени­ми показниками. Такий підхід гальмував перехід до ведення державного земельного ка­дастру на основі первинного обліку земельних ділянок, коли формування показників статзвітності зводилось би до елементарних вибірок з кадастрових баз даних з викорис­танням технологій 501-серверів.

Визначення державного земельного кадастру в Земельному кодексі України базуєть­ся на еволюції та трансформації категорії "земельна ділянка". Сучасні уявлення про власність, землеустрій, управління нерухомістю виходять з того, що земельна ділянка розглядається в першу чергу не як матеріальний об'єкт, тобто, не як об'єкт користу­вання, а як об'єкт права. При цьому береться до уваги повний пакет прав на земельну ділянку, який визначає її правовий режим. Враховуються не тільки права власності, але і всі інші права третіх осіб, різного роду заборони, обмеження та обтяження щодо ви­користання земельної ділянки та розпорядження нею, тобто її правовий режим на пев­ний момент часу. Тому, згідно з Земельним Кодексом "...державний земельний кадастр — це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факта виникнення або припинення права власності і права користування зе­мельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташу­вання та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів" [2].

Основним призначенням державного земельного кадастру є "...забезпечення необхід­ною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заін­тересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулюван­ня земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обгрунтування біз­нес-планів та проектів землеустрою" [2].

Об'єктами державного земельного кадастру є всі земельні ділянки в межах України. Цим самим продекларовано відмову від такої категорії як "землі взагалі" і забезпечений перехід до первинного обліку всіх земельних ділянок в межах України. Таким чином пе­редбачається, що земельний кадастр буде базуватись на первинному обліку земельних ділянок із зазначенням їх кадастрових номерів, а вся інша інформація, в тому числі і статистична звітність, буде похідною від кадастрової інформації первинного обліку.

Земельним кодексом передбачено, що "...державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів" [2]. На сьогодні, коли широкого роз­маху набувають роботи по створенню різного роду відомчих та галузевих кадастрових систем (містобудівний кадастр, водний, лісовий, кадастр природних ресурсів тощо), ця

34

стаття Земельного кодексу має надзвичайно важливе значення. Більшість задекларова­них кадастрових систем мають багато спільних рис і компонентів. Так, наприклад, в усіх них містяться прошарки з геодезичною інформацією та з базовою інформацією про земельні ділянки. Тому надзвичайно важливо проводити роботи по створенню ка­дастрових систем виходячи з єдиних вимог інформаційної сумісності цих систем, за­побігання дублювання робіт та інформації, які характерні для всіх систем, використан­ня єдиної державної системи просторових координат та уніфікованих кадастрових но­мерів земельних ділянок та інших ідентифікаторів, прийняття єдиних форматів та про­токолів обміну даними, забезпечення інтеграції кадастрових систем в єдиний інфор­маційний простір України.

Згідно з Земельним кодексом "...основними завданнями ведення державного земель­ного кадастру є: забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; застосу­вання єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ді­лянок; запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовір­ності" [2].

Земельний Кодекс передбачає наступні складові державного земельного кадастру: кадастрове зонування; кадастрові зйомки; бонітування грунтів; економічна оцінка зе­мель; грошова оцінка земельних ділянок; державна реєстрація земельних ділянок; об­лік кількості та якості земель. Кадастрове зонування включає встановлення: місця роз­ташування обмежень щодо використання земель; меж кадастрових зон та кварталів; меж оціночних районів та зон; кадастрових номерів (території адміністративно-терито-

— це комплекс_робіт, виконуваних^ для визначення та відновлен-

ігмй нгптчає; ГЄОДЄЗИЧНЄ ВСТЗНОВЛЄННЯ мрж ЧС.МР.ПЩПІ ДІ-

ЛЯНКИ ; пн^^ндя,Мц!^3?мг1Вд.сI^^1^ШI.^11:^-€У^^іжни^

^.,_

земельної ділянки, які містять„о^;щж£щя^в^іб^£е,ж^щ^ ви-

готовлення када£троіого1уіану.

^Бонітування грунтів — це порівняльна оцінка якості грунтів за їх основними природ­ними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умо­вах. Бонітування грунтів проводиться за 100-бальною шкалою. Вищим балом оцінюють­ся фунти з кращими властивостями, які мають найбільшу природну продуктивність.

Економічна оцінка_земель — це оцінка землі як природного ресурсу і засобу вироб-нйІтаТГслЖському і лісовому господарстві та просторового базису в суспільному ви­робництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі. Економічна оцінка земель різного призначення проводиться для порівняльного аналізу ефективності їх використання. Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельної ділянки різно­го цільового призначення. Економічна оцінка земель визначається в умовних кадас­трових гектарах або у грошовому виразі.

Ідошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та~Щ5ядку~проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. •*• Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення

^~~ 35

розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського вироб­ництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель

тощо.

- Експертнагрошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод

що^зТмельніІх^дшяноІс Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру

земель. "

Державний реєстр земель складається з двох частин:

—Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на пра­во постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастро­вих номерів земельних ділянок; — Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Облік кількості земель відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку^'іиіищкю та складом' угідь. Облік якості земель відображає відомості, які характеризують земельні угіддя за природними властивостями та набутими властивос­тями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення фунтів.

Функції по веденню державного земельного кадастру покладаються на Державний комітет України по земельних ресурсах, ,тгогаога>кеннями якого є:

розроблення пропозицій стосовно вдосконалення законодавства України у сфері державного земельного кадастру;

ведення державного земельного кадастру на базовому, регіональному та національ­ному рівнях;

організація науково-технічного забезпечення та підготовки кадрів для ведення дер­жавного земельного кадастру;

забезпечення захисту земельно-кадастрової інформації; зберігання кадастрової документації;

виконання земельно-кадастрових робіт та надання земельно-кадастрової інформації з питань земельних ресурсів на платній основі;

вирішення інших питань державного земельного кадастру відповідно до законодавс­тва України. Державний земельний кадастр України має ієрархічну схему, яка складається з трьох

рівнів:

'"національного (Україна в цілому); сг регіонального (Автономна Республіка Крим, області); *• базового (міста Київ і Севастополь, обласного значення, адміністративні райони,

крім районів у містах);

На нашощдьному рівні в державному земельному кадастрі шстяться відомості про _дер_жавнйи~кдрдон України, межі Автонот,шр]Ре£ггу^лік]^Крим, ТШастей, щсцКиєва І Селастополя та_статистичнТдані про правовии_рІе™\Гземель, їх розподіл за категорі­ями, господарським використанням, кількісну та якісну характеристику і оцінку зе-метгьга також передбачається ведення ценїргшзованої бази даних державного зе­мельного кадастру України.

