- •Одеська національна академія харчових технологій
- •Затверджено
- •Одеса онахт 2015
- •Лекція 1. Значення і роль ем
- •1. Характеристика сучасних екологічних проблем
- •2.Законодавчі передумови впровадження систем екологічного менеджменту
- •3.Міжнародні стандарти серії iso 14000
- •1.Історичні передумови екологічного менеджменту
- •Питання для самоперевірки:
- •Лекція 2. Теоретичні засади ем План:
- •2. Британський стандарт у сфері екологічного менеджменту bs7750
- •3. Система екологічного менеджменту і аудиту emas
- •4. Концепція екоефективності
- •Е Вихідні кологічні аспекти
- •Ризикові
- •Витрати по зниженню впливів на навколишнє середовище та їх ефективність
- •Питання для самоперевірки:
- •Лекція 3. Принципи і методи сем План:
- •1.Принципи екологічного менеджменту
- •2.Методи запобігання забрудненню
- •3.Стратегії в області охорони нс
- •Стратегії в області охорони нс
- •4. Два методи вирішення екологічних проблем
- •5.Модель сем
- •Питання для самоперевірки:
- •Лекція 4. Основні етапи, елементи та переваги сем План
- •1.Основні етапи сем
- •2.Елементи сем
- •3.Переваги для організації при впровадженні сем:
- •5. Взаємовідносини між сем і природоохоронним законодавством
- •6.Позитивні ефекти впровадження сем
- •Питання для самоперевірки:
- •1.Особливості створення ісм
- •2.Організація розроблення icm
- •3.Проектування ісм
- •4.Документування ісм
- •5.Впровадження ісм
- •6.Підготування до сертифікації ісм
- •Питання для самоперевірки:
- •Лекція 6. (пеа) Вимоги до проведення попереднього екологічного аналізу діяльності підприємства План
- •1.Особливості проведення пеа
- •2. Підготовка до аналізування.
- •4.Аналізування інформації.
- •Питання для самоперевірки:
- •Лекція 7. Екологічна політика підприємства План:
- •1.Значення і зміст екологічної політики
- •2.Принципи екологічної політики
- •3.Рівні управління
- •4.Види і рівні екологічної політики.
- •6.Екологічна політика відповідно до дсту iso 14001:2006
- •Питання для самоперевірки:
- •Лекція 8. Визначення екологічних аспектів діяльності підприємства План лекції:
- •1. Екологічні аспекти підприємства.
- •2. Ідентифікація екологічних аспектів підприємства
- •3. Оцінювання суттєвих екологічних аспектів
- •4. Приклад методики визначення суттєвих екологічних аспектів.
- •Питання до самоперевірки:
- •Лекція 9. Нормативно – правове забезпечення менеджменту навколишнього природного середовища План:
- •1. Основи законодавства про охорону навколишнього природного середовища
- •2. Контроль за станом природного середовища в Україні
- •3. Ідентифікація законодавчих і нормативно-правових вимог функціонування підприємства
- •Питання для самоперевірки:
- •Лекція 10. Екологічні цільові та планові екологічні показники підприємства План:
- •1.Основні ознаки екологічної мети.
- •2.Типи цілей і завдань.
- •3.Стратегія визначення цілей і завдань
- •4.Взаємозв'язок між екологічними аспектами, політикою, цілями і завданнями та програмою
- •Питання для самоперевірки:
- •Лекція 11. Розроблення екологічної програми підприємства План:
- •1.Вимоги до розроблення Програми сем
- •2.Оцінювання екологічної політики, цілей і завдань за критеріями sмаrт
- •3.Організаційні підходи та методи мінімізації (послідовного поліпшення) впливу промислового виробництва, включаючи готову продукцію, на навколишнє середовище та мінімізації використання ресурсів.
- •Питання для самоперевірки:
- •Лекція 12. Документація системи менеджменту навколишнього природного середовища План
- •1.Документація сем, її властивості, ступінь деталізації
- •2.Структура документації
- •3.Стратегічна документація
- •Політика
- •Плани.Програми
- •4.Розпорядча та організаційна документація
- •5.Внутрішні нормативні документи.
- •Документи на продукцію
- •Технологічні документи
- •Робочі інструкції
- •7.Звітні документи (записи).
- •8.Інформаційні довідкові документи.
- •10.Управління записами.
- •Питання для самоперевірки:
- •1.Процеси смнс.
- •2.Структура процедур
- •3. Типові помилки під час розроблення процедур.
- •4.Правило “5w 1h”
- •5.Послідовність розробленні процедур
- •6.Інструкції смнс.
- •7. Приклади процедур смнс
- •Питання для самоперевірки:
- •1.Розроблення настанови
- •2.Структура настанови системи екологічного менеджменту
- •4.Склад настанови
- •3.Вимоги стандарту iso 14001 до змісту Настанови cем
- •Питання для самоперевірки:
- •1.Внутрішній аудит.
- •2.Аналіз з боку керівництва.
- •3.Місце і роль екологічного аудиту в системі менеджменту навколишнього природного середовища
- •4.Типи аудиту, його підготування і процедури
- •5.Спрамування екологічного аудиту територій
- •6.Екологічний консалтинг
- •7.Основні етапи процедури екологічного аудиту:
- •8.Екологічний аудит діяльності підприємства
- •9.Підготування до аудиторської перевірки
- •10.Проведення екологічного аудиту
- •11.Підведення підсумків.
