6.6 Грошова оцінка земель запасу

В основу розрахунку грошової оцінки земель запасу покладається рентний дохід, який визначається відповідно до положень Порядку грошової оцінки земель сільсько­господарського призначення та населених пунктів (детальніше див. главу 4 цієї книги) та цього Порядку.

Якщо порівняти формули, за якими здійснюються розрахунки та зміст порядку у цій частині, ми помітимо схожість підходів. Зважаючи, шо ці питання вже було детально розглянуто, нема потреби це повторювати.

Варто звернути увагу на особливість проведення грошової оцінки земель запасу, що знаходяться під дорогами, спорудами, лісосмугами, водоймами, болотами, чагарника­ми, ярами та іншими непридатними для сільськогосподарського виробництва земель­ними ділянками. Згідно з пунктом 1.4 цього Порядку грошова оцінка визначається за їх фактичним використанням.

Землі під чагарниками оцінюються в розмірі 25 відсотків від середньої оцінки земель під лісовими насадженнями відповідного адміністративного району.

Грошова оцінка земель запасу під дорогами і спорудами визначається відповідно до розділу грошової оцінки земель промисловості, транспорту і зв'язку цього Порядку. Проблема полягає не в тому, щоб зробити розрахунок (це вже було детально описано у попередніх розділах), а визначитись з тим, які дороги слід враховувати, а які ні.

Найважливішою ознакою споруди (в тому числі і дороги) є наявність проекту будів­ництва та здійснення будівництва об'єкта відповідно до проекту. Таким чином, ґрун­тові дороги не можуть бути враховані, а дороги з твердим покриттям мають враховува­тись обов'язково.

Грошова оцінка земель під лісосмугами та захисними насадженнями здійснюється відповідно до розділу оцінки земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення цього Порядку в частині оцінки земель приро­доохоронного призначення.

Грошова оцінка всієї площі земель запасу дорівнює сумі грошових оцінок земельних ділянок окремих угідь.

6.7 Грошова оцінка земель лісового фонду

Вивчення цього розділу доцільно розпочати з того, що чітко усвідомити різницю між землями лісового фонду як такими і об'єктами грошової оцінки земель лісового фон­ду. Далеко не всі землі, що відповідно до документації належать до земель лісового фонду є об'єктами оцінки цього розділу.

До земель лісового фонду належать не тільки ліси, бори, лісопарки (землі, вкриті лі­совою рослинністю), а також надані для потреб лісового господарства, але не вкриті лісовою рослинністю території підсобних господарств, розплідників, насіннєвих стан­цій тощо.

Об'єктами грошової оцінки земель лісового фонду є земельні ділянки, вкриті лісо­вою рослинністю або призначені для залісення, ділянки нелісових земель лісового фонду, а також ділянки земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та іс­торико-культурного використання у складі земель лісового фонду.

Різницю цих понять буде пояснено далі на кількох прикладах.

160

І призначеної для залісен-

~ Цим X Д,,

(6.9)

Цд

ц_н

П

'лд

грошова оцінка ділянки (таксаційного виділу), грн.; грошова оцінка 1 га вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення земель відповідного типу лісорослинних умов у відповідній природній (лісорослинній) зоні, групі та категорії захисності лісів, лісотаксовому поясі та розряді лісових такс; площа ділянки, га.

Цю формулу можна застосовувати не до всіх земель лісового фонду, а тільки до вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення. Тому що до об'єктів оцінки належать також сільськогосподарські угіддя, водойми, землі, зайняті споруда­ми тощо, які знаходяться на землях лісового фонду.

Загальна величина грошової оцінки земель лісового фонду, вкритих лісовою рослин­ністю або призначених для залісення по землевласниках та землекористувачах, визна­чається як сума оцінок окремих ділянок (таксаційних виділів). І---------------Розглянемо це на прикладі (рис.6.6). Для спро­щення ситуації візьмемо лісовий масив, розби­тий на квартали. У кварталі К-11 одна частина зайнята сосною, а друга березою. І кожна з цих частин має обчислюватись як окрема ділянка.

