2.Типи цілей і завдань.

У межах СМНС можна встановлювати різні типи цілей і завдань. Зазвичай вони спрямовані на змен­шення екологічного впливу діяльності підприємства, наприклад на зменшення викидів забруднювальних речовин в атмосферу на певний відсоток на одиницю продукції. Проте цілі та зав­дання також можна спрямовувати на дослідження вузького спе­цифічного питання і (або) забезпечення певного рівня ведення адміністративно-господарської та ремонтно-профілактичної діяльності. Наприклад, під час проведення якихось заходів зі зниження споживання електроенергії цілі та завдання можна спрямувати на визначення тих ділянок підприємства, на яких споживається найбільша кількість електроенергії.

Завдання розробляють для всіх рівнів організації. Наприк­лад, відділ постачання може встановити такий плановий показ­ник, як закупка 75 % паперової продукції, яка вироблена із вторинної сировини. Підрозділ, який відповідальний за прибирання підприємства, може взяти зобов'язання зменшити на 25% у рік використання мийних засобів, вироблених на основі розчинників. Рада директорів може розробити програму, за якою всі підрядники і постачальники зобов'язані одержати сер­тифікат ISO 14001:2004 протягом наступних семи років.

Завдання, пов'язані з виробничими операціями, мають роз­робляти керівники виробництва на рівні відповідного підрозді­лу і включати їх у планову підготовку річного бюджету.

3.Стратегія визначення цілей і завдань

Для того щоб встановити екологічні цілі й завдання, оціню­ють та аналізують (визначають пріоритети) такі екологічні ас­пекти діяльності підприємства:

• система управління підприємством і система менеджменту в цілому;

• система екологічного управління, її місце та роль у за­гальній системі управління й менеджменту;

• чинна екологічна документація (зовнішня і внутрішня);

• готова продукція (екологічний аспект);

— використовувані сировина, матеріали, енергоресурси (екологічні аспекти);

• фактори впливу на навколишнє середовище;

• джерела утворення забруднювальних речовин і відходів;

— джерела впливу на навколишнє середовище та види відходів;

• системи очищення стічних вод і відпрацьованих газів;

• системи розміщення та видалення (використання, пере­роблення, ліквідації, захоронення) відходів;

• система екологічного моніторингу;

• еколого - економічні та еколого-правові аспекти діяльності підприємства;

— екологічна діяльність, здійснювана підприємством на добровільних ініціативних засадах;

• діяльність із запобігання надзвичайним екологічним си­туаціям і діяльність в умовах реальних надзвичайних екологіч­них ситуацій;

• попередня виробнича діяльність (екологічні аспекти);

• нерозв'язані екологічні проблеми.

Організація має розробити, виконувати та підтримувати в робочому стані документально оформлені екологічні цілі й завдання для кожного відповідного підрозділу і рівня всієї органі­зації.

Цілі мають узгоджуватися з екологічною політикою підприємства, законодавчими та іншими вимогами, із зобов'я­занням щодо запобігання забрудненню та безперервного удос­коналювання.

Визначаючи цілі, розглядають законодавчі та інші норма­тивно-правові вимоги, суттєві екологічні аспекти, технологічні варіанти, фінансові, операційні та виробничі фактори й думки зацікавлених сторін.

Оцінювання та коригування цілей і завдань зазвичай здійснюють щорічно під час проведення екологічного аналізу (або аудиту). Результати виконання заходів та їх відповідність цілям, поставленим раніше, відображають у річному звіті про роботу підприємства.

Аудит цілей і завдань передбачає відповіді на кілька запи­тань: чи є цілі ясними та важливими? Чи є завдання вимірюва­ними? Чи узгоджуються цілі й завдання з політикою, суттєвими аспектами, чи виконуються вимоги законодавства щодо по­стійного удосконалювання, запобігання забрудненню. Пере­вірити інші фактори, що розглядаються. Перевірити шкалу вимірів та тип використовуваних критеріїв. Перевірити вико­нання та динаміку змін.

Таким чином, цілі мають встановлюватися на досить висо­кому рівні, щоб підвищити мотивацію співробітників до їх до­сягнення. Проте водночас вони мають бути реалістичними й досяжними. Співробітники організації мають бути поінформо­вані про цілі й завдання, встановлені в межах СМНС. Слід також розподілити відповідальність за виконання конкретних цілей і завдань. Доцільно регулярно контролювати та оцінювати процес досягнення встановлених цілей і завдань. Якщо вста­новлені цілі не досягаються, то треба з'ясувати причину, чому це сталося, та здійснити корегувальні заходи. Обов'язково оформити документально всі зміни, внесені в цілі та завдання.

