3.Вимоги стандарту iso 14001 до змісту Настанови cем

Державний стандарт ISO 14001:2006 «Системи менеджменту навколишнього природного середовища. Вимоги та рекомен­дації щодо застосування» встановлює вимоги до системи ме­неджменту навколишнього природного середовища, щоб нада­ти допомогу підприємству в розробленні та впровадженні по­літики і цілей з урахуванням законодавчих та інших нормативно-правових вимог, прийнятих організацією, а також інформа­цію про суттєві екологічні аспекти. Він поширюється на ті екологічні аспекти, які організація ідентифікує як такі, якими вона може управляти і на які може впливати. Він не встанов­лює особливих критеріїв екологічної результативності.

4.Склад настанови

Настанова містить такі розділи.

Сфера поширення. Стандарт можна застосувати бути застосо­ваний до будь-якої організації, яка бажає:

а) впроваджувати, підтримувати і вдосконалювати систему менеджменту навколишнього середовища;

б) переконатися в тому, що система відповідає вимогам встановленої нею екологічної політики;

в) продемонструвати відповідність стандарту завдяки:

• самооцінюванню та самодекларуванню;

• одержанню підтвердження своєї відповідності сторонами, зацікавленими в організації (такими, наприклад як споживачі);

• одержанню підтвердження своєї самодекларації від зовні­шньої щодо організації сторони;

• проведенню сертифікації (реєстрації) системи менедж­менту навколишнього середовища зовнішньою організацією.

У Настанові наведено загальну характеристику діяльності організації та СМНС і визначено основні завдання у сфері управління природоохоронною діяльністю. СМНС охоплює всі види діяльності підприємства, які мають конкретний вплив на довкілля. Система ґрунтується на інформації, одержаній в про­цесі проведення первинного аудиту, результати якого дали змо­гу організації ідентифікувати екологічні впливи на навколишнє, що відбуваються внаслідок здійснення її діяльності, на навко­лишнє середовище та відповідні законодавчі вимоги.

Основним елементом СМНС є впровадження підсистеми екологічного менеджменту в структурних підрозділах.

Вимоги СМНС поширюються на діяльність структурних одиниць і підрозділів організації, перелік яких приводиться у Додатку Настанови.

Відповідальність за впровадження системи менеджменту навколишнього середовища в організації та відповідальність за підтримання інфраструктури й екологічну безпеку господарсь­кої діяльності покладено на представників вищого керівництво організації. За готовність до аварійних ситуацій та реагування на них відповідає начальник штабу цивільної оборони органі­зації. Нагляд за станом інфраструктури, охорони праці в межах своєї компетенції здійснює інженер з охорони праці та техніки безпеки. Узгодження будь-яких доповнень і змін СМНС і (або) відповідної документації з вимогами ISO 14001 повинен забезпе­чувати представник вищого керівництва організації. Всі співробі­тники організації мають право вносити пропозиції про перегляд СМНС представникам вищого керівництво організації.

Нормативні посилання. У Настанові дано посилання на до­кументи, які стосуються управління навколишнім середовищем відповідно до ДСТУ ISO 14001:2006.

Терміни та визначення. У Настанові використано терміни та визначення, наведені в ДСТУ ISO 14001:2006, ISO 19011:2002. Терміни та визначення для Настанови наведено в глосарії стандартів.

Загальні положення. Організація має встановити, задокумен­тувати, впровадити, підтримувати у робочому стані й постійно удосконалювати систему менеджменту навколишнього середо­вища відповідно до вимог ДСТУ ISO 14001:2006 і визначити, яким чином вона виконуватиме ці вимоги. Організація має визначити і задокументувати сферу поширення своєї системи менеджменту навколишнього середовища.

Екологічна політика. Вище керівництво повинно визначити екологічну політику організації і забезпечити її адекватність, дієвість та постійне вдосконалювання.

