6.Позитивні ефекти впровадження сем

1.Структурні

• Розвиток системи стратегічного й тактичного управління

• Розвиток взаємодії між підрозділами й функціональними напрямками.

• Розвиток системи мотивації й навчання персоналу

• Усунення дублювання функцій і підвищення ефективності керування.

2.Ринкові

• Пріоритет при співпраці з великими міжнародними компаніями

• Менші ризикові платежі при взаємодії з фінансовими організаціями

• Переваги при участі в міжнародних тендерах

• Переваги на ринках «екологічної» продукції й послуг

• Розвиток систем менеджменту й взаємодії із зацікавленими сторонами

3.Ризикові

• Менша ймовірність і наслідки позаштатних і аварійних ситуацій (у т.ч. для іміджу компанії)

• Менша ймовірність і очікувані наслідки порушення законодавства

• Поліпшення взаємодії з державними контролюючими органами, зменшення сум штрафів і платежів за негативний вплив, виключення можливості припинення виробництва через екологічні причини

4.Ресурсні

• Зниження собівартості за рахунок раціонального використання сировини, ресурсів та ін.

5.Природоохоронні

– Зниження втрат внаслідок захворювань і підвищення працевіддачі персоналу за рахунок поліпшення стану навколишнього середовища

• Зниження платежів і штрафів за забруднення навколишнього середовища.

Питання для самоперевірки:

1. Назвіть та опишіть основні етапи СЕМ.

2. Для чого стандарт ISO 14001 встановлює вимоги до системи екологічного управління?

3. Опишіть елементи СЕМ.

4. Назвіть переваги для організації СЕМ.

5. Вкажіть основою чого є СЕМ?

6. Що означає рішення щодо ухвалення СЕМ?

7. Від яких факторів залежить вибір на користь сертифікації?

8. Яким чином СЕМ являється вагомим внеском організації у стійкий розвиток?

9. Які взаємовідносини між СЕМ і природоохоронним законодавством?

10. Що вимагає від компаній основний принцип СЕМ?

11. Що спричинила поява стандартів серії ISO 14000 по відношенню до природоохоронного законодавства?

12. Які позитивні структурні впровадження СЕМ?

13. Які позитивні ринкові впровадження СЕМ?

14. Які позитивні ризикові впровадження СЕМ?

15. Які позитивні ресурсні впровадження СЕМ?

16. Які позитивні природоохоронні впровадження СЕМ?

Лекція 5. Особливості інтегрованих систем менеджменту

План

1. Особливості створення ІСМ

2. Підготування до сертифікації ІСМ

3. Організація розроблення ICM

4. Проектування ІСМ

5. Документування ІСМ

6. Впровадження ІСМ

1.Особливості створення ісм

Динамічний розвиток сучасної економіки зумовлює безпе­рервний пошук нових підходів до підвищення результативності і ефективності управління. Одним з таких підходів є створення інтегрованих систем управління на базі міжнародних стандартів. Отже, умовою успішного функціо­нування організації у фінансовому, виробничому, природному и соціальному середовищі є створення, впровадження і серти­фікація інтегрованої системи менеджменту. Це зумовлено тим, що інтегрована система органічно об'єднує в єдине ціле процеси діяльності, що взаємодіють і взаємопов'язані, а також спрямовують роботу його підрозділів на досягнення головної мети бізнесу — здобуття прибутку завдяки задоволенню вимог і очікувань споживачів.

Із впровадженням інтегрованої системи менеджменту підви­щується конкурентоспроможність продукції та організації, ефективність діяльності, а також досягається синергетичний ефект (загальний ефект системи перевершує сумарний ефект усіх компонентів) і забезпечується еконо­мія ресурсів усіх видів. Крім цього, споживачі та контролюючі органи в багатьох краї­нах часто вимагають від організації сертифікати декількох систем менеджменту, а створення інтегрованих систем менеджменту (ІСМ) є найбільш ефективним способом вирішення цієї проблеми.

Створення інтегрованих систем менеджменту стало предметом зацікавленого обговорення наприкінці 90-х років минулого століття у зв'язку з розробленням систем, що відповідають вимогам декількох міжнародних стандартів на системи менеджменту. До цих стандартів належать: стандарти ISO серії 9000 на системи менеджменту якості, стандарти ISO серії 14000 на системи екологічного менеджменту, стандарти OHSAS (Occupational Health and Safety Assessment Serious) серії 18000 на системи професійної безпеки охорони праці, стандарт SA (Social Accountability) 8000 на системи со­ціального менеджменту. У складі MSS (Management System Standards) є також стандарти, роз­роблені на основі ISO 9000 для застосування в конкретних галузях, а також стандарти на системи управління, що ґрунтуються на принципах НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points — аналіз ризиків і критичні контрольні точки) і на принципах GMP (Good Manufacturing Practice — належна виробнича практика), стандарти на системи, що ґрунтуються на принципах FSC (Forest Stewardship Council — Лісова Опікунсь­ка Рада).

