Питання для самоперевірки:

1. Назвіть загальні екологічні проблеми сучасності.

2. Назвіть основні обставини, що поглиблюють екологічні проблеми в Україні.

3. Який нормативний документ визначає, нормує і регламентує систему екологічного менеджменту в Україні?

4. Назвіть напрямки правове регулювання еко­логічного менеджменту.

5. Назвіть основний недолік першого напряму правового регулюван­ня екологічного менеджменту.

6. Назвіть та охарактеризуйте форми вимог до системи екологічного менеджменту.

7. Що являється основним предметом серії ISO 14000?

8. Назвіть основний документ серії ISO 14000?

9. Коли та де було прийнято рішення про розроблення ISO 14000?

10. Ким розробляються стандарти серії ISO 14000?

11. Назвіть рівні впливу системи стандартів серії ISO 14000.

12. На які групи поділяють документи, що належать до системи?

13. Що являється ключовим поняттям серії ISO 14000?

14. Назвіть основні причини, через які підприємству може знадобитися сертифікація або впровадження СЕМ.

15. На якому рівні слід створювати систему сертифікації?

16. Назвіть основні декілька основних стандартів серії ISO 14000.

Лекція 2. Теоретичні засади ем План:

1. Історичні передумови екологічного менеджменту

2. Британський стандарт у сфері екологічного менеджменту BS7750

3. Система екологічного менеджменту і аудиту EMAS

4. Концепція екоефективності

1.Історичні передумови екологічного менеджменту

Об’єднання екологічних і економічних питань почалось після Конференції ООН з навколишнього середовища в 1972 році, коли була сформована Світова Комісія з навколишнього середовища і розвитку Комісія Брутланд). Ця комісія поставила перед собою завдання оцінити стан навколишнього середовища. У 1987 році після 15 років роботи вона опублікувала звіт «Наше спільне майбутнє», який зараз розглядається, як поворотний момент в історії розвитку сучасної економіки і її взаємодії з навколишнім середовищем. Цей звіт вперше використав термін «Стійкий розвиток» і призвав промисловість розробити і впровадити систему управління НС. Більше 50 світових лідерів відгукнулися на питання і проблеми, зачеплені в Звіті, і висловили необхідність в скликанні Конференції для обговорення цих питань.

В той же час, Всесвітня Торговельна Організація (ВТО) розробила Декларація зі Стійкого Розвитку, названу Хартією Стійкого Розвитку. Вона була опублікована в 1990 році, велика частка основних тез Хартії використана в ISO 14001:2004. ООН вирішила провести Конференцію з навколишнього середовища та розвитку, також звану «Всесвітній Саміт в Ріо». Зустріч відбулась в Ріо де Жанейро в 1992 році. На цій Конференції була розроблена Декларація 21, в якій уряди, комерційне співтовариство і неурядові організації намітили шляхи вирішення існуючих екологічних проблем. На Саміті підкреслювалось, що керівним принципом діяльності в цій області є зобов’язання зі стійкого розвитку.

Конференція прийняла кілька важливих документів. Серед них:

• Декларація Ріо з навколишнього середовища і розвитку;

• заява про принципи глобального консенсусу з управління, збереження і стійкого розвитку всіх видів лісів;

• порядок денний на XXI століття - документ, який орієнтований на підготовку світового співтовариства до розв'язання еколого-економічних і соціально-економічних проблем близького майбутнього.

Крім того, у межах конференції були підготовлені Рамкова конвенція про зміну клімату і Конвенція про біологічне різно­маніття.

Усі документи КНСР-92 пронизує концепція стійкого розвитку.

На конференції було прийняте визначення стійкого розвитку, що представлене у доповіді Міжнародної комісії, яку очолювала прем’єр-міністр Норвегії пані Г.Х. Брунтланд (у пресі часто можна зустріти назву «Брунтландська доповідь»).

Стійкий розвиток- це такий розвиток, що задовольняє потреби сьогодення, не ставлячи під загрозу спроможність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби (Програма, 1993).

Концепція Стійкого розвитку має низку визначень, найчастіше використовується наступне:

Стійкий розвиток – задоволення потреб покоління, що живе, не піддаючи ризику задоволення потреб наступних поколінь.

З нього витікають основні положення:

• відновлювальні ресурси повинні витрачатись темпами, що не перевершують темпи їх відновлення;

• не відновлювальні ресурси необхідно використовувати максимально ефективно;

• по можливості, необхідно удосконалювати технології з метою заповнення дефіциту, створеного зменшенням не відновлюваних ресурсів, або ж необхідно знайти альтернативне джерело відновлювальних ресурсів, яке здатне замінити поточне використання не відновлювальних.

Генеральний секретар Конференції для забезпечення підтримки з боку бізнес-співтовариства попросив провідного швейцарського промисловця Шмідхайного бути його радником. Шмідхайний організував бізнес-комітет зі Стійкого Розвитку, який, у свою чергу, вирішив започаткувати переговори з Міжнародною Організацією зі Стандартизації (ISO) про необхідність розробки стандартів з екологічного менеджменту.

В результаті в 1196 році Міжнародна Організація зі Стандартизації затвердила перші два стандарти ISO 14001:96 і ISO 14004:96. На сьогоднішній день функціонує вже друге видання стандарту, з виходом якого вимоги першого були анульовані. 15 листопада 2004 року Технічним Комітетом міжнародної організації зі стандартизації була опублікована друга версія ISO 14001:2004 і ISO 14004:2004.

Основними умовами реалізації концепції сталого розвитку є:

• зміна парадигми мислення з антропоцентризму (на першому місці є потреби людини) на екоцентризм (на першому місці є потреби захисту довкілля).

• екологічний імператив

• першочергово необхідно вирішувати проблеми захисту довкілля існування людини.

• тотальне впровадження СЕМ на підприємствах та організаціях.

Концепції розвитку:

1. Концепція ноосфери – біосфера перейде в ноосферу і це означатиме, що людство повинно взяти на себе відповідальність за долю планети (концепція Вернадського);

2. Концепція Сталого Розвитку: Стійкий Розвиток – задоволення потреб покоління, що живе, не піддаючи ризику задоволення потреб наступних поколінь;

3. Концепція Землі-Геї – Земля є живою субстанцією, яка знищить людство, як основну силу, що загрожує її існуванню;

4. Концепція кризового управління планетою, яка називає стійкий розвиток утопічною теорією і вимагає рішучих дій перед загрозою знищення людства самим же людством.

Вперше поняття «екологічний менеджмент» з'явилося в «Порядку денному на XXI століття». В ньому підкреслювалось, що «екологічний менеджмент варто вважати ключовою домінантою сталого роз­витку та одночасно вищим пріоритетом промислової діяльності й підприємництва». Разом з тим на сьогодні немає єдиних загальноприйнятих визначень екологічного менеджменту.

Для України поняття екологічного менеджменту є досить новим і дотепер не закріпленим законодавчо. Тим часом у міжнародній практиці вже є спроби його реалізації в практич­них механізмах діяльності зі своєю правовою, нормативно-ме­тодичною та економіко-регулювальною базою. При цьому сис­теми екологічного менеджменту та екологічного аудиту (СЕМА) розглядаються як важіль регулювання забруднення, коли відпо­відальність і партнерство відіграють рівноправну роль в охороні середовища. Водночас це ринково-орієнтований механізм, а не інструмент адміністративно-командної системи.

Перш ніж розглянути сутність цього поняття, спробуємо простежити хронологію його розвитку та зв'язок з розроблен­ням стандартів і міжнародних рекомендацій.