Планування. Екологічні аспекти. Організація має встановити, впровадити та виконувати процедуру(и) визначення екологіч­них аспектів своєї діяльності, продуктів і послуг у межах сфери поширення СМНС, якими вона може управляти та на які може впливати з урахуванням планованих або нових розробок, ново­го або модифікованого виду діяльності, продуктів і послуг, а також вона має встановити ті аспекти, які мають або можуть мати істотний вплив на навколишнє середовище (тобто суттє­вих екологічних аспектів). Організація має документувати та поновлювати цю інформацію, а також забезпечити, щоб суттєві екологічні аспекти було враховано в разі встановлення, впро­вадження та функціонування СМНС.

Законодавчі та інші вимоги. Організація має встановити, впровадити і виконувати процедуру щодо ідентифікації засто­совних законодавчих та інших нормативно-правових вимог, прийняті організацією, і стосуються її екологічних аспектів, а також забезпечити доступ до них та визначити, як ці вимоги стосуються її екологічних аспектів. Організація має також за­безпечити, щоб ці законодавчі та інші вимоги, прийняті органі­зацією, було враховано в процесі встановлення, впровадження та функціонування СМНС.

Цілі, завдання і програма(и). Організація має встановити, впровадити і виконувати задокументовані екологічні цілі й зав­дання для відповідних функцій і рівнів у межах організації. Вона має враховувати свої технологічні можливості, фінансові, операційні та виробничі погреби, а також точку зору зацікавле­них сторін.

Досягнення встановлених цілей і завдань визначають вимі­рюванням числових показників конкретної діяльності або фіксацією факту виконання запланованих заходів.

Цілі та завдання систематично аналізує керівництво в ході діяльності з аналізування даних про функціонування СМНС, у разі потреби переглядає, але не рідше, ніж один раз на рік.

Організації також треба встановити, впровадити і виконува­ти програму(и) досягнення цілей і завдань.

Впровадження і функціонування. Ресурси, ролі, відпові­дальність і повноваження. Керівництво повинно забезпечити до­ступність ресурсів достатніх для встановлення, впровадження, функціонування та вдосконалення СМНС. Ресурси — це людські ресурси та фахові навички, організаційна інфраструк­тура, технологія і фінансові ресурси. Ролі, відповідальність і повноваження організація має, документовані та фахові навич­ки до відома кожного співробітника, що сприятиме результа­тивному менеджменту довкілля.

Вище керівництво організації має призначити спеціальних представників керівництва, які, незалежно від інших обов'язків, будуть мати повноваження виконувати певні функції спрямо­вані на забезпечення того, що СМНС встановлена, впровадже­на і функціонує відповідно до стандарту, а також подавати звіти вищому керівництву про результативність системи для аналізу, включаючи рекомендації щодо удосконалення.

Компетентність, навчання та поінформованість.

Організація має встановити потреби у навчанні, пов'язані з її екологічними аспектами та СМНС, забезпечити це навчання або здійснювати інші дії, щоб задовольнити ці потреби, і вести відповідні записи.

Організація має встановити, впровадити і виконувати про­цедури, які дадуть можливість особам, що працюють для орга­нізації або за її дорученням, розуміти:

• важливість відповідності екологічній політиці, процеду­рам і вимогам до СМНС;

• суттєві екологічні аспекти і пов'язані з ними фактичні або потенційні виливи, спричинені діяльністю цих осіб, а та­кож користь, яку дає довкіллю поліпшення цієї діяльності;

• свої ролі (обов'язки) та відповідальність за досягнення відповідності вимогам до СМНС;

• можливі наслідки відступу від встановлених процедур.

Належний рівень компетентності визначено в посадових інструкціях.

Результати навчання та інформування реєструють у відпові­дному журналі.

Зв’язок. Відповідно до екологічних аспектів і вимог СМНС організація має встановити, впровадити і виконувати процеду- ру(и) внутрішнього зв'язку між різними рівнями та функціями організації, а також одержувати, документувати відповідні по­відомлення від зовнішніх зацікавлених сторін і реагувати на них.

Організація має вирішити, чи повідомляти зовнішні сторони про свої суттєві екологічні аспекти та документувати своє рішення. Якщо вирішено повідомляти, та організація має вста­новити і впровадити метод (и) для цих зовнішніх повідомлень.