Нггщщналшому рівні в державному земельному кадастрі містяться відомості про межі адміністративнр-територіальниу одиниць (сіл, селищ, сшьйкЖ~раТІГИіст,-райо-нів, областЖГ^ЇІ^бмТОГГеШуІіїШЖрТімТта статистичні дані що^Ір_авовий_режим ^ЇЇЇІІ-І^РІ^ВДШ1 За категоріями та господарським викор¥ста¥ням, про їх кількісну

~ " 36

а тякож пеоедбачається„^ежннЛ-В£ГЩН.а;ІЬ-та якісну харакгеристику,_ощнід^ме№^

них централізованих ^^с^т^^З.^^^^^^^^^-^-^^^^^

вого рівня." каластрі формуюті^збдшіються ві-

Ня базовому рівні в делзжавном^і^шш^^ дошстмшо_дашіш^^

ритрглшіьишшшаді (село, селище, сільська рада мі '^ іальних одиниць в ці-нок, населени^ущктшл^ тому

ло^о^юздадоьзвміш^

числі орещасІВІ прівовиоежім,^^^^

РВДИКІ^рІднкх земель. На^зовшОШІ-ада^~-^-.-^-і—— щшністративно-

медмжо кадастру,тцедуться чергові^ада5Ррїї^^-^!0^---------

територіальних йшщщь.

2.2.3 Єдина система кадастрових номерів земельних ділянок ^^

Кадастрові номери земельних ділянок та іншої не^^'3^1вадЖуЮТься з метою ділянками (будівлі, споруди, іх частини, в т.ч квартир й І ь^ рієм форМуВання їх однозначної ідентифікації в базах даних АЧД „ ;!:" ЬНОСті в межах України, структури кадастрового номера є забезпечення його ушк. ^ території України код,

К>пягтрпвий ^омео земельної ділянки..— Ц£ У^!І±1---дд^дяТ"гт^адДца^т"ься який ггрисвдюеться кожній земельній діляши. з МЕТОЮ ^-^^^^^^^шян-не1мТннимгфотдгом_всьогочасу ФІзичног^ла^^^ЦшаЦ^--^^ ка-

Ки^к-ЕДИТюго]цшого1_При переході прав власника та пр дастровий"номер земельної ділянки залишається без змін. ^ світовій практиці при

го коду дасть можливість уникнути дублювання інформації, а також слугуватиме осно­вою для забезпечення інформаційної сумісності вказаних систем та їх інтеграції в ін­формаційний простір України.

Застосування уніфікованого кадастрового номера має особливе значення при ство­ренні та запровадженні в Україні Системи реєстрації прав на землю та іншу нерухо­мість. Якщо на законодавчому рівні буде передбачено міжвідомчий підхід до створен­ня Системи реєстрації, то застосування уніфікованого кадастрового номера дасть мож­ливість ефективної інформаційної взаємодії між відповідними відомствами та устано­вами по формуванню необхідної для цілей реєстрації та обслуговування користувачів

інформації.

Для забезпечення унікальності кадастрового номера застосовується підхід, який ба­зується на ієрархічній фрагментації території України по наступній схемі [47]:

"Об'єкт адміністративно-територіального поділу України" => "Кадастрова зона" => "Кадастровий квартал (фрагмент)" => "Земельна ділянка". Відповідно до наведеної схе­ми позиційна структура кадастрового номера земельної ділянки складається з чотирьох частин і має такий вигляд: / | КОАТУУ |: | НКЗ |: | НКК | : | НЗД | ,

де | КОАТУУ і | НКЗ | | НКК |

І НЗД |

код об'єкта адміністративно-територіального устрою України; номер кадастрової зони;

номер кадастрового кварталу (фрагмента) в межах кадастрової зони; номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (фрагмента); роздільник між складовими частинами кадастрового номера.

З метою ефективного використання реляційних СУБД та застосування стандартно­го програмного забезпечення, а також з метою уніфікації структури кадастрового но­мера, уніфікації відповідного прикладного програмного забезпечення використовуєть­ся фіксована позиційна структура кадастрового номера, яка має наступний вигляд:

І 5- У Л

<ХХХХХХХХ> : <ХХ> : <ХХХ > : <ХХХХ>,

де < Х...Х > X

- складова частина кадастрового номера; одна позиція в структурі номера.

Перша складова відповідає коду КОАТУУ і складається з восьми чисел типу Іпіе-§ег. З метою забезпечення одношарового (одноплошинного) покриття території Укра­їни фрагментами територій об'єктів адміністративно-територіального устрою України доцільно використовувати наступні типи об'єктів: для сільськогосподарських регіонів — код сільських (селищних) рад; для несільськогосподарських регіонів — код населе­них пунктів. Особливість використання коду КОАТУУ полягає в тому, що він вико­ристовується тільки один раз для визначення зовнішніх меж земель населеного пункту чи земель сільської (селищної) ради, після чого означена територія поділяється на ка­дастрові зони, кадастрові квартали та окремі земельні ділянки. Це стосується також

38

тих об'єктів адміністративно-територіального устрою, які мають в своїх межах інші об'єкти адміністративно-територіального устрою. Так, наприклад, після встановлення коду КОАТУУ для земель сільської ради, ті території населених пунктів, які розташо­вані в межах сільської ради, розглядаються як кадастрові зони (одна чи декілька). Та­кий підхід дає змогу реалізувати єдиний уніфікований підхід до створення індексних карт, а також контролювати баланс площ земель відповідних адміністративно-терито­ріальних утворень (адміністративного району, області), здійснювати топологічний кон­троль та інше.