Квартал К-12 весь засаджений сосною, але у верхній частині кварталу вік дерев складає 50 ро­ків, у правій частині — ЗО, а у лівій — 10 років. Кожна з цих частин також має обчислюватись як окрема ділянка. Це зумовлено різною вартіс-

________, тю деревини, отриманої від рубки головного ко-

6.6 ристування. Тому загальна кількість окремих ді-

лянок в межах двох розглянутих кварталів становитиме 5. По кожній з цих ділянок не­обхідно робити окремі розрахунки.

Вихідні дані для розрахунків (площі і типи лісорослинних умов ділянок земель, їх належність до лісорослинних зон, груп і категорій захисності лісів тощо) приймають­ся за даними матеріалів лісовпорядкування.

В основу розрахунку оцінки 1 га земель, вкритих лісовою рослинністю або призна­чених для залісення, покладається капіталізація нормативного середньорічного еконо­мічного ефекту від їх використання.

Нормативний економічний ефект від вирощування лісу розраховується як різниця між оцінкою тієї продукції та послуг, які можна отримати в еталонному лісонасадженні за ді­ючими цінами, та сумою нормативних витрат, пов'язаних з вирощуванням лісу за пері­од обороту рубки, розрахованих за методом відновної вартості. Середньорічний ефект визначається шляхом ділення отриманої величини на строк періоду обороту рубки.

Продуктивність еталонних лісонасаджень приймається за даними таблиць ходу рос­ту лісонасаджень, таблиць продуктивності корінних деревостанів типів лісорослинних

161

Рис.

умов (складених в УкрНДІЛГА) та нормативів продуктивності програмних штучних де-ревостанів (складених в УСТА), які наведені у виданнях "Нормативно-справочньїе ма-териалн для таксации лесов УкраиньІ й Молдавии" - Киев: Урожай, 1987, "Модели роста й продуктивность оптимальних древостоев" — Киев: УСХА, 1992.

Нормативи витрат на всі види робіт, які пов'язані з вирощуванням лісу (лісокультур-ні, лісогосподарські, лісозахисні та інші), розраховуються на підставі планових витрат за даними бухгалтерської звітності (форма 10-лг "Звіт про виконання плану по лісогос­подарському виробництву і реалізації закінчених об'єктів, продукції та послуг" (річна).

У разі, якщо нормативний середньорічний економічний ефект є від'ємним або ниж­чим за нормативні середньорічні витрати, за базову величину оцінки приймаються ка­піталізовані нормативні середньорічні витрати на 1 га. Така ситуація може скластись, в основному, на землях призначених для залісення або зайнятих малоцінними порода­ми дерев з незадовільними умовами вивезення деревини.

Грошова оцінка 1 га вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення земель визначається за формулою:

Цим ~

X

X К₂,

(6.10)

Д^£ Цнол - грошова оцінка 1 га вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення земель, певного типу лісорослинних умов у певній лісорослинній зоні, певній групі та категорії захисності лісів, певному лісотаксовому поясі та розряді лісових такс;

Е_л - нормативний середньорічний економічний ефект від використання деревини з 1 га вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення земель відповідного типу лісорослинних умов у відповідній лісорослинній зоні, групі та категорії захисності лісів, лісотаксовому поясі та розряді лісових такс;

Т_к - термін капіталізації нормативного середньорічного економічного ефекту, який встановлюється на рівні 50 років;

К( - коефіцієнт, який враховує ефект від використання недеревної продукції та природних корисних властивостей лісів;

К₂ - коефіцієнт, який враховує відповідність фактичної лісистості до оптимальної.

Наведена формула дуже нагадує розглянуту на початку глави універсальну формулу (6.1). Але є певні відмінності.

По-перше, термін капіталізації становить не звичні 33 роки, а 50 років,

по-друге, у цій формулі відсутня площа земельної ділянки. Дійсно, за цією формулою ми тільки визначаємо грошову оцінку 1 га вкритих лісовою рослинністю або призначених для залісення земель тобто питомий показник приведено до 1 га земель відповідного типу.

Таким чином, для визначення грошової оцінки тепер достатньо питомий показник перемножити на площу земельної ділянки відповідного типу. А для отримання загаль­ного результату по всій оцінюваній земельній ділянці треба скласти всі результати гро­шової оцінки по окремих ділянках.