Документація СМНС. Вона має містити: - екологічну політику, цілі та завдання; опис сфери поширення СМНС; опис основних елементів СМНС і їх взаємодію, а також посилання на відповідні документи.

Окремими документами системи можуть бути:

• процедури визначені стандартом;

• процедури, визначені організацією як такі, що забезпе­чать результативне планування, виконання процесів, пов'яза­них з її суттєвими екологічними аспектами, та керування ними.

Усю документацію СМНС визначено в Настанові.

Управління документами. Цей процес регламентований доку­ментованою процедурою і має на меті забезпечити використан­ня в діяльності актуальних документів.

Організація має встановити, впровадити і виконувати такі процедури:

• затверджувати документи, які підтверджують відповідність процедур;

• аналізувати, оновлювати міру потреби та повторно зат­верджувати процедури;

• забезпечувати ідентифікацію змін і поточного статусу того, що документи переглянуто;

• забезпечувати наявність відповідних чинних документів на місцях їх використання;

• забезпечувати збереження чіткості документів і простоти ідентифікації;

• забезпечувати ідентифікацію документів зовнішнього по­ходження, визнаних організацією потрібними для планування, функціонування СМНС, та управління їх розповсюдженням;

• запобігати неумисному використанню застарілих доку­ментів, і здійснювати відповідну ідентифікацію їх, якщо вони зберігаються для будь-яких цілей.

Документація, що регламентує функціонування СМНС, дає можливість декларувати наміри та погоджувати дії організації у сфері управління навколишнім середовищем. Використання до­кументації СМНС сприяє:

• задоволенню вимог замовників та інших зацікавлених сторін;

• організації належної підготовки персоналу;

• виявленню та одержанню об'єктивних доказів підтриман­ня і постійного вдосконалювання СМНС;

• оцінюванню результативності СМНС.

Управління операціями. Організація має ідентифікувати та планувати ті операції, які пов'язані з ідентифікованими суттє- би ми екологічними аспектами, тобто такими, що узгоджуються з її політикою, цілями і завданнями, щоб забезпечити їх здійснення відповідно до встановлених умов. Для цього органі­зація:

–встановлює, впроваджує і виконує документально оформ­лені процедури для ситуацій, коли брак їх міг би спричинити відхилення від екологічної політики, цілей і завдань;

–визначає в процедурах операційні критерії;

–встановлює, впроваджує і виконує процедури, пов'язані з ідентифікованими суттєвими екологічними аспектами, продук­цією та послугами, використовуваними організацією, а також повідомляє постачальників і підрядників про відповідні проце­дури і вимоги.

Готовність до аварійних ситуацій і реагування на них. Органі­зація має встановити, впровадити і виконувати процедури іден­тифікації можливих аварійних ситуацій та можливих аварій, які можуть впливати на довкілля, й реагувати на них. Організація має реагувати на реальні аварійні ситуації та аварії і пом'якшу­вати пов'язані з ними шкідливі дії на навколишнє середовище або запобігати їм.

Організація має періодично аналізувати і в разі потреби пе­реглядати свою готовність до аварійних ситуацій та процедури реагування, зокрема після того, як мали місце аварії або аварійні ситуації. Організація має також періодично перевіряти такі процедури, якщо це практично можливо.

Перевірки. Моніторинг і вимірювання. Організація має вста­новити, впровадити і виконувати процедури регулярного моні­торингу і вимірювання ключових характеристик операцій, які можуть мати істотний вплив на довкілля. Процедури мають передбачати документування інформації про результативність управління операціями та відповідність екологічним цілям і завданням організації. Організація має забезпечити використан­ня каліброваного або перевіреного обладнання для моніторингу і вимірювання. Обладнання слід обслуговувати і вести відповідні записи.

Оцінювання відповідності законодавству. Згідно із зобов'я­занням дотримуватися відповідності законодавству організація має встановити, впровадити і виконувати процедуру періодич­ного оцінювання відповідності застосовним законодавчим ви­могам, а також вести записи результатів його.

Організація має оцінювати відповідність іншим вимогам, які вона прийняла. Організація може об'єднати це оцінювання з оцінюванням відповідності законодавству або встановити окре­му процедуру.