Друга складова кадастрового номера вказує на номер кадастрової зони (НКЗ) в ме­жах території, визначеної КОАТУУ. Номер кадастрової зони складається з двох чисел типу ІпІе§ег. Таким чином, максимальна кількість кадастрових зон в межах земель на­селеного пункту чи земель сільської (селищної) ради становить 99. Якщо в межах на­селеного пункту чи в межах земель сільської (селищної) ради існують інші населені пункти чи адміністративно-територіальні утворення, то їх територія розглядається як кадастрова зона (одна чи декілька) відповідно до їх зовнішніх меж.

Третя складова складається з трьох чисел типу ІпІе§ег і вказує на номер кадастрово­го кварталу (фрагмента) НКК в межах кадастрової зони з номером НКЗ. Термін "ка­дастровий квартал" пов'язаний з терміном "житловий/виробничий квартал" і, як пра­вило, з ним і співвідноситься для земель населених пунктів. При встановленні меж ка­дастрових кварталів може бути використана структуризація території населеного пун­кту на оціночні райони, яка здійснюється в процесі грошової оцінки. Кадастровий квартал — це компактна, стійка у часі сукупність земельних ділянок на території ка­дастрової зони. Межі кадастрових кварталів, як правило, проходять по довгострокових елементах дорожнього покриття, природних межах тощо. Що ж до земель сільськогос­подарського призначення, то використання терміну "кадастровий квартал" не є повною мірою коректним, тому для цієї категорії земель використовується термін "кадастровий фрагмент". Кадастрові фрагменти можуть співвідноситись з окремими полями (чи гру­пою полів) сільськогосподарських господарств чи підприємств іншого профілю на зем­лях сільськогосподарського призначення. Актуальність поділу кадастрових зон на ка­дастрові фрагменти зумовлена суттєвою динамікою реформування аграрного сектора економіки та виникненням значної кількості земельних ділянок сільськогосподарсько­го призначення в результаті виділення земельних часток (паїв) в натурі у вигляді окре­мих земельних ділянок та перспективою їх подальшого включення в земельний обіг. Такий підхід дає можливість зарезервувати потенційно достатню кількість кадастрових номерів для цілей первинного обліку земельних ділянок.

Четверта складова складається з чотирьох чисел типу Іпіе§ег і вказує на номер зе­мельної ділянки в межах кадастрового кварталу (фрагмента) НКК. Максимальна кіль­кість земельних ділянок в межах кадастрового кварталу (фрагмента) може становити 9999. Максимальна кількість земельних ділянок, яким може бути присвоєний кадас­тровий номер по запропонованій структурі в межах визначеної кодом КОАТУУ об'єк­та адміністративно-територіального устрою становить 99 * 999 * 9999 = 98 891109. Зви­чайно, це занадто велика кількість земельних ділянок для одного населеного пункту чи однієї сільської ради, але йдеться не тільки про можливу кількість земельних ділянок, а головне про можливу кількість кадастрових номерів земельних ділянок, які в умо­вах розвиненого земельного ринку можуть змінюватись внаслідок поділу чи консоліда­ції земельних ділянок. Тому з метою виключення тупикової ситуації, коли всі можли-

39

ві кадастрові номери буде вичерпано, запропоновано таку структуру кадастрового но­мера, за допомогою якої можна буде успішно вирішувати проблему присвоєння кадас­трових номерів земельним ділянкам без змін схем поділу об'єкта адміністративно-те­риторіального устрою на кадастрові зони і кадастрові квартали протягом доступного для огляду часу. Враховуючи сучасний стан, перспективи розвитку комп'ютерної тех­ніки та інформаційних технологій такий підхід не призведе до яких-небудь технічних

труднощів.

Кадастровий номер вперше присвоюється земельній ділянці на стадії кадастрових зйомок. При цьому використовується індексна карта об'єкта адміністративно-терито­ріального устрою з поділом на кадастрові зони і кадастрові квартали та їх нумерацією. Роботи по кадастровому зонуванню об'єкта адміністративно-територіального устрою виконують місцеві органи Держкомзему України за погодженням з органами місцево­го самоврядування. При встановленні номера земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (фрагмента) необхідно дотримуватись тільки одного критерію — номер не по­винен повторюватись. В процесі первинного обліку земельних ділянок в Реєстр зе­мельних ділянок бази даних державного земельного кадастру заносяться тільки ті зе­мельні ділянки (з відповідними кадастровими номерами), які відведені в натурі і на які існують відповідні правові документи (державні акти, договори оренди, рішення міс­цевої тощо), що посвідчують право власності чи право користування земельною ділян­кою. Зрозуміло, що без заздалегідь присвоєного кадастрового номера земельна ділян­ка не може бути внесена до Реєстру земельних ділянок. Кадастровий номер земельної ділянки вказується також в Кадастровій справі на конкретну земельну ділянку, в По­земельній книзі і на кадастрових планах.

Кадастровий номер земельної ділянки не змінюється протягом всього періоду її існу­вання у встановлених межах. При зміні правового режиму земельної ділянки (включаю­чи передачу прав власності) кадастровий номер земельної ділянки не змінюється. При поділі земельної ділянки на декілька земельних ділянок попередній кадастровий номер набирає статусу архівного номера, а знову створеним земельним ділянкам присвоюють­ся нові кадастрові номери. При консолідації (об'єднанні) декількох земельних ділянок кадастрові номери цих земельних ділянок стають архівними, а знову створеній земель­ній ділянці присвоюється новий кадастровий номер. Аналогічним чином змінюються і кадастрові справи на земельні ділянки, деякі з них стають архівними, а на знову створе­ні земельні ділянки відкриваються нові кадастрові справи та поземельні книги. В кадас­тровій базі даних забезпечується зв'язок між архівними та існуючими кадастровими но­мерами земельних ділянок. Такий підхід забезпечує можливість відстеження хронологіч­ної послідовності еволюції земельних ділянок та встановлення їх атрибутів (кількісних, якісних, правових та інших) на різних етапах існування земельних ділянок.