162

У Порядку застосовано коефіцієнт, який враховує ефект від використання недерев­ної продукції та природних корисних властивостей лісів. Його визначено експертним шляхом і він приймається на рівні: для лісів другої групи К! = 1,3; для лісів першої групи К| = 1,5; для лісів степової зони і Криму КІ = 2,6.

Виникає питання — що таке ефект від використання недеревної продукції та природ­них корисних властивостей лісів? Це використання лісів, в першу чергу, як зелених по­ясів навколо населених пунктів, для відпочинку населення (навіть у тих випадках, ко­ли ліси не віднесено до рекреаційних), збір грибів, ягід, полювання, прогулянки тощо. Коефіцієнт, який враховує відповідність фактичної лісистості до оптимальної, об­числюється за співвідношенням оптимальної та фактичної лісистості території. Зна­чення коефіцієнта наведено у Порядку (табл. 6.2) і не викликає труднощів у застосу­ванні тому наводити її тут недоцільно .

Ділянки земель лісового фонду, не призначені для залісення чи непридатні для цьо­го без спеціальних заходів, а також ділянки, вкриті лісовою рослинністю і призначені для залісення на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного використання, оцінюються на основі положень, викладених у відповідних розділах цього Порядку та Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Якщо на землях лісового фонду розташовано виробничі споруди або підприємства, то ці земельні ділянки оцінюються за порядком грошової оцінки земель промисловості.

Якщо землі лісового фонду знаходяться у межах населених пунктів, то вони оціню­ються за Порядком грошової оцінки земель населених пунктів.

При розгляді цього положення доцільно ще раз повернутись до прикладу, який на­водився при розгляді розділу грошової оцінки земель природоохоронного, оздоровчо­го, рекреаційного та історико-культурного використання щодо зонування території поблизу м. Черкаси. Згадаємо, що незважаючи на подібність природних (лісорослин­них) умов та породного складу, земельні ділянки лісового фонду віднесені до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного використання оцінюються за поряд­ком викладеним у цьому розділі.

Уявімо ситуацію, коли частина лісового масиву знаходиться на землях лісового фонду, а частина за його межами, але масив цілком віднесений до рекреаційної зони. Розрахунок бу­де виконуватись окремо. Для частини лісового масиву, що знаходиться в межах земель лісо­вого фонду - за методикою цього розділу, а для тієї частини лісу, що за межами земель лі­сового фонду — за методикою розділу грошової оцінки земель рекреаційного призначення.

Дещо уважніше треба розглянути ситуацію ₃ оцінкою земель сільськогосподарсько­го використання (рис. 6.7).

¹ !' Якщо на землях лісового фонду розташовані ді­лянки, які використовуються для потреб сіль­ського господарства (рілля, пасовища, багаторіч­ні насадження тощо), такі ділянки мають оціню­ватись за порядком, викладеним у Порядку гро­шової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

163

п

і П

Але доцільно розглянути умовний приклад. На узліссі (на землях лісового фонду) живуть два господаря: лісник і фермер. Як оцінювати земельні ділянки під садибами?

Повернемось до визначення порядку розрахунку трохи скоротивши його: "Норматив­ний економічний ефект від вирощування лісу розраховується як різниця між оцінкою продукції та сумою нормативних витрат, пов'язаних з вирощуванням лісу за період обо­роту рубки". Виходячи з цього, визначаємо, що земельна ділянка лісника має бути від­несена на нормативні витрати, пов'язані з вирощуванням лісу, тому буде оцінюватись як землі лісового фонду. А земельна ділянка фермера має оцінюватись за Порядком грошової оцінки земель населених пунктів з врахуванням особливостей її функціональ­ного призначення (до складу входять землі сільськогосподарського використання).

Приклад розрахунку грошової оцінки земель лісового фонду досить детально викла­дено у Порядку, тому нема потреби повторювати його. Єдине, на що необхідно звер­нути увагу, це не забувати застосовувати річну індексацію до результатів розрахунків. На 2001 рік річний коефіцієнт індексації складав — 1,42.