Невідповідності/коригувальні та запобіжні дії. Організація має встановити, впровадити і виконувати процедуру(и) повод­ження з реальними або потенційними невідповідностями та здійснювати коригувальні й запобіжні дії.

Процедури мають регламентувати:

• ідентифікацію та коригування невідповідностей і вико­нання дій з пом'якшення їхніх екологічних впливів;

• аналізування невідповідностей, визначення їхніх причин і вжиття заходів, щоб уникнути їх повторення;

• оцінювання потреби в заходах, які б запобігали невідпо­відностям і впровадження відповідних заходів, розроблених спеціально, щоб унеможливити їх виникнення;

• реєстрацію результатів відповідних коригувальних та за­побіжних заходів;

• аналіз результативності відповідних коригувальних та за­побіжних заходів, які повинні відповідати масштабу проблеми і завданим екологічним впливам.

Організація має забезпечити документування всіх необхід­них змін.

Управління записами. Організація має визначити, які саме записи потрібні; щоб продемонструвати відповідність вимогам СМНС і стандарту ISO 14001, а також досягнуті результати.

Організація має встановити, впровадити і виконувати про­цедуру ідентифікації, зберігання, захисту, пошуку, утримання та вилучення записів. Записи мають бути чіткими, такими, що ідентифікуються і відстежуються.

Внутрішній аудит. Організація має забезпечити проведення внутрішніх аудитів СМНС із запланованою періодичністю для того, щоб:

• визначити, чи дійсно СМНС відповідає запланованим заходам щодо екологічного менеджменту, впроваджена і функ ціонує належним чином;

• надати керівництву організації інформацію про результа­ти аудитів.

Програму аудитів організація має планувати, встановлюва­ти, впроваджувати та виконувати організація з урахуванням екологічної важливості розглянутих операцій, а також резуль­татів попередніх аудитів.

Слід встановити, впровадити і виконувати процедуру ауди­ту, яка відображає:

• відповідальність і вимоги щодо планування, виконання аудитів, звітності про результати та ведення відповідних за­писів;

• критерії, сфери застосування, періодичність та методи

аудиту.

Вибір аудиторів і виконання аудитів мають забезпечити об'єктивність і безсторонність процесу аудиту.

Аналіз з боку керівництва. Вище керівництво повинно аналі­зувати систему менеджменту навколишнього середовища орга­нізації із запланованою періодичністю, щоб забезпечити її пос­тійну придатність, адекватність і результативність. Аналізування має полягає в оцінюванні можливостей удосконалення і потреб у зміненні СМНС, включаючи зміни в екологічній політиці та екологічних цілях та завданнях. З боку керівництва мають вес­тися записи аналізу.

Вихідні дані аналізування з боку керівництва мають включати всі рішення і дії, пов'язані з можливими зміїїенням екологічної політики, цілей, завдань та інших елементів СМНС, які що уз­годжуються із зобов'язанням постійного удосконалювання.

Таким чином, Настанова СМНС описує основні елементи СМНС так, щоб полегшити роботу персоналу під час впровад­ження системи та роботу аудиторів, які беруть участь у сертифі­каційному процесі. Деякі компанії включають у Настанову всі операційні процедури СМНС, інші створюють для цього окремі документи та описують елементи СМНС в Настанові досить коротко. Інші документи, такі як процедури, інструкції та об­лікові документи, можуть лежати безпосередньо на робочому місці персоналу, що їх виконує. Проте Настанова СМНС має містити інформацію про місце перебування цих документів. Настанова може бути як в паперовому, так в електронному вигляді. У системі документації Настанова СМНС є докумен­том вищого рівня. Функціями керівництва із впровадження СМНС є розроблення екологічної політики, опис структури та основних процедур системи, визначення принципової відпові­дальності й повноважень ключового персоналу, надання інфор­мації про інші документи, розроблені в рамках СМНС, тобто про операційні процедури, робочі інструкції та облікові доку­менти. Нижчий рівень системи документів — це операційні процедури, наступний рівень — робочі інструкції, специфікації та стандарти.