Структура кадастрового номера об'єктів нерухомості, розташованих в межах земельної ділянки, базується на кадастровому номері земельної ділянки і має наступний вигляд:

----І І т,,,т-/-> І

|КОАТУУ|:|НКЗІ:|НКК|:|НЗД|:|НБС|:|НЧБС|,

де ІНБСІ ІНЧБС

- номер будівлі або споруди на земельній ділянці з номером НЗД;

- номер частини будівлі або споруди (в тому числі квартири, приміщення тощо), визначеної номером НБС.

40

Позиційна структура кадастрового номера будівель та споруд, розташованих на зе­мельній ділянці, має наступний вигляд:

<ХХХХХХХХ> : <ХХ> : <ХХХ > : <ХХХХ> : <ХХ> : <ХХХ >,

де < Х...Х > X

складова частина кадастрового номера; одна позиція в структурі номера.

Кадастровий номер земельної ділянки (як і об'єктів нерухомості на земельній ділян­ці) є ключовим атрибутом кадастрової бази даних, по якому здійснюється пошук від­повідної інформації щодо конкретних земельних ділянок.

Кадастрові номери земельної ділянки та об'єктів нерухомості, що розташовані на зе­мельній ділянці, обов'язково вказуються в звіті з грошової оцінки.

2.2.4 Автоматизована система державного земельного кадастру

Запровадження в системі Держкомзему України єдиної автоматизованої системи державного земельного кадастру України (АС ДЗКУ) здійснюється відповідно до "Програми створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадас­тру", затвердженої постановою Кабінету Міністів України від-2 грудня 1997 року № 1355 [18], що передбачає комплекс заходів, спрямованих на автоматизацію інформа­ційно-технологічних процесів, пов'язаних з оперативним веденням і використанням даних державного земельного кадастру.

Головна мета Програми полягає у створенні АС ДЗКУ на базі широкого викорис­тання комп'ютерної техніки — єдиної державної інформаційної системи для забезпе­чення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадян, під­приємств, установ та організацій достовірною інформацією про землю.

Створення та запровадження АС ДЗКУ, реалізованої в середовищі сучасних інфор­маційних та ПС-технологій, забезпечить можливість ефективнішого управління зе­мельними ресурсами, створить всі передумови для вдосконалення системи оподатку­вання та запровадження в Україні системи реєстрації прав власності на землю та іншу нерухомість, забезпечить формування інформаційної інфраструктури ринку землі.

Метою запровадження^АС _ДЗКУ_є_ст§ои!Н.ня на^£™Ш^^а£г£^У^ан'іі!-^йасних ін-

для :

^ _

— ефективного управління земельними ресурсами;

— -інформаційного забезпечення ринку землі;

— оподаткування; „реєстрації прав власності;

. _ Інформаційної взаємодії з іншими автоматизованими системами.

Функціональне призначення АС ДЗКУ полягає в забезпеченні реалізації наступних функцій:

створення кадастрових баз даних (семантичних та просторових) шляхом первинного обліку земельних ділянок на основі єдиної системи кадастрових номерів та стандартів структури кадастрових баз даних;

реєстрація земельних ділянок, іншої нерухомості та прав на них;

41

ведення в автоматизованому режимі державного реєстру земель та поземельної книги;

надання інформаційно-аналітичних послуг користувачам системи;

адміністрування баз даних, їх захисту та забезпечення санкціонованого доступу до них для різних категорій користувачів;

підвищення оперативності і якості організаційно-управлінських рішень у сфері ре­формування земельних відносин на основі застосування сучасних інформаційних тех­нологій та методів прийняття рішень;

створення інформаційної бази для об'єктивного та ефективного оподаткування влас­ників та користувачів земельних ділянок;

забезпечення обміну кадастровою інформацією з іншими галузевими кадастрами та автоматизованими інформаційними системами;

створення муніципальних ГІС, територіальних кадастрів, багатоцільових кадастрів для цілей комплексного управління регіоном, включаючи можливість аналізу просто­рових даних, використання математичних та статистичних моделей всебічного аналізу соціально-економічної ситуації в регіоні, її моделювання та прогнозування.

Інформація, зосереджена в кадастрових базах даних АС ДЗКУ, використовується підрозділами центрального апарату та місцевими органами Держкомзему, а також міс­цевими органами виконавчої влади та органами самоврядування з метою:

поточного управління земельними ресурсами;

державного моніторингу та контролю за використанням і охороною земель;

розробки проектів землеустрою та оптимізації землекористувань;

здійснення заходів по раціональному використанню та охороні земель;

інвентаризації земель та ґрунтових обстежень;

реєстрації прав власників та користувачів (у тому числі орендарів) земельних діля­нок та іншої нерухомості;

нормативної та експертної грошової оцінки земельних ділянок;

встановлення величини податків та орендної плати за землю Та інше.

Користувачами інформації баз даних АС ДЗКУ є: підрозділи центрального апарату та місцеві органи Держкомзему; власники та користувачі земельних ділянок; органи державної влади та органи місцевого самоврядування; органи податкової адміністрації;

суди та правоохоронні органи, що мають у виробництві справи, пов'язані з конкрет­ними земельними ділянками;

нотаріальні контори при посвідченні угод про трансакції з земельними ділянками; Фонд державного майна України; Міністерство аграрної політики;

Державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки; особи, що мають право на спадщину на земельну ділянку; суб'єкти ринку землі; інші фізичні та юридичні особи, якщо це передбачено відповідними законодавчими

та нормативними актами.

Створення, запровадження та функціонування АС ДЗКУ повинно базуватись, з од­ного боку, на принципах ведення державного земельного кадастру, а з другого — на

42

загальносистемних принципах побудови сучасних автоматизованих інформаційних систем [45]. При створенні системи повинні бути реалізовані також принципи, які ві­дображають специфіку системи, що полягає в її функціональному призначенні, а та­кож в інтеграції семантичної та просторової інформації про об'єкти автоматизації. Крім того, повинні бути враховані принципи побудови корпоративних автоматизованих сис­тем з розподіленими базами даних та мережевими, в тому числі Іпіегпеї, технологія­ми забезпечення^клієнт-серверної взаємодії віддалених користувачів системи з локаль­ними (базовими), регіональними та централізованими базами даних державного зе­мельного кадастру.

