2. Британський стандарт у сфері екологічного менеджменту bs7750

У межах розроблення підходів до створення та зміцнення Єдиного Європейського ринку Європейське Співтовариство прагне створити жорстку систему екологічного законодавства і контролю виконання його вимог. Одним із лідерів апробації нових ринкових інструментів екологічного менеджменту є Ве­лика Британія, де у 1990 році прийнято новий «Екологічний акт» (Environmental Act). За ним у 1992 р. Британський інститут стандартизації на замовлення Британської конференції промис­ловості розробив і видав стандарт у галузі систем екологічного менеджменту BS 7750 (Specification for Environmental Management Systems). Цей стандарт повністю узгоджується з вимогами стандарту якості BS 5750 ( і ISO 9000).

Стандарт не наказує і не визначає вимоги щодо природо­охоронної діяльності підприємства, але містить рекомендації, корисні для створення ефективної системи екологічного менед­жменту, для розвитку ініціативного екологічного аудиту. Ці ре­комендації мають сприяти покращенню екологічних характери­стик діяльності організації взагалі. На початковому етапі при­пускали, що британські підприємства на добровільних засадах приводитимуть характеристики своєї діяльності відповідно до принципів BS 7750. Пізніше до Великої Британії приєдналися інші держави, а сам стандарт, детально розроблений і супро­воджений чималими навчальними посібниками, став основою для підготовки міжнародних документів.

Стандарт В5 7750 передбачає такі стадії розроблення і впро­вадження системи екологічного менеджменту:

• попередній огляд ситуації — визначають усі екологічні нор­мативні вимоги до діяльності підприємства і з'ясовують, які елементи екологічного менеджменту вже практично застосову­ються на певному об'єкті.

• розроблення заяви про екологічну політику, яка б охоплювала всі аспекти діяльності та продукцію підприємства, була б роз'­яснена та прийнята до виконання всіма уповноваженими сто­ронами (підрозділами, особами).

• визначення структури розподілу обов'язків і відповідаль­ності в системі екологічного менеджменту.

• оцінювання ступеня впливу підприємства на навколишнє середовище. Слід скласти перелік певних нормативів, характе­ристик викидів в атмосферу, скидів до водних об'єктів, план розміщення відходів, а також опис аспектів впливу на навко­лишнє середовище підприємств-постачальників.

• розроблення екологічних цілей і завдань підприємства.

• визначання тих стадій виробництва, процесів і видів діяль­ності, реалізованих на підприємстві, які можуть впливати на навколишнє середовище, і розроблення системи контролю їх функціонування.

• розроблення програми екологічного менеджменту, призначен­ня уповноваженого, відповідального за її виконання. Програму треба скласти так, щоб урахувати не тільки теперішні, а й ми­нулі види діяльності підприємства, а також можливий вплив на навколишнє середовище життєвого циклу продукції нових видів.

• розроблення і випуск детальних настанов, які б давали змогу аудитору системи екологічного менеджменту визначити, чи функціонує система, і враховували всі суттєві аспекти впливу підприємства на навколишнє середовище.

• встановлення системи реєстрації всіх екологічно суттєвих подій, видів діяльності тощо, наприклад записи випадків пору­шення вимог екологічної політики, опис заходів, ужитих для поліпшення ситуації, звіти за результатами інспектування по­точного контролю.

• аудити. Стандарт BS 7750 містить опис процедури аудиту та деталізує вимоги до аудиторського плану. Незалежно від цього акредитуюча організація може провести зовнішню перевірку ре­зультатів внутрішнього аудиту (у BS 7750 під аудитом мається на увазі систематичне оцінювання, яке здійснюють, щоб визна­чити відповідність функціонування системи екологічного ме­неджменту запланованим цілям і завданням, структурі тощо та з'ясувати, чи є впроваджена система екологічного менеджменту ефективною і чи відповідає вимогам екологічної політики підприємства).

Стандарт BS 7750 прийняли Фінляндія, Нідерланди і Шве­ція. Франція, Ірландія і Іспанія розробили свої стандарти. Ав­стрія вважає за краще чекати на опублікування міжнародних вимог до систем екологічного менеджменту.