Ц ілі та завдання розробляють з урахуванням вимог законо­давства, економічних і технологічних вимог підприємства, його фінансових можливостей і вимог зацікавлених сторін. Цілі та завдання мають узгоджуватися з положеннями екологічної політики. Стратегію визначення цілей і завдань наведено на рис. 1. Згідно з ISО 14001 визначення екологічних цілей та подаль­ше планування діяльності підприємства ґрунтуються на визна­ченні екологічних аспектів і впливів діяльності підприємства.

Рис. 1. Стратегія визначення цілей і завдань

На попередніх стадіях упровадження СМНС збирають усю потрібну для розроблення цілей і завдань інформацію. В про­цесі попереднього екологічного аналізування складають список суттєвих екологічних аспектів і впливів, а також аналізують екологічні проблеми, які були в минулому, і складають прогноз потенціальних проблем, які можуть виникнути в майбутньому. Аналіз законодавства дає можливість одержати інформацію про вимоги законодавчих і нормативних актів та положень, які відповідають цьому виду діяльності. Складаючи бізнес-плани, визначають загальний напрям розвитку підприємства на найб­лижчі п'ять років.

Комбінація цих даних дає можливість виробити конкретні цілі та завдання, які відповідають діяльності підприємства. При цьому особливу увагу приділяють суттєвим екологічним аспек­там.

Треба регулярно переглядати встановлені екологічні цілі та завдання. Первинні цілі можуть досить швидко застаріти у зв'язку зі змінами в законодавстві, одержанням нової інфор­мації про дію підприємства на навколишнє середовище, зміненою ситуації на ринку конкурентоспроможністю) та досягнен­ням первинних цілей.

Встановлюючи первинні екологічні цілі та завдання, вико­ристовують дані первинного екологічного аудиту з урахуванням того, що впровадження нової продукції і/або оновлення про­цесів може змінити наявну ситуацію.

Ефективність процесу розроблення екологічних цілей і зав­дань можна оцінити за допомогою таких запитань: Чи відобра­жають встановлені цілі суттєві екологічні аспекти? Чи є взає­мозв'язок між цілями та екологічною політикою? Чи відповіда­ють встановлені цілі загальній довгострокової стратегії діяль­ності підприємства? Чи оформлені документально цілі та зав­дання для окремих підрозділів, відділів, процесів і рівнів підприємства? Чи можливо встановити систему вимірювання та контролю процесу досягнення цих цілей і завдань?

Під час розроблення екологічних цілей і завдань можуть допускатися типові помилки, коли не враховуються законодавчі та інші нормативно-правові вимоги або встановлені цілі не відповідають екологічним аспектам підприємства.

Значна кількість цілей спрямована на усунення «гострих (явних)» екологічних проблем без ретельного попереднього аналізування джерел їх походження. Типовим прикладом є встановлення споруд для очищення стічних вод без розгляду можливостей зменшення їх об'ємів або вмісту забруднювальних речовин у стічних водах.

Встановлюючи та переглядаючи свої екологічні цілі й зав­дання, організація має враховувати законодавчі та інші вимоги, а також свої суттєві екологічні аспекти. Слід також враховувати технологічні можливості організації, а також фінансові, експлу­атаційні вимоги та вимоги ділових кіл, точку зору зацікавлених сторін. Порядок розроблення та коригування екологічних цілей і завдань можна встановити в процедурі планування екологічної діяльності підприємства разом з порядком розроблення, конт­ролю та коригування програми екологічного менеджменту.

В ISO 14001:2004 цілі, завдання і програми об'єднано. Еко­логічні цілі і завдання мають розроблятися на основі екологіч­ної політики та суттєвих екологічних аспектів.

Ключовим моментом у визначенні екологічних цілей, і зав­дань СМНС є документування їх. При цьому слід визначити:

Ціль — що буде виконано?

Завдання — наскільки або до якої міри?

Програма — хто, як і коли це зробить?

Відомо, що екологічна політика — це публічно декларовані принципи й зобов'язання, що пов'язані з екологічними аспек­тами діяльності підприємства й забезпечують засади для вста­новлення його екологічних цілей і завдань, зокрема поєднання екологічних цілей і завдань з цілями й завданнями розвитку підприємства в цілому; усвідомлене сприйняття та активне підтримання екологічної політики і зобов'язань керівництвом підприємства.