АС ДЗКУ відноситься до класу відомчих автоматизованих інформаційних систем і її архітектура відображає організаційну структуру Держкомзему України. АС ДЗКУ має ієрархічну трьохрівневу територіальне розподілену структуру до складу якої входять:

АС ДЗК національного рівня (Держкомзем України);

АС ДЗК регіонального рівня (Автономна Республіка Крим, області); , АС ДЗК базового рівня (міста Київ і Севастополь, обласного значення, адміністра­тивні райони, крім районів у містах).

На базовому рівні передбачається створення АС ДЗК м. Києва, АС ДЗК м. Севасто­поля, АС ДЗК адміністративних районів (всього 494 системи) і АС ДЗК міст облас­ного значення (всього 170 систем). На регіональному — створення АС ДЗК Автоном­ної Республіки Крим та АС ДЗК областей (25 систем). Створюється також одна АС ДЗК ^національного рівня, яка функціонує при^ержкомземі України. Сукупність всіх зазначених систем і являє собою АС ДЗКУ (рис. 2.1). Архітектура та схема інформа­ційних зв'язків АС ДЗКУ показана на рис. 2.2.

Залежно від функціонального призначення в структурі АС ДЗКУ виділяють наступ-нури^види підсистем: основні, допоміжні та сервісні. Осдовні підсистеми реалізують фудкда'формування баз даних земельного кадастру, ведення їівде^снйх йрі, кадастро­вих планів, державного реєстру земель та поземельної книги. До функцій допоміжних підсистем відноситься інформаційно-аналітичне обслуговування 'користувачів системи -'та формування даних статистичної звітності. Основним призначенням сервісних під-._; систем є адміністрування кадастрових баз даних, забезпечення захисту баз даних та санкціонованого доступу до них, управління інформаційною взаємодією АС ДЗКУ з іншими відомчими автоматизованими інформаційними системами та забезпечення корпоративних та загальносистемних функцій АС ДЗКУ. •

43

АС ДЗК базового рівня

7

наповнення, ведення та адміністрування ЕД АС ДЖ базового рівня;

ведення індексних карг та кадастрових планів;

реєстрація прав та ведення Поземельної книги;

формування даних статзйтності базового рівня; міжвідомча інформаційна взаємодія; інформаційно-аналітичне обслуговування юридичних осіб та громадян.

АС ДЗК регіонального рівня

формування, актуалізація, ведення та адміністрування централізованої БДАС ДЗК регіонального рівня;

ведення індексної карти регіону, реалізація загальносист ємних функцій регіонального рівня;

формування даних статзвітності регіонального рівня; інформаційно-аналітичне обслуговування регіональних Рад, органів виконавчої влади, установ та інших юридичних осіб.

АС ДЖ національного рівня

формування, актуалізація, ведення та адміністрування ЕД АС ДЗК

національного рівня; ведення індексної карги України; реалізація загальноси ст ємних функцій

наці анального рівня; підтримка класифікаторів, довідників, обмінних форинтів, формування даних статзвітності національного рівня; інформаційно-аналітичне обслуговування підрозділів Держкомзему, органів законодавчої та виконавчої влади, ві домств та установ.

Рис.2.1. Структура та функції програмно-інформаційного забезпечення АС ДЗКУ.

44

Національний рівень (Держкомзем України)

ґ БДАСДЗК І національного V рівня

Базовий рівень (райони, міста обласного підпорядкування

м. Київ, м. Севастополь

Рис.2.2. Архітектура та схема інформаційних зв'язків АС ДЗКУ

2.2.5 База даних АС ДЗК

З точки зору сучасних інформаційних технологій земельний кадастр являє собою су­купність баз даних про земельні ділянки, які формуються на основі єдиної уніфікова­ної інформаційної моделі земельної ділянки [46] (стандарту структури кадастрових баз даних), та сукупність електронних планових і картографічних матеріалів.

До складу бази даних АС ДЗК базового рівня відноситься інформація про місцезнаход­ження земельних ділянок, їх геодезичні та геометричні характеристики, цільове призна­чення, якісні характеристики грунтів та земельні поліпшення, грошову нормативну та експертну оцінку, а також дані про правовий режим земельних ділянок, включаючи пра­ва власності, оренди, іпотеки, сервітути, інші обмеження та обтяження щодо використан­ня земельної ділянки і розпорядження нею. На основі індексних карт кожній земельній ділянці присвоюється унікальний в межах України кадастровий номер, який використо­вується для ідентифікації земельної ділянки в АС ДЗКУ. Вся інформація про земельні ді­лянки зосереджується в чотирьох реєстрах бази даних АС ДЗК базового рівня [46]: реєстр земельних ділянок; реєстр власників та користувачів; реєстр правових документів та ре­єстр прав. Стандартом структури бази даних АС ДЗК базового рівня передбачено також можливість ведення реєстру будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці.

Крім того в базах даних АС ДЗК базового рівня зосереджена інформація про тери­торіальні зони та про зовнішні межі адміністративних районів, міст обласного та ра­йонного підпорядкування, сільських (селищних) рад.

45

До складу картографічного забезпечення АС ДЗК базового рівня відносяться такі планово-картографічні матеріали: індексні карти адміністративно-територіальних оди­ниць; чергові кадастрові плани; кадастрові плани; тематичні карти (економіко-плану-вальних зон, фунтів, забруднень тощо) та плани конкретних земельних ділянок.

Організація кадастрових баз даних повинна відповідати вимогам клієнт-серверної технології як у межах локальних комп'ютерних мереж окремого земельно-кадастрово­го центру, де функціонує АС ДЗК базового рівня, так і в територіальне розповсюдже­них корпоративних комп'ютерних мережах із реалізацією можливостей віддаленого доступу до баз даних, включаючи глобальну мережу Іпіегпеї.