- •12.Переваги екологічного аудиту.
- •13.Оцінювання результатів екологічного аудиту
- •Питання для самоперевірки:
- •1. Оцінювання ефективності системи екологічного менеджменту
- •2. Планування оцінювання екологічної ефективності.
- •Питання для самоперевірки:
- •Лекція 17. Сертифікація систем менеджменту навколишнього природного середовища План
- •1.Сертифікація
- •2.Оцінка життєвого циклу продукції як інструмент екологічного менеджменту
- •3.Екологічне маркування продукції як інструмент екологічного менеджменту
- •Питання для самоперевірки:
3.Екологічне маркування продукції як інструмент екологічного менеджменту
Екологічне маркування – один з інструментів екологічної політики товаровиробника. Знак екологічного маркування дає інформацію про продукцію стосовно її загальних екологічних характеристик, одного чи декількох екологічних аспектів.
Загальна мета екологічного маркування – доведення до користувачів інформації щодо впливу продукції на навколишнє середовище та навпаки – навколишнього середовища на продукцію на протязі всього життєвого циклу від створення до утилізації продукції.
Програма екологічної сертифікації є відкритою – в ній може брати участь будь-яка компанія-виробник якісної продукції. Виробники, що прагнуть до постійного розвитку, поліпшення якості продукції та послуг і виробляють національний продукт. Система екологічної сертифікації та екологічного маркування – це ланцюжок серйозних тестів та досліджень всіх етапів життєвого циклу продукту від джерела до прилавка магазину.
Вимоги до застосування екологічних маркувань та декларацій встановлені Міжнародною організацією стандартизації (ISO) і упроваджені до національної системи стандартизації шляхом гармонізації міжнародних стандартів серії ISO 14000 у 2002–2003 роках.
Принципи, якими слід керуватися при застосуванні екологічних маркувань та декларацій викладені в стандарті ISO 14020 (ДСТУ ISO 14020) – «Екологічні марковання та декларації – Загальні принципи».
Міжнародна організація стандартизації (ISO) розділяє екологічні маркування та декларації на три основних типа:
І тип екологічного маркування відноситься до добровільної системи екологічної сертифікації, на основі якої встановлюються додаткові екологічні вимоги (екологічні критерії) на певну категорію продукції та проваджується процедура оцінки відповідності.
Оцінка відповідності здійснюється акредитованим органом сертифікації товарів та послуг згідно ISO/Guide 65 (EN 45011).
Схема оцінки відповідності передбачає оцінювання повного життєвого циклу продукції.
За результатами оцінки відповідності виробник сертифікованої продукції отримує право застосування знаку екологічного маркування на її упаковці чи етикетці, а також на документації, рекламних матеріалах і т.ін.
Орган сертифікації надає право на застосування знаку екологічного маркування лише за умови, якщо заявник відповідає загальним правилам сертифікаційної системи, а продукція відповідає встановленим екологічним критеріям та функціональним характеристикам згідно вимог стандарту ISO 14024 (ДСТУ ISO 14024) – «Екологічні марковання та декларації – Екологічне маркування типу» I – Принципи та методи».
ІІ тип екологічного маркування відноситься до інформативного декларування у вигляді формулювань чи позначок екологічного характеру.
Застосування екологічного маркування ІІ типу не потребує процедури оцінки відповідності, тобто сертифікації, але виробник, який застосовує цей тип маркування, повинен мати можливість надати інформацію зацікавленій стороні щодо вимог і методів перевірки застосованої декларації.
ІІ тип унеможливлює застосування екологічних тверджень, які не стосуються конкретного аспекту продукції та є нечіткими чи неконкретними або, які лише натякають на те, що продукція є екологічно сприятливою чи безпечною.
До маркування ІІ типу не відносяться позначення та декларації такого змісту як: «екологічно чистий», «екологічно безпечний», «екологічно сприятливий», «сприятливий до ґрунту», «не забруднює», «зелений», «сприятливий до природи», «сприятливий до озону» тощо.
Прикладом екологічного маркування ІІ типу можуть бути таки декларації, як: «вміст повторно переробленого матеріалу», «придатний для повторного перероблення», «придатний для компостування», «розбірна конструкція» тощо або спеціальні знаки, які визначені міжнародним стандартом ISO 7000.
Основні принципи застосування екологічного маркування ІІ типу викладені в стандарті ISO 14021 (ДСТУ ISO 14021) – «Екологічні марковання та декларації – Екологічні самодекларації – Екологічне маркування типу II».
ІІІ тип екологічного маркування відноситься до екологічних декларацій що містять інформацію у вигляді кількісних екологічних показників до обраної одиниці продукції певної категорії на усіх етапах її життєвого циклу.
Такі декларації мають форму технічного звіту який готується незалежною експертною організацією на основі досліджень життєвого циклу конкретного виду та типу продукції.
Методологія таких досліджень, розрахунку екологічних показників та оформлення технічного звіту викладена в стандарті ISO/TR 14025 (ДСТУ ISO/TR 14025) – «Екологічні марковання та декларації – Екологічні декларації типу III».