Інтегрована система менеджменту (ІСМ) — це частина сис­теми загального менеджменту організації, яка відповідає вимо­гам двох або більше міжнародних стандартів на системи менед­жменту і функціонує як єдине ціле.

Таке трактування ІСМ дає можливість зменшити ймо­вірність суто механічного підходу до робіт з інтегрування сис­тем менеджменту, коли створення ІСМ виступає як самоціль. Головне, на наш погляд, полягає не у створенні інтегрованої системи заради самої системи, а в удосконаленні загального менеджменту організації.

Абсолютно очевидно, що інтегровану систему менеджменту не треба ототожнювати з системою загального менеджменту організації, яка об'єднує всі аспекти діяльності організації. У цьому розумінні поняття «інтегрована система менеджменту» має обмежений характер, хоч і є більш комплексним, ніж по­няття про кожну з тих окремих систем менеджменту (система менеджменту якості, система екологічного менеджменту тощо), які об'єднані в CM. Навіть у разі впровадження в організації всіх чинних на цей час MSS інтегрована система менеджменту не буде тотожною системі загального менеджменту організації, оскільки сфера її поширення поки ще не включає фінансового менеджменту, менеджменту персоналу, інноваційного менедж­менту, менеджменту ризиків, менеджменту цінних паперів та ін. Про тотожність понять «інтегрована система менеджменту» і «система загального менеджменту» можна говорити лише після того, як буде розроблено стандарти на всі галузі, що охоплюються загальним менеджментом організації. Виходячи з цього, логічно передбачити, що формування ІСМ відбуватиметься доти, доки не буде стандартизовано всі галузі загального менед­жменту, а це може виявитися невизначено тривалим процесом.

Доцільність створення максимально інтегрованих систем менеджменту не викликає сумнівів. Очевидними перевагами та­ких систем можна вважати те, що:

• створення інтегрованої системи менеджменту розширює «географію» системного менеджменту організації, сприяючи тим самим підвищенню ступеня його впорядкованості;

• ІСМ мінімізує функціональну роз'єднаність в організації, яка виникає в разі розроблення автономних систем менедж­менту;

• обслуговування, тобто формування, документування та розвиток однієї системи набагато простіший, легший і менш витратний, ніж кілька паралельних систем;

• проведення спільного аудиту дає змогу скорочувати кількість аудиторських перевірок і зменшувати витрати на них порівняно з сумарними витратами у разі кількох системах ме­неджменту;

• в інтегрованій системі досягається вищий рівень залучення персоналу в поліпшення діяльності організації;

• поліпшується збалансованість інтересів зовнішніх сторін організації.

• інтегрована система забезпечує більшу узгодженість дій всередині організації, посилюючи тим самим синергетичний ефект, який полягає в тому, що загальний результат від узгоджених дій вищий, ніж проста сума окремих результатів;

• інтегрована система мінімізує функціональну відокрем­леність організації, яка виникає в разі розроблення автоном­них систем менеджменту (коли різні галузі менеджменту орга­нізації стають надто самостійними та незалежними, то наслідком цього може бути зіткнення між менеджерами цих галузей, наприклад при розподілі ресурсів між різними проектами та ініціативами);

• створення інтегрованої системи зазвичай більш трудомістке, ніж декількох паралельних систем;

• кількість внутрішніх і зовнішніх зв'язків значно менша, ніж сумарна кількість цих зв'язків в кількох системах;

• обсяг документів в інтегрованій системі значно менший, ніж сумарний обсяг документів в кількох паралельних системах;

• в інтегрованій системі досягається більш високий ступінь залучення персоналу до поліпшення діяльності організації;

• здатність інтегрованої системи враховувати баланс інте­ресів зовнішніх сторін організації вища, ніж за наявності пара­лельних систем;

• витрати на розроблення, функціонування та сертифіка­цію інтегрованої системи нижчі, ніж сумарні витрати в кількох системах менеджменту.