Склад інформації, що міститься в кадастрових базах даних, відповідає функціональ­ним задачам, які реалізуються на різних рівнях АС ДЗКУ. Застосування ГІС-техноло-гій та геореляційних моделей баз даних дає можливість інтегрувати в базах даних АС ДЗКУ як семантичну (атрибутивну), так і картографічну (просторову) інформацію.

Для представлення семантичних об'єктів кадастрових баз даних використовуються реляційні відношення (таблиці) та формалізми реляційної алгебри [43]. Виділяються об'єктні відношення та відношення-зв'язки. Серед об'єктних відношень розрізняють основні та допоміжні. До основних відносяться ті, атрибути яких мають відмінні від "О" значення майже для всіх різновидів даного об'єкта. Допоміжними будемо називати від­ношення, значення атрибутів яких характерні тільки для певної групи різновидів дано­го об'єкта. До групи допоміжних будемо відносити також відношення-класифікатори, відношення-кодифікатори та відношення-довідники. Схема відношення визначається назвою відношення (комбінація великих букв українського алфавіту) та атрибутами, які знаходяться в круглих дужках і розділені знаком ",''• Ключовим атрибутом у реєс­трі земельних ділянок використовується КНЗД (кадастровий номер земельної ділянки). Варто наголосити, що при організації баз даних застосовуються внутрішні системні ко­ди, які можуть використовуватись в якості ключових атрибутів, але в подальшому при розгляді схем відношень вони умовно опущені. До внутрішньосистемної відноситься також інформація про дату заповнення баз даних, операторів системи та інше.

Структура кадастрових баз даних включає чотири реєстри: реєстр земельних ділянок; власників та користувачів земельних ділянок; правовстановлюючих документів, прав.

Реєстр земельних ділянок

Основне об'єктне відношення (Основні характеристики земельної ділянки) реєстру земельних ділянок (РЗД) має наступну схему :

РЗД (КН_ЗД, Р₃д, Р'

зд,

кз>

*

оцп>

*стн)>

де

КН

зд

^гзд

Р,

зд

кадастровий номер земельної ділянки (ЗД) ;

площа ЗД згідно з правовстановлюючим документом, га;

площа ЗД, вирахувана по координатах вузлів полігону ЗД га;

код способу визначення координат вузлів полігону ЗД;

код походження ЗД;

код категорії земель ЗД;

код виду основного цільового призначення ЗД;

код актуального стану ЗД.

46

В якості основного розглядається також відношення КК_ЗД (Координати зовнішніх вузлів полігону ЗД), яке має наступну схему:

КК_ЗД_ЗП ( КН₃д, #взлі Х_взл> ^взл

де КН₃д - кадастровий номер ЗД;

#_ВЗл - номер і-го вузла полігону ЗД;

хбзл> У_ВЗл, ^взл ' відповідні координати і-го вузла полігону ЗД.

Далі наводяться схеми допоміжних відношень реєстру земельних ділянок. До цієї групи входять відношення, значення атрибутів яких із тих чи інших причин можуть бу­ти визначені не обов'язково для всіх земельних ділянок, які ввійшли до основного від­ношення РЗД.

Відношення КРТ_ЗД (Картографічна документація на ЗД) має наступну схему: КРТ_ЗД ( КН_ЗД, #_КРТ_₃д),

де КН_ЗД - кадастровий номер ЗД;

*крт зд • ^К°Д кадастрового плану, на якому розташовано ЗД.

Відношення НОЦ_ЗД (Нормативна грошова оцінка ЗД) має схему: НОЦ_ЗД ( КН ЗД, НОЦ ЗД, Д_НОЦ ЗД ),

де КН₃д - кадастровий номер ЗД;

НОІДзд - значення нормативної грошової оцінки ЗД;

Д_НОЦ_ЗД - дата здійснення (або дата останньої індексації) нормативної грошової оцінки ЗД.

Відношення ЕОЦ_ЗД (Експертна грошова оцінка ЗД) має схему: ЕОЦ_ЗД (КН_ЗД, ЕОІДзд, Д_ЕОЦ_ЗД ),

де КН_ЗД - кадастровий номер ЗД;

ЕОЦ_ЗД - значення експертної грошової оцінки ЗД;

Д_ЕОЦ₃д - дата здійснення експертної грошової оцінки ЗД;

КОД_ВКН - код виконавця експертної оцінки.

Для забезпечення можливості відстеження хронологічної послідовності еволюції зе­мельних ділянок застосовується відношення РСП_ЗД (Ретроспектива ЗД)

РСП_ЗД ( КН_ЗД, КН*_ЗД),

де КН_ЗД - кадастровий номер ЗД;

КН*_ЗД - попередній кадастровий номер ЗД.

47

Якщо у межах земельної ділянки виділяють фрагменти площі (частки) за відповід­ними критеріями чи ознаками (наприклад, видами функціонального використання, ка­тегоріями земельних угідь, агровиробничими групами грунтів, забрудненням, сервіту­тами, обмеженнями тощо), то інформація про виділені фрагменти заноситься у відно­шення ФРГМ_ЗД (Фрагмент ЗД) та КК_ФРГМ_ЗД (Координати вузлів полігону фраг­ментів ЗД), які мають наступну схему:

ФРГМ_ЗД (КН_ЗД, #_фргм_зд, рфргм.зд),

де КН

ЗД

#ФРГМ_ЗД РФРГМ.ЗД

КК_ФРГМ_ ЗД

де КН

ЗД

фргм зд *взл фргм зд

_Взл фргм зд.

кадастровий номер ЗД;

код фрагмента (частки) в межах ЗД;

площа фрагмента (частки).

#фргм_зд> #взл_фргм_зд>

взл_фргм_зд>

д, 2

фргм зд, _ВЗЛ фргм,зд

- кадастровий номер ЗД;

• ^К°Д Фрагмента (частки) у межах ЗД;

• номер вузла полігону фрагмент (частки) в межах ЗД;

- координати вузла полігону фрагмента (частки).

Бал бонітету грунтів земельної ділянки сільськогосподарського призначення та/або її фрагментів відображується відношеннями ББ_ СГ_ПР (Бал бонітету грунтів земель­ної ділянки сільськогосподарського призначення) та ББ_ФРГМ_ЗД_ СГ ПР (Бал бо­нітету ґрунтів фрагмента земельної ділянки сільськогосподарського призначення), які мають наступну схему:

ББ_СГ_ПР (КН₃д, #сгу_зд> *агргр_зд, ББ_ГР зд),

де КН

зд

*СГУ_ЗД *АГР ГР_ЗД

ББ_ГР_ _Зд

кадастровий номер ЗД; код виду сільськогосподарських угідь ЗД; шифр агрогрупи грунтів с/г призначення значення балу бонітету грунтів ЗД.

48

ББ_ФРГМ_ЗД_ СГ_ПР (КН_ЗД, #фргм_зд_сг_пр, #сгу.фргм_зд, ББ_ГНТ__ФРГМ__ЗД, Р_ФГРМ),

де КН_ЗД - кадастровий номер ЗД;

*фргм_зд_сг_пр - код фрагмента (частки) в межах ЗД сільськогосподарського призначення;

*сгу_фргм_зд - код виду сільськогосподарських угідь фрагмента (частки) ЗД; *агр гр_зд - шифр агрогрупи грунтів с/г призначення ББ_Гр_фр_ГМ_₃д - значення балу бонітету грунтів фрагмента (частки) ЗД;

^гфгрм

- площа фрагмента ЗД.

Інформація про функціональне використання та вид угідь земельної ділянки та/або її фрагментів (часток) враховується за допомогою відношень ФВ_УГ_ЗД (Функціо­нальне використання та види угідь ЗД) та ФВ_УГ_ФРГМ_ЗД (Функціональне вико­ристання та види угідь фрагмента ЗД), які мають наступну схему:

ФВ_УГ_ЗД (КН_ЗД, #Фв_зд, #уг_зд)>

де КН_ЗД - кадастровий номер ЗД;

*Фв_зд - код функціонального використання ЗД; *уг_зд - код виду угідь ЗД.

ФВ_ УГ_ФРГМ_ ЗД (КН_ЗД, #фргм_зд;#фв_фргм_зд, #уг_фргм_зд, рфгрм),

де КН_ЗД - кадастровий номер ЗД;

^#фргм_зд - код фрагмента (частки) в межах ЗД;

^#фв_фргм_зд - код функціонального використання фрагмента (частки) в межах ЗД;

*уг_фргм_зд - код виду угідь фрагмента (частки) в межах ЗД;

рфгрм - площа фрагмента ЗД.

49

Реєстри власників та користувачів земельних ділянок

У цьому реєстрі зосереджено інформацію про фізичні та юридичні особи, які є влас­никами або/та користувачами земельних ділянок. До складу реєстру входять наступні основні об'єктні відношення: ФО (Фізичні особи); ЮО (Юридичні особи).

Реєстр ФО (Реєстр фізичних осіб) - ФО (ІК_ФО, ПІБфо, ДН_ФО, ДОКф₀, #_ДРЖ, #обл,

КД_ФО, ДДфо),

#нп. НЗВ_ВУЛ, #_БУД, #_кв,

де ІК_ФО

"ДРЖ *ОБЛ ^#РН ^#НП

нзв_вул, #_БУД, #_кв

ДДфо

ідентифікаційний код ФО, наданий Державною податковою інспекцією за місцем проживання; прізвище, ім'я та по батькові ФО; дата народження ФО;

дані документу, що посвідчує ФО — тип документу, серія, номер, дата видачі, організація, що видала документ ФО;

код держави(громадянства) ФО;

код області постійного проживання ФО;

код району постійного проживання ФО;

код населеного пункту постійного проживання ФО;

поштова адреса постійного проживання ФО;

контактні дані ФО (номер службового або домашнього

телефонів, факсу, пейджера, електронної пошти);

додаткові дані щодо ФО.

В якості ключового атрибута стосовно ФО використовується атрибут ІК_Ф0. В разі відсутності ІК система присвоює тимчасовий системний код ІК ФО.

Інформація про юридичних осіб — власників та користувачів земельних ділянок, зо­середжується у відношенні ЮО (Реєстр юридичних осіб), яке має наступну схему :

ЮО (ІК_ЮО, НЗВ_ЮО, #опФг_юо> #Фв_юо> *држ, ^#обл> КД_ЮО, ДЦ_ЮО),

нп>

НЗВ

_ВУЛ, буд>

де ІК_ЮО НЗВ_ЮО

ОПФГ_ЮО ФВ ЮО

*ДРЖ *ОБЛ ^#РН

^#нп

ідентифікаційний код ЮО (код ЄДРПОУ);

повна назва юридичної особи;

код організаційно-правової форми господарювання ЮО;

код форми власності ЮО;

код держави ЮО;

код області місцезнаходження постійно діючого органу ЮО;

код району місцезнаходження постійно діючого органу ЮО;

код населеного пункту місцезнаходження постійно діючого органу ЮО;

50

нзв_вул

*БУД> #КВ

КД

юо

ДДІ

.ЮО

поштова адреса місцезнаходження постійно діючого органу ЮО;

контактні дані ЮО (номер службового телефону, факсу, пейджера, електронної пошти постійно діючого органу ЮО);

додаткові дані ЮО.

В якості ключового атрибута у відношенні ЮО використовується атрибут ІК_Ю0.

Реєстри правових документів

До складу Реєстру правових документів входять відношення, в яких зосереджено ін­формацію про державні акти на право власності та постійного користування, догово­ри оренди, іпотеки, застави, купівлі-продажу, міни, дарування, успадкування, про встановлення сервітуту та інші правові документи, що встановлюють обмеження, об­тяження та заборони щодо використання та розпорядження земельними ділянками. Суть підходу при формуванні відношень щодо правових документів полягає в тому, що в Реєстрі правових документів підлягають обліку не самі права на земельну ділянку, тобто, не зміст правового документа, а тільки основні реквізити документа та місце зберігання його копії на паперових чи електронних носіях.