Організаційно-методичною платформою для ІСМ в сьо­годнішніх умовах мають бути стандарти ISO серії 9000. Це зумовлено тим, що ба­зові поняття та принципи, сформульовані в цих стандартах, найбільшою мірою відповідають поняттям і принципам загаль­ного менеджменту. При цьому особливо значущим є процесний підхід, який не опосередковано (що характерно для функціо­нального підходу), а безпосередньо відображає реальні процеси, що здійснюються в сучасному бізнесі. Важливо і те, що введення в дію стандартів ISO серії 9000 в історичній ретроспективі пере­дувало введенню в дію інших міжнародних стандартів на систе­ми менеджменту і багато в чому визначило методологію їх по­будови. Значний збіг структури і складу об'єктів стандартизації в ISO 9001, ISO 14001 і OHSAS 18001 (всім трьом стандартам властиві практично аналогічні вимоги до документів системи, відповідальність керівництва, внутрішнього аудиту, коригуваль­них і запобіжних дій), а також частковий збіг з SA 8000 можна спостерігати в табл.1.1. Спільним для ISO 9001, ISO 14001 і OHSAS 18001 стало також використання циклу управління PDCA (Plan (пла­нування) — Do (реалізація) — Check (перевірка) — Action (дії з поліпшення, коригування), встановленого в теорії якості. Відповідність між ISO 9001:2000, ISO 14001:2004, OHSAS 18001:1999 і SA 8000:2001 наведено також в табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Відповідність між ISO 9001:2000, ISO 14001:2004, OHSAS 18001:1999 і SA 8000:2001

Об’єкт стандартизації	Розділи і пункти стандартів
	ISO 9001:2000	ISO 14001:2004	OHSAS 18001:1999	SA 8000:2001
Документування системи: створення документації	4.2, 4.2.1	4.4.4	4.4.4	9.1
Управління Документацією	4.2.2	4.4.4	4.4.5
Управління записами	4.2.4	4.5.3	4.5.3	9.14
Відповідність керівництва: Політика	5.3	4.2	4.2	9.1
Цілі	5.4.1	4.3.3	4.3.3
Планування	5.4.2	4.4.3	4.3.1	9.5
Відповідальність і повноваження	5.5.1	4.4.1	4.4.1	9.3

Представник керівництва	9.5	4.4.1	4.4.1
Внутрішнє інформування	5.5.3	4.4.3	4.4.3
Аналіз з боку керівництва	5.6	4.6	4.6
Менеджмент ресурсів	6.1,6.4	4.4.1, 4.4.2, 4.3, 4.4	4.4.2
Визначення вимог до: продукції, охорони навколишнього середовища промислової безпеки і охорони праці	7.2.1, 7.5	4.3.1,4.3.2	4.3.2 4.4.6
Управління основною діяльністю, невідповідностями продукції, діями в аварійних ситуаціях	8.3	4.46 4.4.7	4.47
Моніторинг і вимірювання	8.2	4.5.1	4.5.1
Внутрішній аудит	8.2.2	4.5.4	4.5.4
Коригувальні та запобіжні дії	8.5.2 8.5.3	4.5.2	4.5.1, 4.5.2	9.11
Постійне покращення	8.5.1	4.3.4	4.3.4	9.1

Як випливає з аналізу, інтегровані системи менеджменту створюють практично за одним із двох варіантів:

1. Створення адитивних (від лат. additio — додавання) моде­лей ІСМ, коли до системи менеджменту якості (СМЯ), яка виконує роль базової системи і в разі потреби використовує вимоги НАССР, GMP або FSC, поступово додаються система екологічного менеджменту (СЕМ), система OHSAS, система SA. У разі застосування цього варіанта розрив між початком робіт з впровадження однієї системи і початком впровадження наступної може становити від півроку до кількох років.

2. Створення повністю інтегрованих моделей, коли всі сис­теми менеджменту об'єднують в єдиний комплекс одночасно. Незважаючи на незаперечні організаційні та економічні перева­ги другого варіанта створення ІСМ, він трапляється ще не час­то — це пояснюється складністю робіт за таким варіантом і тим, що поява MSS відбувалася поступово: стандарти серії ISO 9000 введені в дію в 1987 p., принципи НАССР і GMP — на початку 90-х, стандарти ISO 14000 — 1996 p., стандарти OHSAS, SA і FSC — наприкінці 90-х років XX ст.

Створення інтегрованої системи менеджменту, як кажуть, «з нуля», має ґрунтуватися на принципах, встановлених у всіх міжнародних стандартах на системи менеджменту. При цьому за базові слід брати принципи, сформульовані в стандартах серії ISO 9000 — насамперед такі, як процесний і системний підходи, лідерство керівника і залучення працівників. Реалізація саме цих принципів дає змогу найкращим чином забезпечити об'єднання окремих стандартів в єдину систему.