Відношення з інформацією про державні акти на право власності та постійного ко­ристування земельною ділянкою ДА (Державні акти на право власності та постійного користування ЗД) має наступну схему:

ДА (#да, #ТИПЛОК>

СТАНдд, ПРМ_М),

а, НМРд_А, ДАТАдА,

ОРГ

дд,

_ЗБР_ док,

ДЄ #да

типлок

НМРд_А

ДАТА_ДА

ОРГд_А

*ЗБР_ДА

СТАНдА

ПРМ

_М

- системний код державного акта;

- код типу правового документу;

- серія державного акта;

- номер державного акта;

- дата видачі державного акта;

- дата реєстрації державного акта місцевою радою;

- назва органу, на підставі рішення якого видано ДА;

- код місця збереження копії правового документу;

- актуальний стан документу ( 1 — чинний, 0 — такий, що втратив чинність);

- додаткові дані про ДА.

51

Відношення з інформацією про договори оренди ДОГ_ОР (Договір оренди ЗД) має наступну схему:

ДОГ_ОР (#дог_ор> *типлок> ДАТАд₀г_ор, ДАТА_РСТР_д_ОГ__ОР, НМРд₀г_о_Р, ОРГ_ДА, #_ЗБР_ док, ПРМ_ДОГ__ОР),

Д^е #дог ор • системний код договору оренди;

*тип_док • ^К°Д ^ТИПУ правового документу;

ДАТАдог_ор - Д^ата укладення договору оренди;

ДАТА_РСТр^_ог__ОР - дата реєстрації договору оренди місцевою радою;

нмр- - номер договору оренди;

- назва та адреса органу, де укладено та посвідчено договір оренди;

- код місця збереження копії правового документу;

- актуальний стан документу (1 — чинний, 0 — такий, що втратив чинність);

- додаткові дані щодо договору оренди.

- додаткові дані про ДА.

д_ОГ__{ОР ОР}

*ЗБРЛОК

дог о

ПРМд/

Аналогічним чином представляється інформація і про інші правові документи.

Реєстри прав та обмежень на земельні ділянки

Відношення Реєстру прав на земельні ділянки являють собою відношення-зв'яз-ки між реєстрами кадастрових баз даних і містять інформацію про права власнос­ті та інші права на земельні ділянки, включаючи право оренди, забудови, іпоте­ки, а також сервітути, заборони, обмеження та обтяження щодо розпорядження земельною ділянкою та її використанням. Виходячи із сучасного трактавання тер­міну "земельна ділянка", а саме: "земельна ділянка, як об'єкт права", відношення, які визначають правовий режим земельної ділянки, набувають досить вагомого значення. Потенційного покупця земельної ділянки, чи кредитора, цікавить не тільки питання власності, але і всі інші права третіх осіб, різного роду обмежен­ня та обтяження на земельну ділянку, тобто, її актаальний правовий стан на пев­ний момент часу. Тому в Реєстрі прав на земельну ділянку передбачено відношен­ня, які містять інформацію про всі права на земельну ділянку. При цьому інфор­мація про кожний вид права базується на інформації про відповідний правовий документ у Реєстрі правових документів. Відношення Реєстру прав установлюють інформаційні зв'язки між об'єктами та суб'єктами прав на земельну ділянку, та відповідними правовими документами.

Відношення з інформацією про права власності фізичних осіб ПР_ВЛ_ФО (Права власності фізичних осіб) має наступну схему:

52

ПР_ВЛ_ФО (КН_ЗД, Д_РСТР_ПР вл, ПРМ),

де КН_ЗД

*ДА

#ФВ

чст

'ЗД

ПР_ВЛ

Д _ВН_ПР вл Д_ПРН_ПР__ВЛ Д_РСТР_ПРвл ПРМ

_ю, #_ДА, #ФВ_ЗД, ЧСТпр _вл, Д_ВН_ПР вл, Д_ПРН_ПР

кадастровий номер ЗД;

ІК ФО — власника земельної ділянки;

системний код державного акта;

код форми власності на ЗД;

частка права власності в долях;

дата винекнення права власності;

дата припинення права власності;

дата реєстрації права власності в Реєстрі прав;

примітка.

ВЛ'

Відношення з інформацією про права оренди фізичними особами ПР_ОР_ФО (Пра­ва оренди фізичними особами) має наступну схему: ПР_ОР_ФО (КН₃д, І

ор, Д_РСТР_ПР ор, ПРМ),

#дог_ор> *тип_ор>

де КН_ЗД

ДОГ_ОР *ТИП_ОР

ЧСТ_ПР__ОР

Д _ВН_Пр ор Д_ПРН_ПР ор

ор

Д_РСТР_ПРОР ПРМ

кадастровий номер ЗД;

ІК ФО -орендаря земельної ділянки;

системний код договору оренди;

код типу оренди;

частка земельної ділянки, що орендується в долях;

дата винекнення права оренди;

дата припинення права оренди;

вартість права оренди (орендна плата);

дата реєстрації права оренди в Реєстрі прав;

примітка.

Відношення з інформацією про права іпотеки фізичних осіб ПР_ШТ_ФО (Права іпотеки фізичних осіб) має наступну схему:

ПР_ ІПТ_ФО (КН_ЗД, ІКфо, #дог Іпт, «тип Іпт, СУМ_ІПТ, ПЧТ_{ПР шт}, Д_ПРН_{ПР 1ПТ}, Д_РСТР_ПР ті, ПРМ),

де КН_ЗД

К. #

ДОГ_ІПТ

кадастровий номер ЗД; ІК ФО — іпотечного заставодавця ; системний код договору іпотеки; 53

*ТИП_ІПТ

СУМ,_ПТ

Д _вн_{пр шт}

Д_ПРН_ПР_ _Іпт -Д_РСТР_ПР" _шт -ПРМ

код тип іпотеки;

сума кредиту;

дата виникнення права іпотеки;

дата припинення права іпотеки;

дата реєстрації права іпотеки в Реєстрі прав;

примітка.